- •Поняття про зрошення та обводнення земель
- •Види зрошувальних меліорацій. Встановлення необхідності зрошення.
- •Основні способи зрошення та їх характеристика
- •Зрошувальна система та її елементи. Типи зрошувальних систем.
- •Оптимальні умови для розвитку с/г культур.
- •Водоспоживання с/г культур.
- •Зрошувальна і поливна норма.
- •Режим зрошення окремої культури
- •Режим зрошення сівозмін.
- •Основні способи зрошення.
- •Всмоктування і фільтрація води в грунт.
- •Поверхневе зрошення.
- •Дощування і дощувальні системи
- •Дрібнодисперсне зрошення.
- •Внутрішньогрунтове зволоження.
- •Мікрозрошення с/г культур
- •Субіригація.
- •Типи зрошувальної мережі.
- •Відкрита провідна зрошувальна мережа.
- •Трубчаста зрошувальна мережа.
- •Причини засолення зрошуваних земель. Класифікація засолених грунтів.
- •Поліпшення і промивка засолених земель.
- •Визначення параметрів горизонтального дренажу
- •24. Планова і вертикальна ув’язка горизонтального дренажу.
- •25. Матеріали для закритого дренажу
- •26. Гідравлічний розрахунок закритого дренажу.
- •27. Вертикальний дренаж та дренаж застосування.
- •28. Типи ґрунтової і причини її виникнення.
- •Захист від ерозії
- •Попередження ерозії на зрош і осуш землях.
- •32. Рекультивація земель.
- •31. Розрахунок протиерозійних споруд
- •34. Лісотехнічні меліорації.
- •35. Ландшафтні меліорації.
- •33. Ренатуралізація земель.
- •1. Поняття про зрошення та обводнення земель.
- •2. Види зрошувальних меліорацій. Встановлення необхідності зрошення.
- •3. Основні способи зрошення та їх характеристика.
Захист від ерозії
Для захисту використовуються протиерозійні заходи: агромеліоративні; лісомеліоративні; гідромеліоративні, організаційно- господарські.
Організаційно- господарські: правильний вибір, напрямку введення с/г і сівозміни, раціональне розміщення ділянок, раціональне розміщення дорожньої мережі, планування території, розміщення полів довше від стороною до горизонталі.
Агроміліоративні заходи: агроекон.прийоми, які передбачають вирощування багаторічних трав та однорічних культур, які відповідають родючість грунту; прийоми протиерозійної обробки грунту (глибока оранка, кротування, щілювання); спеціальні пристрої для затримання снігу; внесення збільшених доз органічних і мін.добрив.
Лісомеліоративні заходи: посадка чагарникових насаджень як по дну, так і по укосах.
Гідромеліоративні ерозійні заходи: влаштування ГТС, призначених для регулювання поверхневого стоку і закріплення балкових систем. Залежно від призначення споруди поділяються на: водо затримуючі, водо напрямні, водоскидні, донні. Вони створються на водозбірні площі у вершинах балок і яри і по дну балк і ярів.
Водозатримуючі – регулюють повний стік шляхом його затрим. Вода в ставку одночасно використовується для одноразового зволоження в грунті. Невисока висота валів не перешкоджає руху с/г техніки.
Водотримуючі будують щоб припинити ріст ярів. Споруда склад. з вала канави, перемичок і водовипусків. За звичай влаштовуються у вершині яра або валу.
Водонапрямні- споруди спрямовані з поверхневого стоку до водозатримуючої споруди. Ці споруди влаштов. у вигляді невеликих дамб або валів, які перегороджують стік.
Донкі- влаштовуються по дну яра для збільшення ширини русла і зменшення швидкості потоку. Донкі- спруди можуть бути у вигляді загат, доних перепадів, порогів греблі.
Водоскидні- призначені для скиду води з канав і восн. влашт. з З/Б труб різного діаметру.
Попередження ерозії на зрош і осуш землях.
Осн. передумовами розвитку водної ерозії на зрош землях є перевищення допуст швидкостей руху води у борознах і каналах при поверхневому поливі, поганого планув. Території, невідповідності якості дощу, вод.фіз властивостей грунту, буд. відкр. мережі каналів, відсутність водозбір. скидної мережі і погана її експлуатація, великі фільтраційні витрати води. Для попередження водної ерозії необхідно весь комплекс заходів передбачити поч.. від проектування буд. і закінчуючи експлуатацією меліоративної систем.
32. Рекультивація земель.
Рекультивація- термін одержав поширення у розвитку відкритого способу виробу корисних копалин. Її здійсн. На землях, що втратили госп. Цінності. Рекультивація земель-це комплекс робіт спрямованих на часткове перетворення, територіальних природ.комплексів порушених промисловістю.
Об’єктами рек. є порушені землі на яких порушено або цілком зруйновано комплекти природи (рос. грунт). Порушення земель- це результат споживчої діяльності мин. Років що є наслідком пром. Виробництва і цивілізації. В залежн. Від виду антропогенної діяльн. землі утворюються: при видобутку торфу, виробництві відкритих гірських порід, при виробн. підземних робіт, при функціонуванні урбанізованих територій, при проведенні розвідницьких і дослідних робіт, при виконанні будівельних та експлуатаційних робіт, при технологічних процесах, при одерж. матеріалів речовин електор. енергії, при с/г виробництві (землі забруднені пестицидами), при військових діях, виробництві зброї, техногенних катастрофах.
Найбільш поширеними напрямками рек. є: сільськогосподарський, лісогосподарській, водогосподарській, рекреаційний, санітарно-гігієнічний, будівельний.
