- •1. Поняття та предмет Кримінального права.
- •2. Принципи кримінального права (загальні та спеціальні)
- •3. Поняття кримінального закону, його риси та значення.
- •4. Структура кримінального закону. Структура кримінально-правової норми
- •5. Поняття та види диспозицій статей Особливої частини кк.
- •6. Тлумачення кримінального закону, його види та прийоми.
- •7. Дія кримінального закону у часі.
- •8. Дія кримінального закону у просторі.
- •11. Класифікація злочинів у теорії кримінального права
- •12. Кримінально-правові відносини. (зміст і суб’єкти)
- •14. Форми реалізації кримінальної відповідальності
- •13. Поняття та межі кримінальної відповідальності.
- •15. Підстави кримінальної відповідальності.
- •16. Поняття складу злочину, його елементи й ознаки.
- •17. Види складів злочинів в кримінальному праві.
- •19. Об'єкт злочину та його види.
- •20. Поняття предмету злочину та його співвідношення з об'єктом кримінально-правової охорони
- •21. Поняття та ознаки об'єктивної сторони складу злочину.
- •21. Поняття суспільно небезпечного діяння та його ознаки.
- •22.Поняття суспільно-небезпечного діяння та його ознаки
- •25. Поняття причинного зв'язку та його значення в кримінальному праві. Теорії причинного зв'язку.
- •24. Поняття та види суспільно небезпечних наслідків злочину.
- •23. Факультативні ознаки об'єктивної сторони складу злочину. Їх значення.
- •26. Поняття та ознаки суб'єкту злочину.
- •28. Осудність та обемежена осудність суб'єкта злочину.
- •29. Неосудність та її критерії.
- •30. Возраст уголовной ответственности
- •31. Поняття і види спеціального суб'єкту злочину.
- •36. Поняття та ознаки суб'єктивної сторони складу злочину.
- •37. Поняття та зміст вини у кримінальному праві.
- •34. Поняття та види умислу в кримінальному законодавстві та в теорії кримінального права.
- •32. Необережність та її види.
- •33. Злочинна самовпевненість, її критерії.
- •37.. Поняття та зміст вини в кримінальному праві.
- •35. Злочини з двома формами вини.
- •39. Мотив та мета злочину, їх значення для кваліфікації.
- •40. Випадок (казус) та його відмінність від злочинної недбалості.
- •41. Юридична та фактична помилки в кримінальному праві.
- •42. Поняття та види стадій вчинення злочину.
- •43. Кримінальна відповідальність за готування до вчинення злочину.
- •44. Поняття та види замаху на вчинення злочину.
- •45. Поняття та ознаки добровільної відмови від доведення злочину до кінця, його відмінність від дійового каяття.
- •46. Поняття та ознаки співучасті в кримінальному праві.
- •47. Види співучасників, критерії їх виділення.
- •49. Виконавець злочину.
- •49. Організатор злочину.
- •50. ПОсобник як вид співучасника вчинення злочину.
- •48. Підбурювач як вид співучасника
- •51. Форми співучасті, критерії їх виділення.
- •53. Співучасть у злочині з спеціальним суб'єктом.
- •54. Ексцес виконавця, правові наслідки.
- •57. Кваліфікація співучасті із спеціальним суб'єктом
- •59. Поняття множинності злочинів.
- •58. Поняття та види єдиного (одиничного) злочину.
- •59. Поняття та види повторності злочинів.
- •60. Поняття, види та кваліфікація сукупності злочинів
- •61. Рецидив злочину та його види.
- •64. Поняття необхідної оборони в кримінальному праві.
- •65. Поняття крайньої необхідності, умови правомірності.
- •66. Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •68. Освобождение от уголовной ответственности в связи с примирением виновного с потерпевшим
- •69. Поняття покараняя та його мета за кримінальним законодавством України.
- •70. Система покарань, класифікація видів покарань.
- •73. Штраф як вид покарання.
- •74. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину, кваліфікаційного класу.
- •75. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльностю.
- •77. Виправні роботи, порядок їх призначення.
- •80. Конфіскація майна, умови застосування.
- •81. Довічне позбавлення волі, умови застосування.
- •82. Загальні засади призначення покарання.
- •84. Поняття та види обставин, що пом'якшують покарання.
- •85. Поняття та види обставин, що обтяжують покарання.
- •89. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.
- •88. Призначення покарання за сукупність злочинів.
- •87. Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •90. Поняття та види звільнення від покарання.
- •90. Поняття та види звільнення від відбування покарання.
