31. Розрахунок протиерозійних споруд

При проведенні протиерозійних заходів прагнуть не тільки закріпити, але й при можливості припинити процес водної ерозії, використовуючи при цьому зарегульований поверхневий сток з метою додаткового зволоження на схилах. Особливо це використовують в зонах нестійкого зволоження.

З комплексу протиерозійних ГТС для зарегулювання поверхневого стоку використовували канали, вали-тераси. Для проектування протиерозійних заходів використовують: 1) топографічний план з перетином горизонталей 0,5-1 м; 2) характеристику грунтово-геологічних умов; 3) величину водозабірної площі; 4) гідрологічні характеристики.

Для захисту вершини яру від розмиву використовують вали-канали, за допомогою яких регулюють стік і зволожують землі. Водо затримуючі вали відносять до 4 класу капітальності споруд, які розраховують на забезпеченість 5%, так як їх висота не перевищу. 2-3 м. розміри водо затримуючих валів залежать від об’ємів стоку (талого, зливового і твердого). Об’єм максимального стоку зливових вод визначається за формулою: ΣQ_злив=4,5 h_3%·F·S·K_гр·К_л·λ_г; де h_3% - шар зливового стоку 3%-забезпеченості,м; S – районний параметр, що враховує серійні зливи; K_гр – коефіцієнт,який враховує розораність схилів, К_л – коефіцієнт, що враховує вплив лісонасаджень; λ_г – перехідний коефіцієнт до необхідної забезпеченості.

Максимальний об’єм талих вод: ΣQ_тал=1000 А_с·F· K_гр·К_н.с·λ_н; де А_с – максимальний шар стоку весняної повені; К_н.с – коефіцієнт, який враховує нерівномірність снігозапасів. λ_н - перехідний коефіцієнт до необхідної забезпеченості.

Сумарний об’єм твердого стоку: ΣQ_т.с=0,1 R_н·F· Р=0,1(R_л- R_в) ·F· Р; де R_н – середньо багаторічна норма змиву грунту; R_л - середньо багаторічна норма змиву грунт від злив і дощів за теплий період; R_в - середньо багаторічна норма змиву грунту в період весняного сніготанення.

Водо затримуючі вали проектують 2-ома шляхами. Якщо відома довжина вала, то необхідно визначити його висоту або якщо відома висота, то визначають довжину вала, який би затримував стік: W= ΣQ_max+ΣQ_т.с; ΣQ_max – об’єм зливового або талого стоку.

Водозатримуючий вал проектується у вершині яру паралельно горизонталі при відомій довжині вала l об’єми води який затримує 1п.м. вала W_1п.м.= W/ l ; l - довжина вала; W-сумарний об`єм стоку.

Знаючи об’єм стоку, який затримує 1п.м. вала графо-аналітичним шляхом визначають розміри поперечного перерізу вала і канавкі. Водоотрим вал розміщ. на відстані L від вершини яру L=3Н*К; Н-глибина яру у вершині; К-коеф., який залежить від мех.. складу або відкриті шпори під кутом 110- 140^о ч-з 60-100 м. по довжині валу влашт. Перемички для запобігання скидання води при пориві валу. По дну яру влаштовують донні запруди з різних матеріалів к-сть цих спорул визначається глибиною яру і висоти одн. споруди n=∆H/h; n- к-сть споруд; ∆H-різниця відміток у вершині і кінці яру; h-висота споруди.

34. Лісотехнічні меліорації.

Ліс в сучасному середовищі виконує наступні функції: кліматорегулюючу, водо регулюючу, ґрунтозахисну, екологогосподарську, економічно-соціальну.

Лісотехнічні меліорації – вид використання лісу з метою поліпшення умов с/г виробництва і навколишнього середовища.

Основні лісомеліоративними насадженнями є: полезахисні; водорегулюючі; прибалкові смуги; лісосмуги на зрошувальних землях; смуги і насадження на пасовищі, навколо ставків, заплавах річок, вздовж доріг, озеленювально-декоративні.