17.5. Інвестиційна складова фінансової безпеки держави

Інвестиції — це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої утворюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Інвестиційна безпека держави — рівень співвідношення між величиною інвестицій країни за кордон та отриманими інвестиціями, що задовольняє потреби внутрішньої економіки та підтримує позитивний платіжний баланс держави.

Головними індикаторами, що визначають інвестиційну безпеку, е:

— частка у загальному обсязі капіталовкладень. З метою ефективного функціонування економіки та відновлення основних фондів загальний обсяг інвестицій (внутрішні капітальні вкладення й іноземні інвестиції) має бути в межах 20—25 % від ВВП;

— частка іноземних інвестицій у загальному обсязі інвестицій країни;

— співвідношення прямих і портфельних інвестицій;

— величина іноземних інвестицій на душу населення;

— ступінь покриття потреби держави в інвестиційних ресурсах грошовою масою;

— частка бюджетних коштів у вартості інвестиційного проекту. У країнах із розвинутою ринковою економікою ця частка становить 35—40 %;

— оцінювання ризиків інвестиційних проектів.^*47

*47: {Барановський OJ. Фінансова безпека. — K.: Фенікс, 1999. — 338 с.}

Фінансова безпека держави залежить від інвестиційного клімату, тобто сукупності політичних, правових, економічних та соціальних умов, що забезпечують інвестиційну діяльність вітчизняних і закордонних інвесторів.

Держава має сприяти формуванню привабливого інвестиційного клімату й гарантувати інвесторам недоторканність їхнього капіталу і можливість його повернення з відповідним прибутком. На сьогодні інвестиційний клімат перебуває в негативному становищі. Це пов'язано з політичною нестабільністю, недосконалістю законодавчої влади.

Головна мета Стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002—2011 pp. полягає у створенні реальних передумов набуття членства в Європейському союзі, а для її досягнення слід виконати послідовні кроки у напрямі європейської інтеграції на 2002—2011 pp. На першому етапі передбачається розвиток національної економіки, зміцнення конкурентоспроможності та створення сприятливих умов з метою накопичення інвестиційних ресурсів. Це значно поліпшує відповідальність держави щодо її інвестиційної привабливості та відповідно інвестиційної безпеки.

Формувати систему інвестиційної безпеки в Україні варто з урахуванням дотримання антиінфляційної політики, досягнення скорочення бюджетного дефіциту.

Основними загрозами інвестиційній безпеці держави є:

— брак інвестиційної стратегії;

— високі інвестиційні ризики;

— політична нестабільність;

— недосконала законодавчо-нормативна база;

— зменшення частки прибутку в джерелах фінансування інвестицій;

— обмеженість доступних фінансових коштів;

— загострення платіжної та бюджетної криз;

— відсутність ефективних механізмів трансформації заощаджень населення в інвестиції;

— брак кваліфікованої підготовки фахівців;

— відсутність дієвої системи страхування іноземних інвестицій.

Важливим джерелом капітальних вкладень має бути цілеспрямоване інвестиційне використання коштів від приватизації державного майна. Розрізняють такі головні напрями активізації інвестиційного процесу шляхом приватизації:

— удосконалення законодавства про власність і земельного законодавства з метою регулювання прав власності та повноважень землекористування, а також прав власності на інші об'єкти іпотеки;

— прискорення приватизації малих, середніх та великих підприємств і об'єктів незавершеного будівництва;

— активізація інвестиційної діяльності населення та фінансових посередників;

— удосконалення ринку нерухомості;

— постприватизаційна підтримка роздержавлених підприємств.