- •Тема 1. Об’єкт, предмет, задачі вивчення та основні поняття дисципліни«Рекреаційні комплекси світу»
- •4 Години
- •Зміст самостійної роботи
- •Література:
- •Тема 2. Рекреаційна діяльність і рекреаційно-туристське обслуговування як складова господарського комплексу
- •6 Годин
- •Зміст самостійної роботи
- •Література:
- •Тема 3. Рекреаційно-ресурсний потенціал: поняття, склад та структура
- •5 Годин
- •Зміст самостійної роботи
- •Література:
- •Тема 4. Європа – провідний рекреаційний регіон світу
- •10 Годин
- •Зміст самостійної роботи
- •Література:
- •Поняття індустріальної бази і класифікація туристських і готельних комплексів рф і країн Європи.
- •Тема 5. Розвиток рекреаційних комплексів Американського регіону
- •10 Годин
- •Зміст самостійної роботи
- •Література:
- •Тема 6. Рекреаційні комплекси Африки
- •10 Годин
- •Зміст самостійної роботи
- •Література:
- •Тема 7. Формування і розвиток рекреаційних комплексів і центрів туризму в Азії
- •10 Годин
- •Зміст самостійної роботи
- •Література:
- •Ресурси Азійсько-Тихоокеанського туристичного регіону
- •Південноазійський туристичний район
- •Північно-східноазійський туристичний район
- •Південно-східноазійський туристичний район
- •Австралія і океанія
- •Тема 8. Формування і розвиток рекреаційних комплексів і центрів туризму в Австралії й Океанії та на Близькому Сході
- •10 Годин
- •Зміст самостійної роботи
- •Література:
- •Тема 9. Рекреаційне районування України
- •7 Годин
- •Зміст самостійної роботи
- •Література:
- •Хмельницька область
Тема 3. Рекреаційно-ресурсний потенціал: поняття, склад та структура
Класифікація історико-культурних туристичних ресурсів
5 Годин
Мета: проаналізувати класифікацію історико-культурних туристичних ресурсів
Зміст самостійної роботи
1 Класифікація історико-культурних туристичних ресурсів
Література:
1. Божидарнік Т.В. Міжнародний туризм: навч. посібник. – К.: «Центр учбової літератури», 2012. – 312 с.
2. Ващенко Н. П. Рекреаційні комплекси світу. Опорний конспект / Н.П. Ващенко. – К. : КНТЕУ, 2004. – 202 с.
3. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2003. – 300 с.
4. Кузик С.П. Географія туризму: навч. посібник. – К.: Знання, 2011. – 271 с.
5. Лукьянова Л. Г. Рекреационные комплексы: Учеб. пособие / Л. Г. Лукьянова, В. И. Цыбух. Под общ. ред. В. К. Федорченко. – К. : Вища шк., 2004. – 346 с.
6. Любіцева О.О. Туризмознавство: вступ до фаху: підручник / О.О. Любіцева, В.К. Бабарицька. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. – 335 с
7. Масляк П. О. Рекреаційна географія: навч. посіб. / П. О. Масляк. – К.: Знання, 2008. – 343 с.
Методичні рекомендації
Історико-культурні туристичні ресурси — це сукупність створених у процесі історичного розвитку певної території пам'ятників матеріальної і духовної культури, які є об'єктами туристського інтересу. До групи істо-рико-культурних рекреаційних ресурсів належать пам'ятки історії, історичні архітектурні пам'ятки, пам'ятки сучасної архітектури, унікальні споруди культури, спорту тощо.
Історико-культурний потенціал, матеріальні та духовні пам'ятки народу дуже важливі для формування світогляду народу, для задоволення матеріальних, у тому числі туристичних, потреб. У розвинених країнах світу цей туристичний ресурс активно використовують для отримання прибутку. Деякі країни, наприклад, Італія, Франція, значну частину прибутків, які дає рекреаційне господарство, отримують від вмілої експлуатації історико-культурного потенціалу. Цьому сприяє велика кількість пам'яток, їхня висока художня цінність, добра збереженість, вміла організація туристичних послуг. Всесвітньо відомі пам'ятки історії та культури Риму, Венеції, Флоренції, Парижа приваблюють щороку сотні тисяч туристів.
До популярних туристичних об'єктів належать середньовічні замки — укріплене житло середньовічних феодалів, королів, султанів, шахів, інших володарів. Багато замків у Європі та на Близькому Сході побудовані войовничими чернечими орденами. Для замків-фортець зазвичай обирали важкодоступні місця на крутих пагорбах і горах. Навколо замків концентрувалися селища, жителі яких ховалися в замках від ворогів. Замки, різноманітні за архітектурою і внутрішнім облаштуванням, могли витримати довгі місяці облоги і були практично неприступними. У XIV—XV ст. замки втратили своє оборонно-військове призначення і перетворилися на палаци знаті та аристократії.
Значна частина замкових споруд дійшла до наших днів у вигляді руїн, проте збережені й відновлені замки в Іспанії, Німеччині, Швейцарії переобладнані під музеї з багатими колекціями середньовічних картин, посуду, меблів, інших елементів інтер'єру. Замки є цікавим елементом туристичної програми, їх охоче відвідують туристи. Найбільше старовинних замків в Іспанії та Франції — Шовіньї, Фалес, Лош, Кусі, Лувр, Віландо та ін.
Унікальний замок Нойшванштайн у Баварії (Німеччина) з багатьма маленькими вежами послужив Уолтові Діснею прототипом для створення казкового замку "Діснейленда", що став емблемою всіх тематичних парків типу "Діснейленд" (в Америці, Європі та Японії).
Завдання з методичними рекомендаціями для самостійної роботи
