Шпаргалка: Методи психології
Основні галузі сучасної психології та основні тенденції її розвитку »
Метод – шлях наукового пізнання явищ і процесів об’єктивної дійсності.
Методи психологічного дослідження.
Основні
- Спостереження
-Експеримент
Додаткові
- Інтроспекція
- Тест
- Бесіда
- Анкетування
- Аналіз продуктів д – сті
- Узагальнення незалежних характеристик
- Самооцінка
- Соціометричне дослідження
Різновиди експерименту:
- лабораторний
- природний
Спостереження може бути звичайним ( бачення, слухання ), інструментальним (фіксування побаченого та побаченого на фото, кіно, магнітофон.
Експеримент полягає в тому, що дослідник сам створює умови, за яких досліджуване явище виникає неодмінно й закономірно. Різновидом природного експерименту є перетворювальний
( навчальний і виховний )
Тест – це проба, іспит, один із способів психологічної діагностики рівня розвитку психічних процесів і властивостей людини.
Опитування – потрібне, щоб з”ясувати рівень розуміння піддослідним якихось завдань, життєвих ситуацій, коли потрібна інформація про інтереси, погляди, почуття, мотиви діяльності та поведінка особистості.
Бесіда – це цілеспрямована розмова з метою з”ясування уявлення або розуміння явищ природи та суспільства, наукових питань, причин та наслідків, ідеалів.
Анкетне дослідження – полягає у виявленні літературних, мистецьких, спортивних, професійних інтересів та уподобань та ін.
Інтерв’ю – виявляється думки, погляди, факти з життя респондента. ( нестандартизоване і стандартизоване )
Соціометричне досл. або метод вибору – застосовується для зясування взаємин у колективі, ставлень до інших.
Аналіз продуктів діяльності – виявлення знань, вмінь та навичок, здібностей, спостережливість, рис характеру.
Шпаргалка: Увага. Види уваги
Властивості уваги. Розвиток уваги та виховання уважності »
Увагу вважають або психічним процесом, або індивідуальною особливістю.
Увага – це спрямованість і утримання спрямованості на певному об’єкті, що забезпечує його чітке відображення. Ще одне визначення уваги: це спрямованість і зібраність психічної діяльності на певному об’єкті. Увага входить в пізнавальні процеси особистості. Вона пов’язана з волею, інтересом та видом діяльності.
Оптимальний об’єм уваги є в 33 роки, мінімальний – в 18-21 рік.
Найкращі:
• вибірковість уваги – в 33 роки;
• переключення – в 29 років;
• стійкість – в 34 роки.
Механізм функціонування уваги:
Увага має рефлекторний характер.
Свідомість розділяється на зони чіткої і нечіткої свідомості. Ретикулярна формація (нервова тканина, що гальмує одні імпульси і підсилює інші) формує ділянки збудження у мозку. Коли на мозок у певний момент часу діє ряд подразників, ці ділянки пропускають інформацію в зону нечіткої свідомості. Ті ділянки збудження, які мають середню інтенсивність, називаються оптимальними ділянками збудження, і пов’язуються із зоною чіткою свідомості.
Характеристики уваги:
Обсяг (=обсягу пам’яті)
Розподіл – здатність тримати в центрі уваги кілька об’єктів
Концентрація – зосередженість (залежить 1. від того, наскільки вона розвинена; 2. від емоційного фону; 3. від вольових зусиль)
Стійкість (часовий відрізок, протягом якого людина може втримувати увагу). Після 17 років людина може втримувати увагу 40-45 хв. Ця характеристика уваги залежить від мотивації, психічного стану людини (гіперактивність чи норма), індивідуальних характеристик людини (акцентуацій характеру, темпераменту), зовнішніх об’єктивних обставин.
Переключення – свідоме перенесення уваги з одного факту на інший.
Види уваги
За спрямованістю діяльності
Внутрішньо спрямована (внутрішня психічна діяльність, обдумування)
Зовнішньо спрямована (зовнішні об’єкти, говоріння)
Мимовільна
Довільна (з докладанням вольових зусиль)
Післядовільна (спочаткує працює довільна, поті переключається в мимовільну)
За характером вольових зусиль