5.3. Податкова система і податкова політика держави

Податкова система — це сукупність установлених у країні податків, зборів та інших обов'язкових платежів до бюджету і державних цільових фондів; принципів, форм і методів їх установлення, зміни або скасування; дій, що забезпечують їх сплату, контроль і відповідальність за порушення податкового законодавства.

В останніх числах грудня 2014 Верховна Рада України прийняла пакет законів про податкову реформу в Україні. Депутати проголосували за кардинальні зміни, що стосуються практично всіх податків в Україні. Реформа системи оподаткування в Україні торкнеться не тільки підприємств, а й громадян. Розглянемо основні зміни в податкових законах, які набирають чинності в 2015 році.

Зміни в системі оподаткування України

Кардинальні зміни в оподаткуванні юридичних осіб та громадян покликані спростити і здешевити систему адміністрування податків, а також додатково залучити до бюджету держави 40 млрд. грн. в рік.

З цією метою з 2015 року в Україні зменшується кількість податків: з 22 до 9. Деякі податки не скасовані повністю, а лише трансформовані за принципом «два в одному»: наприклад, фіксований сільськогосподарський податок став 4-ю групою єдиного податку. Податків стало менше, але складність їх адміністрування, на наш погляд, не вплинула на спрощення ведення бізнесу в Україні.

Податковий компроміс для бізнесу

25 грудня 2014 прийнятий Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов‘язань з податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу», яким передбачена процедура податкового компромісу. Платники податків добровільно декларують занижені податкові зобов’язання з ПДВ та податку на прибуток в будь-якому податковому періоді до 01.04.2014 р і доплачують до бюджету 5% від суми незаконно мінімізованих податкових зобов‘язань. У цьому випадку платник податків звільняється від можливої відповідальності за вказані порушення.

Терміни процедури — перше півріччя 2015 року. Надалі не виключені позапланові документальні перевірки підприємств, які відмовилися брати участь у процедурі. Детальніше про податковий компроміс в Україні

Податок на прибуток

Розділ III Податкового кодексу України викладено в новій редакції. Для платників податку на прибуток фінансовий результат буде розраховуватися за стандартами бухгалтерського обліку. Але для підприємств з річним доходом більше 20 млн. грн. фінансовий результат підприємства буде коригуватися на різниці, які збільшують або зменшують об’єкт оподаткування. Серед податкових різниць слід зазначити коригування фінансового результату для оподаткування в бік збільшення на 30% вартості товарів, робіт, послуг, придбаних у платників єдиного податку (крім платників ЄП з ПДВ).

До 2015 року коригування прибутку для оподаткування відбувалася шляхом коригування доходної та/або видаткової частини, наприклад, виключення зі складу витрат тих статей, які не пов‘язані з господарською діяльністю підприємства. Тепер доходи і витрати будуть збігатися з даними бухгалтерського обліку, а суб’єкти з річним доходом в межах 20 млн. Грн. має право не коригувати фінансовий результат на податкові різниці, передбачені Податковим кодексом. За даними статистики ГФС, кількість таких суб‘єктів в Україні — 95%.

Змінено строки подання податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік, звітність слід подати до 1 червня 2016 року. Також платники податку на прибуток (крім новостворених і тих, чий дохід не перевищує 20 млн.грн. На рік) сплачують авансові внески з податку на прибуток щомісяця виходячи з суми фактично отриманого доходу на місяць, без подання податкової декларації.

Для юридичних осіб платників податку на прибуток, які перебували на «податкових канікулах», розраховуючи податок на прибуток за ставкою 0%, норма залишилася працюючою до 01.01.2016 р

Податок на додану вартість (ПДВ)

Адміністрування податку на додану вартість переходить в нову еру — електронну. У тексті податкового закону (законопроект № 1578) збереглися норми про електронний адмініструванні ПДВ та функціонуванні ПДВ-рахунків. Система електронного адміністрування ПДВ (СЕА) являє собою аналітичний облік ПДВ у розрізі платників податків, при якому інформація про всі операції по ПДВ буде видна он-лайн у вигляді електронного особового рахунку платника податків.

Повноцінний старт СЕА запланований з 01.04.2015 року, але для платників податків передбачений перехідний період з 01.02.2015 р до 30.06.2015 р У перехідному періоді до платників податків не застосовуватимуться штрафи за порушення термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі (ЄРПН), а також реєстрація податкових проходитиме без обмежень.

