- •Фінанси: курс для фінансистів - Оспіщева в.І.
- •Тема 1. Предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів
- •1.1. Соціально-економічна сутність фінансів. Фінанси в системі ринкових відносин
- •1.2. Функції фінансів
- •1.3. Фінансові категорії
- •Тема 2. Генезис та еволюція фінансів
- •2.1. Генезис категорії фінансів
- •2.2. Еволюція фінансів
- •Тема 3. Становлення і розвиток фінансової науки
- •3.1. Історичні аспекти розвитку світової фінансової науки
- •3.2. Розвиток фінансової науки в Росії
- •3.3. Розвиток фінансової науки в Україні
- •Тема 4. Фінансове право та фінансова політика
- •4.1. Діяльність фінансової системи держави як предмет фінансового права
- •Тема 4. Фінансове право та фінансова політика
- •4.1. Діяльність фінансової системи держави як предмет фінансового права
- •Тема 4. Фінансове право та фінансова політика
- •4.1. Діяльність фінансової системи держави як предмет фінансового права
- •4.2. Правове регулювання фінансової діяльності держави
- •4.3. Фінансова політика та фінансовий механізм
- •4.4. Державне управління фінансами в Україні
- •4.5. Організація фінансового контролю в державі
- •Тема 5. Податки. Податкова система
- •5.1. Економічна сутність і функції податків
- •5.2. Складові податку та їх характеристика
- •5.3. Податкова система і податкова політика держави
- •5.4. Класифікація податків
- •5.5. Характеристика основних податків податкової системи України
- •Тема 6. Бюджет. Бюджетна система
- •6.1. Економічна сутність і призначення бюджету
- •6.2. Склад доходів і видатків бюджету
- •6.2. Склад доходів і видатків бюджету
- •6.2. Склад доходів і видатків бюджету
- •6.3. Бюджетна система та принципи її побудови
- •Тема 7. Бюджетний дефіцит
- •7.1. Сутність дефіциту бюджету та причини його виникнення
- •7.2. Основні концепції збалансованості бюджету
- •7.3. Методи фінансування бюджетного дефіциту
- •Тема 8. Державний кредит
- •8.1. Державний кредит і державні запозичення, їх класифікація
- •8.2. Механізм застосування державних запозичень
- •8.3. Державний борг і методи управління ним
- •Тема 9. Місцеві фінанси. Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання
- •9.1. Місцеві фінанси, їх сутність і значення в економічному розвитку
- •9.2. Місцеві бюджети, їх доходи і видатки
- •9.3. Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання
- •Тема 10. Соціальні позабюджетні фонди
- •10.1. Загальнодержавні фонди цільового призначення, їх класифікація та характеристика
- •10.2. Характеристика загальнодержавних позабюджетних фондів, створених в Україні
- •10.3. Недержавні фінансові фонди
- •Тема 11. Фінанси суб'єктів господарювання
- •11.1. Фінанси підприємств як основа фінансової системи. Сутність і функції фінансів підприємств
- •11.2. Основи організації фінансів підприємств
- •11.3. Фінансові ресурси підприємств
- •11.3. Фінансові ресурси підприємств
- •11.4. Прибуток підприємства: його роль, формування, розподіл та використання в умовах сучасної системи оподаткування
- •Тема 12. Фінанси домогосподарств
- •12.1. Сутність і склад фінансів домогосподарств
- •12.2. Класифікація доходів та видатків домогосподарств
- •12.3. Структура доходів та видатків домогосподарств України
- •Тема 13. Страхування. Страховий ринок
- •13.1. Сутність, принципи, види та роль страхування
- •13.2. Галузі страхування
- •13.3. Страховий ринок
- •13.4. Вторинний страховий ринок (перестрахування і співстрахування)
- •13.5. Доходи та витрати страховика
- •Тема 14. Фінансовий ринок
- •14.1. Сутність і функції фінансового ринку
- •14.2. Суб'єкти фінансового ринку, їх класифікація та функції
- •14.4. Класифікація та характеристика основних інструментів фінансового ринку
- •14.5. Структура фінансового ринку
- •14.6. Кредитний ринок і ринок цінних паперів як основні складові фінансового ринку
- •Тема 15. Фінансовий менеджмент
- •15.1. Сутність, функції та політика фінансового менеджменту
- •15.2. Управління беззбитковістю діяльності підприємства в умовах впливу фінансових ризиків
- •15.3. Основи управління активами підприємства та їх структурою
- •Тема 16. Міжнародні фінанси
- •16.1. Сутність, функції та політика міжнародних фінансів
- •16.2. Міжнародний фінансовий ринок і його структура
- •16.3. Фінанси міжнародних організацій та інституцій
- •Тема 17. Фінансова безпека держави
