- •Поняття про зрошення та обводнення земель
- •Види зрошувальних меліорацій. Встановлення необхідності зрошення.
- •Основні способи зрошення та їх характеристика
- •Зрошувальна система та її елементи. Типи зрошувальних систем.
- •Оптимальні умови для розвитку с/г культур.
- •Водоспоживання с/г культур.
- •Зрошувальна і поливна норма.
- •Режим зрошення окремої культури
- •Режим зрошення сівозмін.
- •Основні способи зрошення.
- •Всмоктування і фільтрація води в грунт.
- •Поверхневе зрошення.
- •Дощування і дощувальні системи
- •Дрібнодисперсне зрошення.
- •Внутрішньогрунтове зволоження.
- •Мікрозрошення с/г культур
- •Субіригація.
- •Типи зрошувальної мережі.
- •Відкрита провідна зрошувальна мережа.
- •Трубчаста зрошувальна мережа.
- •Причини засолення зрошуваних земель. Класифікація засолених грунтів.
- •Поліпшення і промивка засолених земель.
- •Визначення параметрів горизонтального дренажу
- •24. Планова і вертикальна ув’язка горизонтального дренажу.
- •25. Матеріали для закритого дренажу
- •26. Гідравлічний розрахунок закритого дренажу.
- •27. Вертикальний дренаж та дренаж застосування.
- •28. Типи ґрунтової і причини її виникнення.
- •Захист від ерозії
- •Попередження ерозії на зрош і осуш землях.
- •32. Рекультивація земель.
- •31. Розрахунок протиерозійних споруд
- •34. Лісотехнічні меліорації.
- •35. Ландшафтні меліорації.
- •33. Ренатуралізація земель.
- •1. Поняття про зрошення та обводнення земель.
- •2. Види зрошувальних меліорацій. Встановлення необхідності зрошення.
- •3. Основні способи зрошення та їх характеристика.
31. Розрахунок протиерозійних споруд
При проведенні протиерозійних заходів прагнуть не тільки закріпити, але й при можливості припинити процес водної ерозії, використовуючи при цьому зарегульований поверхневий сток з метою додаткового зволоження на схилах. Особливо це використовують в зонах нестійкого зволоження.
З комплексу протиерозійних ГТС для зарегулювання поверхневого стоку використовували канали, вали-тераси. Для проектування протиерозійних заходів використовують: 1) топографічний план з перетином горизонталей 0,5-1 м; 2) характеристику грунтово-геологічних умов; 3) величину водозабірної площі; 4) гідрологічні характеристики.
Для захисту вершини яру від розмиву використовують вали-канали, за допомогою яких регулюють стік і зволожують землі. Водо затримуючі вали відносять до 4 класу капітальності споруд, які розраховують на забезпеченість 5%, так як їх висота не перевищу. 2-3 м. розміри водо затримуючих валів залежать від об’ємів стоку (талого, зливового і твердого). Об’єм максимального стоку зливових вод визначається за формулою: ΣQзлив=4,5 h3%·F·S·Kгр·Кл·λг; де h3% - шар зливового стоку 3%-забезпеченості,м; S – районний параметр, що враховує серійні зливи; Kгр – коефіцієнт,який враховує розораність схилів, Кл – коефіцієнт, що враховує вплив лісонасаджень; λг – перехідний коефіцієнт до необхідної забезпеченості.
Максимальний об’єм талих вод: ΣQтал=1000 Ас·F· Kгр·Кн.с·λн; де Ас – максимальний шар стоку весняної повені; Кн.с – коефіцієнт, який враховує нерівномірність снігозапасів. λн - перехідний коефіцієнт до необхідної забезпеченості.
Сумарний об’єм твердого стоку: ΣQт.с=0,1 Rн·F· Р=0,1(Rл- Rв) ·F· Р; де Rн – середньо багаторічна норма змиву грунту; Rл - середньо багаторічна норма змиву грунт від злив і дощів за теплий період; Rв - середньо багаторічна норма змиву грунту в період весняного сніготанення.
Водо затримуючі вали проектують 2-ома шляхами. Якщо відома довжина вала, то необхідно визначити його висоту або якщо відома висота, то визначають довжину вала, який би затримував стік: W= ΣQmax+ΣQт.с; ΣQmax – об’єм зливового або талого стоку.
Водозатримуючий вал проектується у вершині яру паралельно горизонталі при відомій довжині вала l об’єми води який затримує 1п.м. вала W1п.м.= W/ l ; l - довжина вала; W-сумарний об`єм стоку.
Знаючи об’єм стоку, який затримує 1п.м. вала графо-аналітичним шляхом визначають розміри поперечного перерізу вала і канавкі. Водоотрим вал розміщ. на відстані L від вершини яру L=3Н*К; Н-глибина яру у вершині; К-коеф., який залежить від мех.. складу або відкриті шпори під кутом 110- 140о ч-з 60-100 м. по довжині валу влашт. Перемички для запобігання скидання води при пориві валу. По дну яру влаштовують донні запруди з різних матеріалів к-сть цих спорул визначається глибиною яру і висоти одн. споруди n=∆H/h; n- к-сть споруд; ∆H-різниця відміток у вершині і кінці яру; h-висота споруди.
34. Лісотехнічні меліорації.
Ліс в сучасному середовищі виконує наступні функції: кліматорегулюючу, водо регулюючу, ґрунтозахисну, екологогосподарську, економічно-соціальну.
Лісотехнічні меліорації – вид використання лісу з метою поліпшення умов с/г виробництва і навколишнього середовища.
Основні лісомеліоративними насадженнями є: полезахисні; водорегулюючі; прибалкові смуги; лісосмуги на зрошувальних землях; смуги і насадження на пасовищі, навколо ставків, заплавах річок, вздовж доріг, озеленювально-декоративні.
