- •1. Поняття та предмет Кримінального права.
- •2. Принципи кримінального права (загальні та спеціальні)
- •3. Поняття кримінального закону, його риси та значення.
- •4. Структура кримінального закону. Структура кримінально-правової норми
- •5. Поняття та види диспозицій статей Особливої частини кк.
- •6. Тлумачення кримінального закону, його види та прийоми.
- •7. Дія кримінального закону у часі.
- •8. Дія кримінального закону у просторі.
- •11. Класифікація злочинів у теорії кримінального права
- •12. Кримінально-правові відносини. (зміст і суб’єкти)
- •14. Форми реалізації кримінальної відповідальності
- •13. Поняття та межі кримінальної відповідальності.
- •15. Підстави кримінальної відповідальності.
- •16. Поняття складу злочину, його елементи й ознаки.
- •17. Види складів злочинів в кримінальному праві.
- •19. Об'єкт злочину та його види.
- •20. Поняття предмету злочину та його співвідношення з об'єктом кримінально-правової охорони
- •21. Поняття та ознаки об'єктивної сторони складу злочину.
- •21. Поняття суспільно небезпечного діяння та його ознаки.
- •22.Поняття суспільно-небезпечного діяння та його ознаки
- •25. Поняття причинного зв'язку та його значення в кримінальному праві. Теорії причинного зв'язку.
- •24. Поняття та види суспільно небезпечних наслідків злочину.
- •23. Факультативні ознаки об'єктивної сторони складу злочину. Їх значення.
- •26. Поняття та ознаки суб'єкту злочину.
- •28. Осудність та обемежена осудність суб'єкта злочину.
- •29. Неосудність та її критерії.
- •30. Возраст уголовной ответственности
- •31. Поняття і види спеціального суб'єкту злочину.
- •36. Поняття та ознаки суб'єктивної сторони складу злочину.
- •37. Поняття та зміст вини у кримінальному праві.
- •34. Поняття та види умислу в кримінальному законодавстві та в теорії кримінального права.
- •32. Необережність та її види.
- •33. Злочинна самовпевненість, її критерії.
- •37.. Поняття та зміст вини в кримінальному праві.
- •35. Злочини з двома формами вини.
- •39. Мотив та мета злочину, їх значення для кваліфікації.
- •40. Випадок (казус) та його відмінність від злочинної недбалості.
- •41. Юридична та фактична помилки в кримінальному праві.
- •42. Поняття та види стадій вчинення злочину.
- •43. Кримінальна відповідальність за готування до вчинення злочину.
- •44. Поняття та види замаху на вчинення злочину.
- •45. Поняття та ознаки добровільної відмови від доведення злочину до кінця, його відмінність від дійового каяття.
- •46. Поняття та ознаки співучасті в кримінальному праві.
- •47. Види співучасників, критерії їх виділення.
- •49. Виконавець злочину.
- •49. Організатор злочину.
- •50. ПОсобник як вид співучасника вчинення злочину.
- •48. Підбурювач як вид співучасника
- •51. Форми співучасті, критерії їх виділення.
- •53. Співучасть у злочині з спеціальним суб'єктом.
- •54. Ексцес виконавця, правові наслідки.
- •57. Кваліфікація співучасті із спеціальним суб'єктом
- •59. Поняття множинності злочинів.
- •58. Поняття та види єдиного (одиничного) злочину.
- •59. Поняття та види повторності злочинів.
- •60. Поняття, види та кваліфікація сукупності злочинів
- •61. Рецидив злочину та його види.
- •64. Поняття необхідної оборони в кримінальному праві.
- •65. Поняття крайньої необхідності, умови правомірності.
- •66. Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •68. Освобождение от уголовной ответственности в связи с примирением виновного с потерпевшим
- •69. Поняття покараняя та його мета за кримінальним законодавством України.
- •70. Система покарань, класифікація видів покарань.
- •73. Штраф як вид покарання.
- •74. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину, кваліфікаційного класу.
- •75. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльностю.
- •77. Виправні роботи, порядок їх призначення.
- •80. Конфіскація майна, умови застосування.
- •81. Довічне позбавлення волі, умови застосування.
- •82. Загальні засади призначення покарання.
- •84. Поняття та види обставин, що пом'якшують покарання.
- •85. Поняття та види обставин, що обтяжують покарання.