- •17.1. Фінансова безпека держави у системі економічної безпеки
- •17.2. Сутність бюджетної та податкової безпеки на сучасному етапі економічних реформ
- •17.3. Вплив державних боргів на фінансову безпеку
- •17.4. Грошово-кредитна політика як складова фінансової безпеки держави
- •17.5. Інвестиційна складова фінансової безпеки держави
- •Тема 18. Фінанси країн із розвиненою ринковою економікою
- •18.1. Основні аспекти фінансової системи Сполучених Штатів Америки
- •18.2. Особливості функціонування фінансової системи Японії
- •18.3. Основні положення структури фінансової системи Великої Британії, Німеччини та Франції
- •18.4. Основи функціонування фінансової системи Скандинавських країн
- •Тема 19. Фінанси європейського союзу
- •19.1. Структура бюджету та принципи організації оподаткування в державах Європейського Союзу
- •19.2. Валютна інтеграція Європейського Союзу і перспективи розвитку фінансової системи єс
Тема 10. Соціальні позабюджетні фонди
10.1. Загальнодержавні фонди цільового призначення, їх класифікація та характеристика
Основним централізованим фондом фінансових ресурсів держави є бюджет. Кошти бюджету знеособлені, вони забезпечують реалізацію функцій держави. Однак держава має певні потреби, для яких властиве особливе значення, тому вони повинні мати відповідне гарантоване фінансове забезпечення. Це і є причиною формування фондів цільового призначення.
Головне призначення державних цільових фондів полягає у:
— забезпеченні соціального захисту населення шляхом виплати пенсій та субсидій, фінансування соціальної інфраструктури;
— сприянні економічному розвитку держави за допомогою фінансування, субсидування, кредитування вітчизняних підприємств;
— фінансуванні природоохоронних заходів;
— наданні позик та кредитів.
Серед державних цільових фондів вирізняють цільові бюджетні (фонди, що входять до складу державного бюджету) та державні позабюджетні фонди (фонди, що не входять до складу державного бюджету).
Державні цільові фонди поділяються на дві групи: 1) постійні фонди, створення яких пов'язане з виділенням окремих функцій держави. Це окремо створені спеціальні фонди для гарантованого забезпечення соціального страхування; 2) тимчасові фонди, що формуються з метою прискореного розв'язання актуальних проблем; створюються за конкретної потреби і після вирішення питання припиняють діяльність.
Формування цільових фондів у структурі Державного бюджету України закріплено Бюджетним кодексом (ст. 38). Передбачено, що Кабінет Міністрів України разом із проектом Державного бюджету на наступний бюджетний рік подає проекти кошторисів усіх державних цільових фондів, які утворюються за рахунок обов'язкових платежів (податків та зборів), з огляду на потреби конкретних галузей економіки та соціальної сфери.
У структурі Державного бюджету України на 2005 р. вирізняють такі фонди: Фонд соціального захисту інвалідів; Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України в міжнародних авіаційних організаціях; Фонд розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства; Соціальний фонд безпеки авіації.
Фонд соціального захисту інвалідів. Мета створення цього фонду — фінансування роботи та державних програм із соціального захисту інвалідів, створення умов для їх працевлаштування, соціально-трудової та професійної реабілітації.
Основними завданнями Фонду є:
1) фінансування загальнодержавних програм і заходів із соціального захисту інвалідів;
2) фінансування медичної та соціально-трудової реабілітації інвалідів, а також залучення їх до суспільно корисної праці;
3) мобілізація благодійних внесків та коштів підприємств, установ, організацій і громадян України для ефективного їх використання Фондом та його відділеннями;
4) контроль за виконанням і додержанням нормативів працевлаштування інвалідів та надання для них робочих місць;
5) участь у визначенні нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.
Згідно із Законом України "Про основи соціального захисту інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 р. № 875-ХП (зі змінами та доповненнями) місцеві ради разом із підприємствами, за участю відділень Фонду, на основі пропозицій органів Міністерства соціального захисту населення України щороку визначають нормативи робочих місць для працевлаштування інвалідів.