Право на податковий кредит суб’єктів господарювання більше не прив‘язується до зв’язку з господарською діяльністю платника податків: до складу податкового кредиту будуть ставитися всі придбання товарів і послуг з ПДВ. Але для коригування буде застосовуватися механізм нарахування податкових зобов‘язань на вартість товарів і послуг, які не застосовуються в господарській діяльності (наприклад, раніше вони не давали права на податковий кредит з ПДВ).

Сам факт введення СЕА і ПДВ-рахунків викликає дуже негативне ставлення у бізнесу, зокрема через вимивання обігових коштів підприємств і ускладнення обліку і звітності.

Спрощена система оподаткування. Єдиний податок

Спрощену систему оподаткування також «спростили». Від колишніх шести груп єдинників залишиться тільки три, більшість суб’єктів потрапляє в 3-у групу, 4-я група ЄП являє собою фіксований сільгоспподаток.

Збільшені межі доходів для підприємців: 1-а група ЄП — до 300 000 грн. замість 150 000 грн., 2-а група ЄП — до 1 500 000 грн. замість 1 000 000 грн., 3-а група ЄП — до 20 000 000 грн. замість 3 000 000 грн. для фізосіб і 5 000 000 грн. для юросіб. Також для платників єдиного податку 3-ї групи знижені ставки єдиного податку: до 2% з ПДВ або 4% без ПДВ. Доходом платників єдиного податку, які працюють за договорами комісії, буде вважатися тільки їх винагороду.

Таким чином, можна зробити висновок, що спрощена система для багатьох суб‘єктів стане більш привабливою, ніж загальна.

Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО)

Базові ставки ПДФО передбачено на рівні 15% і 20% (замість 15% і 17%). Ставка ПДФО 20% буде застосовуватися до місячним доходів, що перевищують десятикратний розмір мінімальної заробітної плати (понад 12180 грн.). Крім того, ставка податку в розмірі 20% буде застосовуватися до доходів у вигляді роялті, відсотків за вкладами, прибутки з інститутів спільного інвестування (ІСІ) та дивідендам (крім дивідендів, виплачених платниками податку на прибуток, по цих виплатах ставка податку становить 5%) .

Громадяни, які отримують дохід від двох і більше податкових агентів, зобов’язані подавати річну податкову декларацію фізичної особи з метою річного перерахунку ПДФО. До доходу до 120 мінімальних зарплат буде застосовуватися ставка 15%, понад — 20%.

Подвійна ставка від базового розміру 15% (тобто 30%) буде застосовуватися до доходів фізичних осіб, визначеним непрямими методами (за сумами витрат, які не підтверджені оподатковуваними у джерела виплати доходами, ст. 39-2 ПКУ). Відомості до податкової служби про надбання громадян за законом повинні подавати податкові агенти: підприємства та інші суб‘єкти господарювання.

реформа ЄСВ

Законопроект № 1573, за який депутати проголосували 29.12.2014г. передбачає поетапне зниження ЄСВ. У 2015 році — 65% від базової ставки, 2016 рік — 52% від базової ставки, з 2017 — 40% від базової ставки. До нарахованої заробітної плати, розмір якої перевищує двократний розмір мінімальної заробітної плати, застосовується базова ставка ЄСВ (близько 37%).

При цьому посилюється контроль за дотриманням законодавства про працю та відповідальність роботодавця за порушення у сфері оплати праці (штрафні санкції у значних розмірах).

Амністія капіталів фізичних осіб

У проекті змін пропонувалося громадянам України подати так звану «нульову декларацію» в якій разово задекларувати активи (майно), які у нього є в наявності станом на 01.01.2015 р, грошові кошти, корпоративні права та акції, у тому числі іноземних компаній. Майно та кошти, зазначені у такій декларації, оподаткуванню не підлягали б.

В остаточному тексті опублікованого закону ця норма відсутня. Тим не менш, до 1 березня 2015 Кабмін повинен розробити новий законопроект щодо «нульовий» декларації та методу контролю доходів громадян.

Обертання готівки

З метою запобігання тіньового обороту готівкових коштів законодавці вводять з 01.07.2015 р обов’язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій для фізичних осіб на спрощеній системі оподаткування (ФОП ЄП) 2-ї групи, з 01.01.2016г. — Єдинників 3-ї групи. Нововведення не поширюється на суб‘єктів, які здійснюють торгівлю на ринках і виїзну торгівлю.