- •89. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.
- •88. Призначення покарання за сукупність злочинів.
- •87. Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •90. Поняття та види звільнення від покарання.
- •90. Поняття та види звільнення від відбування покарання.
- •91. Підстави та умови застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •93. Поняття та види примусових заходів медичного характеру.
- •94. Кримінальна відповідальність неповнолітніх.
- •96. Види покарань, які можуть бути застосовані до неповнолітніх.
- •952. Звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності.
- •974. Призначення покарання неповнолітнім.
22.Поняття суспільно-небезпечного діяння та його ознаки
Общественно опасное деяние является важнейшим и обязательным признаком объективной стороны состава преступления поскольку один и тот же преступный результат достигается с помощью различных по своему внешнему проявлению действий или бездействий лица.Так убийство можно совершить и выстрелом из пистолета и ударом ножа,и подмешав яду в еду и любым другим действием приводящимк этому результату.В уголовно-правовом смысле деяние обладает социальными и правовыми признаками а именно общественной опасностью и противоправностью.
Общественная опасность как признак деяния состоит в том что деяние признается преступлением,посягает и наносит существенный вред общественным отношениям охраняемым уголовным законом или создает реальную угрозу причинения такого вреда.В то же время характер действия или бездействия ,способ и средства с помощью которых осуществляется посягательство в значительной мере определяют характер и степень общественной опасности преступления.
Деяние всегда имеет конкретный характер.Оно представляет собой конкретный акт поведения человека который совершается в определённой обстановке,месте,времени и всегда проявляется в конкретном действии или бездействии.Отсюда вытекает что мысли,намерения ,убеждения человека не могут рассматриватся как деяние и значит не могут быть преступлениями.
Поэтому деянием признаётся осознанный акт поведения человека который является следствием позновательной деятельности ,отражением в сознании объективного мира.Общественно опасное деяние должно быть волевым,то есть проявлением воли лица.Деяние в котором нет проявления воли,например,вследствии непреодалимой силы,физического принуждения и др. не может образовать объективную сторону состава преступления.Таким образом понятие деяния определяется следующей совокупностью признаков:деяние(действие или бездействие)должно быть общественно опасным и противоправным ,конкретным,осознанным и волевым актом поведения человека.
25. Поняття причинного зв'язку та його значення в кримінальному праві. Теорії причинного зв'язку.
Причиновий зв'язок між діянням і суспільно небезпечним наслідком — обов'язкова ознака об'єктивної сторони в злочинах із матеріальним складом. Якщо в цих злочинах відсутній такий зв'язок, кримінальна відповідальність за настання суспільно небезпечного наслідку виключається. У КК немає норм, які б вирішували питання причинового зв'язку.
У кримінальному праві як причина виступає факт, тобто вчинення суспільно небезпечного діяння людиною, іншими словами, скоєння злочину, а в якості наслідку - результат від цього діяння суспільно небезпечна шкода.
У кримінальному праві суттєве значення має наявність не випадкового, а безпосереднього причинового зв'язку між діянням і наслідком. При випадковому причиновому зв'язку наслідки не породжуються закономірним розвитком діяння людини. Наслідок є результатом випадкового збігу обставин, він не є результатом внутрішнього розвитку діяння, а викликається іншими причинами й обставинами.
Теорія адекватної причинності Виникла наприкінці XIX ст., причинний зв'язок між небезпечним діянням і злочинним наслідком мав визначатися на основі зіставлення даного діяння з іншими подібними в типових випадках діями. Там, де немає типового (адекватного) причинного зв'язку між діянням і наслідком, там відсутній і причинний зв'язок. Отже, за цією теорією, людина має відповідати лише за адекватні (типові) наслідки свого діяння.
Теорія необхідного спричинення Джерелом цієї теорії є два критерії діалектичного матеріалізму - необхідність і випадковість. Під необхідністю розуміють вияв закономірності даного явища, закономірність внутрішньо властива певному явищу. Інакше кажучи, причинний зв'язок має місце тоді, коли одне явище за певних умов породжує як свій необхідний наслідок інше явище. Випадкові наслідки закономірно не випливають з даного явища. Випадкові наслідки даного діяння - це ті, які в певних конкретних умовах не були властиві вчиненому діянню, а настали під впливом його перетинання з іншою причиною (причинами).