У ст. 19 цього закону для підприємств незалежно від форми власності нормативи визначаються в розмірі не меншому 4 % від загальної кількості працівників. Якщо їх чисельність на підприємстві становить від 15 до 25 осіб, норматив встановлюється в кількості одного робочого місця. У разі незабезпечення робочих місць відповідно до доведених норм або якщо працевлаштовано інвалідів менше, ніж передбачено нормативом згідно зі ст. 20 Закону України "Про основи соціального захисту інвалідів в Україні", підприємства (об'єднання), установи, організації всіх форм власності зобов'язані щороку перераховувати до відділень Фонду цільові засоби для створення робочих засобів, передбачених з метою працевлаштування інвалідів і здійснення заходів з їх соціальної та професійної реабілітації. Величина відрахувань визначається середньою річною заробітною платою на відповідному підприємстві за кожне нестворене робоче місце для інваліда.
Відрахування у Фонд соціального захисту інвалідів не належать до обов'язкових податків, зборів і сплачуються як фінансові санкції за невиконання нормативів створення робочих місць для працевлаштування інвалідів. Відповідно, сума цих відрахувань не входить до складу валових видатків платника податків і сплачується за рахунок власних джерел підприємства.
Цільові засоби нараховуються і перераховуються на рахунки відділень Фонду підприємствами (об'єднаннями), установами й організаціями самостійно не пізніше 15 лютого року, що слідує за звітним, з одночасним представленням звіту в відділення Фонду.
Державний фонд охорони навколишнього природного середовища* 3 метою цільового фінансування природоохоронних і ресурсозберігаючих заходів, а також зменшення впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення у 1991 р. згідно із Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" було створено Державний фонд охорони навколишнього природного середовища. Він діє на державному, обласному та місцевому рівнях (рис. 10.1).
Рис. 10.1. Схема формування та використання коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища
Ставки збору запроваджує уряд Автономної Республіки Крим й органи місцевого самоврядування на підставі лімітів викидів і скидів забруднювальних речовин і розміщення відходів, а також нормативів плати за них.
Ліміти викидів стаціонарними джерелами за забруднення встановлює Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України у формі видачі дозволів на викиди і скиди терміном на п'ять років.
Об'єктом обчислення збору є:
— обсяги забруднювальних речовин, які викидають в атмосферне повітря або скидають безпосередньо у водний об'єкт, та обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього об'єктах — для стаціонарних джерел забруднення;
— обсяги фактично спожитих видів пального, шляхом використання яких утворюються забруднювальні речовини — для пересувних джерел забруднення.
Нормативи збору встановлює Кабінет Міністрів України як фіксовані суми в гривнях за одиницю основних забруднювальних речовин та розміщення відходів. За викиди пересування джерелами забруднення нормативи збору встановлюються залежно від виду пального та транспорту. За понадлімітні обсяги викидів, скидів забруднювальних речовин і розміщення відходів збір обчислюється і сплачується у п'ятикратному розмірі.
Суми збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення вираховуються платниками самостійно щоквартально наростаючим підсумком з початку року як добуток затверджених лімітів, фактичних обсягів видатків, нормативів збору, коригувальних коефіцієнтів. Загальна сума збору визначається як сума збору в межах ліміту і за понадлімітні викиди з урахуванням зазначених чинників.
Кошти Фонду використовуються в межах бюджетних програм визначених законодавством, згідно із кошторисами доходів і видатків, які затверджуються Міністерством екології та природних ресурсів України за погодженням з Міністерством фінансів України. Переліки природоохоронних заходів у межах бюджетних програм Фонду погоджує Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства екології та природних ресурсів України.
До 10 % коштів Фонду може резервуватися для здійснення непередбачених випадків, пов'язаних із природоохоронною діяльністю" що не мають постійного характеру і не могли передбачатися під час складання проекту Державного бюджету України.
Враховуючи техногенне навантаження на природне середовище в Україні, що перевищує аналогічний показник розвинених країн у 4—5 разів, Кабінет Міністрів України розширив базу оподаткування. Окрім податків за спеціальне використання водних та лісових ресурсів, уведено збір за спеціальне використання надр для видобутку корисних копалин; збір за спеціальне використання диких тварин; річних та інших водних живих ресурсів.
Фонд формується за рахунок;
— частини зборів за використання природних ресурсів, розмір яких визначає Верховна Рада України;
— 30 % зборів за забруднення навколишнього природного середовища;
— добровільних внесків підприємств, установ, організацій, громадян та інших надходжень.
Розподіл коштів Фонду здійснює Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства охорони навколишнього природного середовища.
