17. Недоліки методу тестів

Метод тестів володіє деякими дуже серйозними недоліками, що не дозволяють звести всю діагностику здібностей і знань виключно до тестування.

1. Небезпека «сліпих» (автоматичних) помилок. Користувач не повинен підходити до тесту з «магічною установкою», ніби цей чарівний «чорний ящик» повинен завжди працювати справно без всякого контролю з боку людини.

2. Небезпека профанації. Профани від тестування агресивно пропонують свої послуги всім і вся. Всі проблеми передбачається вирішувати за допомогою 2-3 тестів - «на всі випадки життя».

3. Втрата індивідуального підходу, «стресогенність». Тест - найзагальніша «гребінка», під яку підганяють всіх людей. Можливість втратити яскраву індивідуальність нестандартного людини, на жаль, досить вірогідна.

4. Втрата індивідуального підходу, «репродуктивність». Тести знань апелюють передусім до стандартного застосування готових знань.

5. Відсутність можливості розкрити індивідуальність при наявності стандартних, заданих відповідей - нічим не надолужуваних недолік методу тестів. З точки зору виявлення творчого потенціалу більшість тестів обмежені саме тим, що вони не апелюють до творчої, конструктивної діяльності.

6. Відсутність довірчої обстановки. Бездушний і формалізований характер самої процедури тестування обертається тим, що випробуваний позбавляється відчуття того, що психолог зацікавлений в ньому особисто, в тому, щоб допомогти в його проблеми і труднощі.

7. Втрата індивідуального підходу, неадекватна складність. Іноді некваліфіковані тестологи обрушують на дитину тести, занадто складні для нього за віком. У нього ще не склалися необхідні поняття й понятійні навички, щоб адекватно осмислити як загальну інструкцію до тесту, так і зміст окремих питань.

Тести можна робити єдиним методом діагностики (і освітньо-професійною, і особистісної) - вони вимагають паралельного використання вільних письмових робіт (в особистісній діагностиці місце творів займають проективні тести з вільним відповіддю), а також усної співбесіди (інтерв'ю). Завдання тестів - доповнювати зазначені вище традиційні методи. У цій якості тести незамінні, оскільки не мають багатьох недоліків, властивих традиційним методам.

Спокійне усвідомлення достоїнств і недоліків методу тестування звільняє всіх як від надмірних сподівань на метод тестів, так і від зневаги до них.

Шкали вимірювання інтелекту Векслера

Шкали вимірювання інтелекту Векслера (ШІІВ) -

група найбільш відомих, широко використовуваних тестів інтелекту. Призначені для вимірювання рівня інтелектуального розвитку. Розроблено Д. Векслером. Шкала стандартизована на вибірці випробуваних у віці від 7 до 69 років.

Включає 11 субтестів, що становлять вербальну і невербальну шкали.

Шкала вербальна

1. Субтест загальної поінформованості. Досліджує запас простих відомостей і знань. Пропонується 29 питань.

2. Субтест загальної тями. Оцінює повноту розуміння сенсу виразів, здатність до судження, розуміння суспільних норм. Пропонується 14 питань.

3. Арифметичний субтест. Оцінює концентрацію уваги, легкість оперування числовим матеріалом.

Випробуваний повинен усно вирішити серію завдань. Дається оцінка точності відповіді та витраченого на вирішення часу.

4. Субтест встановлення подібності. Оцінює здатність до формування понять, класифікації, упорядкування, абстрагування, порівняння. У субтесте пропонується 13 пар понять.

5. Субтест повторення цифрових рядів. Спрямований на дослідження оперативної пам'яті й уваги, складається з двох частин: запам'ятовування і повторення чисел в прямому, зворотному порядку.

6. Словниковий субтест. Спрямований на вивчення вербального досвіду.

Всього в завданні 42 слова: перші 10 - вельми поширені, повсякденного вжитку; наступні 20 - середньої складності; третю групу становлять 12 слів високого ступеня складності.

Шкала невербальна.

1. Субтест шифровки цифр. Вивчає ступінь засвоєння зорово-рухових навичок.

2. Субтест знаходження відсутніх деталей. Вивчає особливості зорового сприйняття, спостережливість, здатність відрізнити суттєві деталі.

3. Субтест кубиків Коса. Спрямований на вивчення сен-сомоторной координації, здатності синтезу цілого з частин. Випробуваному пропонують послідовно відтворити десять зразків малюнків з різнокольорових дерев'яних кубиків. Час обмежується по кожному завданню. Оцінка залежить як від точності, так і від часу виконання (див. також кубики Коса).

4. Субтест послідовності картинок. Досліджує здатність до організації фрагментів в логічне ціле, до розуміння ситуації, передбаченню подій.

5. Субтест складання фігур. Випробуваному пропонують у певній послідовності деталі чотирьох фігур («людина», «профіль», «рука», «слон») без вказівки на те, що з цих деталей повинно бути складено. В оцінці враховується час, правильність рішення.