1. Поняття про зрошення та обводнення земель

Зрошення – це штучне зволоження грунту та приземного шару повітря з метою отримання високих і стійких врожаїв с/г культур.

Зрошувальні меліорації – це комплекс інженерно-господарських та організаційних заходів, спрямованих на доставку і рівномірний розподіл води по с/г угіддях, де води не вистачає.

Площа зрошуваних земель в світі - 260 млн. га, в Україні – 60 млн.га, з них ріллі – 32 млн.га, зрош.земель близько – 2 млн.га, ще складає приблизно 8% від орних земель. В Голандії – 61%, Штати – 12%, Індія і Китай – по 40%.

Найбільші зрош.с-ми в Україні: Каховська, Краснознам’я-нська, Інгулець-ка. Основний спосіб поливу на системах в Україні – дощування (96%), поверхневий полив-4%, рисові с-ми-3%, крапельне – 3,5 тис.га (менше 1%). 32% зрош.земель поливаються з відкритої мережі, ДДА-100МА, 64% зрош.земель поливається широкозахватними поливальними машинами – «Фрегат», «Дніпро», «Волжанка».

Обводнення земель – комплекс ГТС призначений для забезпечення безводних і маловодних районів. Обводнення здійснюється шляхом створення ставків, водоймищ, каналів і базується на використанні підземних і повеневих вод.

На Україні прикладом обводнення є Пн.-Кримський канал, який забезпечує водою АР Крим.

2. Види зрошувальних меліорацій. Встановлення необхідності зрошення.

Види зрошення:

В залежності від дії на грунт і рослини зрошшеня поділяють на: 1) зволожувальне; 2) удобрювальне; 3) спеціальне.

Найбільш поширене в Україні зволожувальне зрошеннч, яке поділяють на: регулярне і одноразове.

Регулярне – вода подається невеликими нормами на протязі всього вегет.періоду.

Одноразове – використовують поверхневі води під час повені (с-ми лиманного зрошення).

3. Основні способи зрошення та їх характеристика

Поверхневе: недоліки: велика затрата води, небезпека підйому грунт. вод (виникнення затоплення). Переваги: економічно вигідний.

Дощування – створення штучного дощу за допомогою дощувальних машин або пристроїв. Недоліки: економічно не вигідний (машини).

Дрібно-дисперсне – розпилення у вигляді аерозолю (зволоження приземного шару повітря). Недоліки: економічно не вигідно (пристрої).

Внутрішньо-грунтовий – подача води під землею по спеціальних трубках (гончарні, пластмасові) за рахунок капілярного підняття зволожують грунти.

Субіригація – підняття РГВ.

Класичне зрошення – подача води в кореневу систему. Вода подається за допомогою гнучких поліетиленових трубок. Економічно вигідне. Застосовують в основному для овочевих культур.

4. Зрошувальна система та її елементи. Типи зрошувальних систем.

Типи зрошувальних систем: закрита, відкрита, комбінована.

Закрита складається з зрошуваної території, джерело зрошення, НС, розподільчі канали. Система армована спорудами, дороги, лісосмуги (для захисту від вітрової ерозії).

Відкрита – у вигляді каналів, МК, НС, розподілчий канал, тимчасові зрошувачі.