Інші зміни

У пакеті реформ також прийняті зміни в оподаткуванні податком на нерухомість. Також громадян торкнеться введення транспортного податку на автомобілі, які були у використанні до 5 років, з об’ємом двигуна 3000 куб.см. для бензинових двигунів, 2500 куб.см. для дизельних двигунів. Ставка податку становитиме 25 000 грн. за кожен автомобіль на рік.

За слова прем'єр-міністра України, нинішнє реформування податкової системи України є лише основою, в яку будуть вноситися зміни протягом всього 2015 року.

Податкова політика визначає сутність і роль системи оподаткування та належить до виняткових повноважень держави.

Податкова політика — діяльність держави у сфері встановлення, правового регламентування й організації справляння податків і податкових платежів у централізовані фонди грошових ресурсів держави.

Формуючи податкову політику, держава шляхом збільшення або зменшення державної маси податкових надходжень, зміни форм оподаткування та податкових ставок, тарифів, звільнення від оподаткування окремих галузей виробництва, територій, груп населення може сприяти зростанню чи спаданню господарської активності, створенню сприятливої кон'юнктури на ринку, умов для розвитку пріоритетних галузей економіки, реалізації збалансованої соціальної політики. Організація оподаткування має значний вплив на реалізацію суспільного продукту, темпи нагромадження капіталу і технічного оновлення виробничого потенціалу держави.

Гнучкість податкової політики полягає в тому, що коли податковий тиск на суб'єктів господарювання зумовлює припинення діяльності виробництва, податкова система перебудовується на зменшення податкового тиску в інтересах виробника.

Стабільність податкової політики означає, що податкова система будується на чіткому визначенні об'єктів оподаткування, їх обліку, а нормативи оподаткування або обов'язкових платежів не змінюються протягом бюджетного року.

Система пільг щодо оподаткування має стимулювати виробництво й інвестування, адже практично ті кошти, що мали б зарахуватися до бюджету, залишаються у виробника, який є своєрідним бюджетним фінансуванням.

Поступове удосконалення податкової системи здійснюється в напрямі її лібералізації, децентралізації (державні й місцеві податки) за рахунок розширення прав регіонів, зменшення тієї частинки ВВП, яка перерозподіляється через бюджет. Потребує вдосконалення й механізм оподаткування, котрий стимулював би виробництво у пріоритетних напрямах економіки та сприяв упровадженню у виробництво нових технологій і високоефективного обладнання.

Податкову політику потрібно реформувати шляхом зменшення податкового тиску стосовно тих, хто сплачує податки, а не ухиляється від їх сплати. Насамперед, необхідно зменшити кількість податків, оскільки наше законодавство переобтяжене ними.

Метою реформування податкової політики є зміна податкової системи для забезпечення стабілізації економіки та, передусім, матеріального виробництва, поліпшення його ефективності й на цій основі забезпечення доходів державного бюджету та соціально-культурного розвитку держави. Отже, податкова система має забезпечити оптимізацію розподілу і перерозподілу національного доходу, спираючись на такі принципи:

1) стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції;

2) стимулювання підприємницької виробничої діяльності й інвестиційної активності — введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;

3) обов'язковість — упровадження норм стосовно сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства;

4) рівнозначність і пропорційність — справляння податків з юридичних осіб у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків і зборів (обов'язкових платежів) на рівні прибутки і пропорційно більших податків і зборів (обов'язкових платежів) — на більші доходи;

5) рівність, недопущення будь-яких виявів податкової дискримінації — забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) у процесі визначення обов'язків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

6) соціальна справедливість — забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі та надвисокі доходи;

7) стабільність — забезпечення незмінності податків і зборів (обов'язкових платежів) та їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;

8) економічна обґрунтованість — встановлення податків і зборів (обов'язкових платежів) на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням потреби досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами;

9) рівномірність сплати — встановлення термінів сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) з огляду на необхідність забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету з метою фінансування витрат;

10) компетенція — встановлення і скасування податків та зборів (обов'язкових платежів), а також пільг їх платникам відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними та міськими радами;

11) єдиний підхід — забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку і збору (обов'язкового платежу), об'єкта оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов'язкового платежу), податкового періоду, ставок податку і збору (обов'язкового платежу), термінів та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг;

12) доступність — забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів (обов'язкових платежів).