8.4 Робоче завдання
8.4.1 Запустити програму ЕWB .
8.4.2 Відповідно до схеми рис.8.1 за допомогою програми ЕWB створити схему для дослідження неінвертуючого підсилювача.
8.4.3 Як джерело вхідної напруги для підсилювача, що досліджується, використовувати джерело постійної напруги із меню компонентів Sources,(рис. 8.6).
Рисунок 8.6 – Меню компонентів Sources
8.4.4 У середовищі ЕWB створити схему електричну для експериментального дослідження неінвертуючого підсилювача. Схема повинна приблизно виглядати так, як показано на рис. 8.7:
Рисунок 8.7 – Приклад схеми для дослідження неінвертуючого підсилювача в середовищі ЕWB
На створеній схемі повинні бути вказані значення опорів резисторів та вхідної напруги. Скопіювати створену схему для використанні в протоколі.
8.4.5
Запустити режим аналізу схеми, перевівши
віртуальну кнопку
в положення ввімкнути (I).
8.4.6 За допомогою вольтметрів PV1 PV2, PV3 та амперметрів PА1 PА2 заміряти відповідні постійні напруги та струми. Результати вимірювань занести до табл.8.2.
8.4.7 З’ясувати та пояснити причини одержаних похибок. Включити між неінвертуючим входом ОП та амперметром PА1 резистор R3, опір якого розрахувати за формулою (8.3). Повторити п.п.8.4.5-8.4.6. Спробувати підібрати опір R3 таким чином, щоб скомпенсувати Uзм ОП при нульовій вхідній напрузі Uin.
8.4.8 У середовищі ЕWB створити схему електричну для експериментального дослідження інвертуючого підсилювача. Схема повинна приблизно виглядати так, як показано на рис. 8.8:
Рисунок 8.8 – Приклад схеми для дослідження інвертуючого підсилювача
в середовищі ЕWB
На створеній схемі повинні бути вказані значення опорів резисторів та вхідної напруги. Скопіювати створену схему для використанні в протоколі.
8.4.9 Запустити режим аналізу схеми, перевівши віртуальну кнопку в положення ввімкнути (I).
8.4.10 За допомогою вольтметрів PV1 PV2 та амперметрів PА1 PА2 заміряти відповідні постійні напруги та струми. Результати вимірювань занести до табл.8.3.
Включити між неінвертуючим входом ОП та загальним проводом резистор R3, опір якого розрахувати за формулою (8.3). Повторити п.п.8.4.9-8.4.10. Спробувати підібрати опір R3 таким чином, щоб скомпенсувати Uзм ОП при нульовій вхідній напрузі Uin.
8.4.11 У середовищі ЕWB створити схему електричну для експериментального дослідження диференціального підсилювача (рис.8.4). Схема повинна приблизно виглядати так, як показано на рис. 8.9:
Рисунок 8.9 – Приклад схеми для дослідження диференційного
підсилювача в середовищі ЕWB
На створеній схемі повинні бути вказані значення опорів резисторів та вхідної напруги. Скопіювати створену схему для використанні в протоколі
8.4.12 Запустити режим аналізу схеми, перевівши віртуальну кнопку в положення ввімкнути (I).
8.4.13 За допомогою вольтметрів PV1 PV2, PV3 та амперметрів PА1, PА2, PА3 заміряти відповідні постійні напруги та струми. Результати вимірювань занести до табл.8.5.
8.4.14 У середовищі ЕWB створити схему електричну для експериментального дослідження диференціального підсилювача (рис.8.5). Схема повинна приблизно виглядати так, як показано на рис. 8.10:
Рисунок 8.10 – Приклад схеми для дослідження прецизійного диференційного підсилювача в середовищі ЕWB
8.4.15 За допомогою вольтметрів PV1 PV2, PV3 заміряти відповідні постійні напруги. Результати вимірювань занести до табл.8.7.