16.3. Фінанси міжнародних організацій та інституцій

У сучасному світовому господарстві, міжнародних фінансово-економічних і валютно-кредитних відносинах помітну роль відіграють міжнародні фінансові організації. Найбільш значущими в сучасних умовах є Міжнародний валютний фонд (МВФ) і Група всесвітнього банку.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) — міжурядова організація, діяльність якої полягає в регулюванні валютно-кредитних відносин між державами-членами та наданні їм фінансової допомоги під час валютних труднощів, спричинених дефіцитом платіжного балансу, шляхом надання коротко- і середньострокових кредитів в іноземній валюті^*38.

*38: {Міжнародні фінанси: Підручник / О.І. Рогач, А.С. Філіпченко, Т.С. Шемет та ін.; За ред. О.І. Рогач. – К.: Либідь, 2003. – 784 с.}

МВФ сформований для того, щоб за допомогою часткової інтернаціоналізації золотих і валютних резервів країн, що беруть участь у ньому, створити пул міжнародних ліквідних ресурсів, який повинен бути джерелом тимчасового покриття пасивного сальдо платіжних балансів країн, котрі не мають у розпорядженні необхідних для цього власних ліквідних ресурсів і можливості одержати звичайний банківський кредит за кордоном.

МВФ здійснює кредитні операції тільки з офіційними органами — казначействами, центральними банками та стабілізаційними фондами. Розрізняються кредити на покриття дефіциту платіжного балансу і на підтримку структурної перебудови економіки країн-членів.

Групу всесвітнього банку утворюють декілька організацій, що виконують різні функції. До складу групи входять:

— Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР);

— Міжнародна асоціація розвитку (МАР);

— Міжнародна фінансова корпорація (МФК);

— Багатобічне агентство з гарантування інвестицій (БАТІ);

— Міжнародний центр з врегулювання інвестиційних суперечок (МЦВІС).

Штаб-квартира групи розташована у Вашингтоні (округ Колумбія, США).

МБРР, Міжнародний банк реконструкції та розвитку, широко відомий як Всесвітній банк, є основною кредитною установою Групи. Це найбільший кредитор проектів розвитку в країнах, що розвиваються, з середнім рівнем доходів на душу населення (понад 1,445 дол. СІЛА).

МАР. Міжнародна асоціація розвитку, створена в 1960 p., надає допомогу найбіднішим країнам, які не мають можливості брати позики в МБРР.

МФК. Міжнародна фінансова корпорація утворена в 1956 р. з метою стимулювання роботи приватного сектору в країнах, що розвивалися. Вона здійснює це шляхом фінансування проектів приватного сектору, надаючи допомогу світовим компаніям миру, які розвиваються, в мобілізації фінансів на міжнародних фінансових ринках, консультуючи та сприяючи підприємствам і місцевим органам самоврядування.

БАТІ. Багатобічне агентство з гарантування інвестицій почало функціонувати в 1988 р. Його діяльність пов'язана з наданням допомоги країнам, що розвивалися, в залученні іноземних інвестицій шляхом надання інвесторам гарантій від політичних ризиків. До цих ризиків належать експропріація, військові дії, цивільні безлади, порушення умов контракту і переклади валют. Типовий страховий поліс БАТІ гарантує інвестиції протягом 15 років і може бути продовжений до 20 років, при цьому на сьогодні гранична сума, що гарантується за одним проектом, становить 50 млн дол. США. БАТІ також консультує країни, які розвиваються, з питань, пов'язаних із шляхами залучення іноземних інвестицій. Нині членами БАТІ є 151 країна.

МЦВІС. Міжнародний центр з врегулювання інвестиційних суперечок, створений в 1966 p., стимулює потік інвестицій шляхом забезпечення умов для проведення примирливих і арбітражних переговорів між урядами й іноземними інвесторами. Він також надає рекомендації та публікує праці за законодавством про іноземні інвестиції. На сьогодні членами МЦВІС є 131 країна.

Банк національного розвитку відіграв роль механізму, який сприяв випуску і поширенню облігацій німецької позики на ринках приватних капіталів. Він має здійснювати розрахунки з цієї позики та конверсію доходів від позики в репараційні платежі.

Основний капітал банку встановлений у 1,5 млрд. золотих швейцарських франків. Один золотий франк містить 0,29 грн чистого золота, капітал роздільний на 600 тис. акцій.

Всесвітня торгова організація (BTO) регулює торгово-політичні відносини учасників організації у сфері міжнародної торгівлі на основі пакету угод, так званого Уругвайського раунду багатосторонніх торгових переговорів (1986—1994 pp.).

Головне завдання BTO полягає в лібералізації світової торгівлі шляхом її регулювання переважно тарифними методами під час послідовного скорочення рівня імпортних мит, а також усунення різних нетарифних бар'єрів, кількісних обмежень та інших перешкод у міжнародному обміні товарами й послугами. Основоположними принципами і правилами ГАТТ/ВТО є:

— надання режиму найбільшого сприяння в торгівлі на недискримінаційній основі;

— взаємне надання національного режиму товарам і послугам іноземного походження;

— регулювання торгівлі переважно за допомогою тарифних методів;

— відмова від використання кількісних обмежень;

— вирішення торгових суперечок шляхом консультацій і переговорів та ін.