- •91. Підстави та умови застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •93. Поняття та види примусових заходів медичного характеру.
- •94. Кримінальна відповідальність неповнолітніх.
- •96. Види покарань, які можуть бути застосовані до неповнолітніх.
- •952. Звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності.
- •974. Призначення покарання неповнолітнім.
59. Поняття множинності злочинів.
У загальній формі множинність злочинів може бути визначені як вчинення особою двох і більше злочинів, кожний з яких певною мірою впливає на “сукупну” кримінальну відповідальність цієї особи. Юридична характеристика множинності злочинів. Обов`язковими ознаками поняття множинності злочинів є такі особливості: 1. Поняття множинності злочинів охоплює суспільно небезпечну поведінку однієї і тієї самої особи. Це може бути одне діяння, ряд послідовних і взаємопов`язаних діянь чи кілька окремих діянь, що вчиняються в різний час і нічим, крім суб`єкта, не пов`язані між собою. 2. Суспільно небезпечна поведінка особи у поєднанні з іншими фактичними обставинами відповідає юридичним складам принаймні двох окремих злочинів і тим самим утворює разом із цими обставинами принаймні два окремих фактичних склади злочинів. Це можуть бути склади різнорідних, однорідних чи тотожних злочинів, але саме злочинів, а не інших правопорушень. 3. Суспільно небезпечна поведінка особи, що в поєднанні з іншими обставинами утворює фактичні склади двох або більше злочинів, з кримінально-правової точки зору не може розглядатись як одиничний (єдиний) злочин. Необхідність відмежування множинності злочинів від одиничного злочину виникає, зокрема, при вчиненні складного злочину (розбій), складеного злочину (бандитизм), злочину з кількома альтернативними діяннями у своєму складі (носіння, виготовлення або збут холодної зброї без дозволу), злочину, в складі якого є основні і похідні наслідки (тілесне ушкодження, що потягло смерть), продовжуваного злочину (частинами протягом кількох днів), триваючого злочину (незаконне зберігання). 4. Фактичний склад кожного злочину, що вчинила особа, відіграє (чи відіграв - при рецидиві злочинів) роль самостійної основної фактичної підстави кримінальної відповідальності. 5. Щодо кожного з вчинених особою злочинів зберігаються певні кримінально-правові наслідки, які певною мірою впливають на зміст або обсяг “сукупної” кримінальної відповідальності.
Множинність злочинів - це різновид суспільно небезпечної поведінки однієї і тієї самої особи, що у поєднанні з іншими фактичними обставинами утворює два або більше окремих фактичних складів злочинів, кожний із яких, відіграючи роль самостійної фактичної підстави кримінальної відповідальності, тою чи іншою мірою впливає на її обсяг чи зміст.
58. Поняття та види єдиного (одиничного) злочину.
Одиничний злочинмає місце там, де він передбачених кримінальним законом як одиничний самостійний склад злочину.
Одиничні злочини поділяються на прості та ускладнені одиничні злочини.
Прості одиничні злочини передусім мають місце в тих випадках, коли одній дії (бездіяльності) відповідає і один наслідок, передбачений у кримінальному законі.
Ускладнені одиничні злочинихарактеризуються більш складною структурою складу, в них більш складні об’єктивна і суб’єктивна сторони вчиненого.
Види ускладнених одиничних злочинів:
• триваючі;
• продовжувані;
• складені злочини;
• злочини, які кваліфікуються за настанням додаткових тяжких наслідків (злочини, кваліфіковані за наслідками).
Триваючий злочин– одиничний злочин, який розпочавшись дією або бездіяльністю особою далі вчиняється безперервно протягом більш менш тривалого часу.
Продовжуваний злочин– злочин, який складається з кількох тотожних злочинних діянь, що спрямовані до єдиної мети і складають в цілому єдиний злочин.
Складений злочин– складається з двох або більше злочинних діянь, кожне з яких, якщо їх розглядати окремо один від одного, являє собою самостійний злочин, але внаслідок їх органічної єдності утворюють один одиничний злочин, який охоплюється ознаками однієї статі або частиною статті.
Ускладнений одиничний злочин, що кваліфікується за наслідками– складається з двох наслідків – основного (проміжного) та додаткового (похідного). Ці наслідки настають хронологічно (послідовно) один за одним, в результаті вчиненого особою діяння. Причому основний (проміжний) наслідок тягне за собою додатковий (похідний) наслідок, тому що містить у собі реальну можливість настання цього похідного наслідку.
