1. Принципи регіонального управління (загальні, спеціальні).

Принципи регіонального управління - це основні засади, вихідні ідеї і положення, що визначають будову регіонального управління, а також формують основу організації механізму взаємодії органів місцевого самоврядування і органів виконавчої влади на місцях.В багатьох країнах світу принципи регіонального управління існують не тільки на рівні науково-теоретичних постулатів, але й закріплюються у правових актах, що регулюють питання о-ції і ф-ння регіонального управління.

А зважаючи на неоднорідність юридичної природи органів, що входять до системи органів регіонального управління (місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування), доречно буде виділити з принципів регіонального управління:

• принципи, які стосуються діяльності всіх органів регіонального управління(основні);

• та специфічні принципи, які фіксують організацію і діяльність кожного з них окремо, і не можуть застосовуватись щодо діяльності іншого(спеціальні).

Отже, в залежності від сфери дії на суспільні відносини принципи регіонального управління можна поділити на основні і спеціальні. Під основними принципами регіонального управління слід розуміти обумовлені його природою вихідні ідеї, що виражають головне і вирішальне в організації і діяльності органів регіонального управління по рішенню питань місцевого значення. Під спеціальними принципами регіонального управління розуміють локальні правила організації і функціонування кожного з органів регіонального управління. Так спеціальні принципи регіонального управління, в свою чергу можна поділити на 2 групи:

1. Принципи організації та діяльності органів місцевого самоврядування(це народовладдя; колегіальності; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених законом,тощо) .

2. Принципи організації і діяльності органів місцевої державної адміністрації (це верховенство права; пріоритетності прав людини; відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність).

Отже, система принципів є визначальною рисою, оптимального функціонування регіонального управління.

2. Економічний розвиток регіонів.

Обсяги промислового виробництва у січні – лютому 2012 року зросли порівняно з відповідним періодом 2011 року на 2 відсотки. Зростання випуску продукції спостерігалося у добувній промисловості, хімічній та нафтохімічній промисловості, машинобудуванні, у виробництві та розподіленні електроенергії.

Приріст промислового виробництва мав місце у 15 регіонах, в тому числі найбільше у Житомирській (на 32,6 відсотка), Івано-Франківській (на 13,2) та Вінницькій (на 12,7 відсотка) областях, зниження у 12 регіонах, в тому числі найбільше у Чернівецькій (на 24,6 відсотка), Одеській (на 16,5) та Херсонській (на 8,8 відсотка) областях.

У добувній промисловості обсяг виробництва продукції зріс на 3,4 відсотка, в тому числі у добуванні паливно-енергетичних корисних копалин – на 4,1 відсотка.

У переробній промисловості виробництво продукції зросло на 0,1 відсотка. Приріст мав місце у хімічній та нафтохімічній промисловості (на 9,3 відсотка) та машинобудуванні (на 5,8 відсотка). Зниження мало місце у легкій промисловості (на 10,6 відсотка), виробництві іншої неметалевої мінеральної продукції (на 8,7), виробництві коксу, продуктів нафтопереробки (на 7,2), целюлозно-паперовому виробництві (на 3,9), обробленні деревини та виробництва виробів з деревини, крім меблів (на 3,8), металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів (на 2,7), виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (на 0,5 відсотка).

Зростання сільськогосподарського виробництва мало місце у 17 регіонах, в тому числі найбільше у Хмельницькій (на 8,9 відсотка), Донецькій (на 8,1) та Полтавській (на 5,8 відсотка) областях, зниження – у 7 регіонах, в тому числі найбільше у Черкаській (на 9,5 відсотка), Луганській (на 6,1) та Харківській (на 5 відсотків) областях. У Закарпатській області обсяги виробництва не змінилися.

Зменшили обсяги будівництва підприємства 13 регіонів країни, серед них найбільше Автономної Республіки Крим (на 43,5 відсотка), Рівненської (на 42,1) та Житомирської (на 34,1 відсотка) областей.

Збільшили обсяги будівництва підприємства 14 регіонів країни, серед них найбільше – будівельники Чернівецької (в 2,3 раза), Тернопільської (на 27,9 відсотка) та Дніпропетровської (на 14,1 відсотка) областей.

64 відсотки загального обсягу будівництва виконано підприємствами 5 регіонів країни (м. Києва, Дніпропетровської, Донецької, Харківської та Полтавської областей), зокрема будівельниками столиці – 26,1 відсотка.

Оборот роздрібної торгівлі (до якого включено роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі, розрахункові дані щодо обсягів продажу товарів на ринках і фізичними особами-підприємцями) за січень – лютий 2012 року становив 100,85 млрд. гривень, що на 14,6 відсотка більше обсягу січня – лютого 2011 року.

Оборот роздрібної торгівлі зріс у всіх регіонах. Найбільше зростання мало місце у Київській області (на 17,3 відсотка), найменше – у Закарпатській області (на 6,1 відсотка).

Обсяг роздрібного товарообороту підприємств, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі та ресторанного господарства, за січень – лютий 2012 року становив 52 млрд. гривень і в порівнянних цінах склав 113,2 відсотка обсягу січня – лютого 2011 року.

Зростання обсягів роздрібного товарообороту підприємств спостерігалося у всіх регіонах, в тому числі найбільше зростання мало місце у Київській (на 18,8 відсотка), Хмельницькій (на 17,3) та Запорізькій (на 17,2) областях, найменше – у Львівській(на 1,3), Закарпатській (на 2) та Чернівецькій (на 2,3 відсотка) областях

1. На основі взаємодії підприємств формується:

а) промисловий вузол;

2. Макрорегіон об’єднує в собі територію:

б) кількох країн;

3. Нафтопровідним транспортом поставляється:

б) понад 90% нафти в Україну;

4. Які країни у Південній Америці мають найбільші запаси залізних руд?

в) Бразилія й Венесуела.

4. Субсидіа́рність — організаційний і правовий принцип, згідно з яким Спільнота (наприклад, ЄС) вдається до будь-яких заходів лише в тому разі, якщо вони ефективніші за відповідні заходи на національному, регіональному або місцевому рівнях (виняток становлять сфери виняткової компетенції Спільноти); один з основоположних принципів Європейського Союзу. Означає постійне оцінювання обґрунтованості дій ЄС з погляду наявних можливостей на національному, регіональному та місцевому рівнях.

Амстердамський договір додав до Договору про заснування Європейської Спільноти Протокол про застосування принципів субсидіарності та пропорційності, де викладені керівні настанови щодо субсидіарності. Цей Протокол, після оновлення, стане додатком до європейської Конституції.

Складіть схему спеціалізації країн світу у виробництві продукції хімічної промисловості.

Найбільшими виробниками хімічної продукції в світі є США, Японія, Росія, Німеччина, Китай, Велика Британія, Франція, Італія, Бразилія, Індія, Південна Корея, Україна.

До складу хімічної промисловості входять такі галузі:

гірничо-Хімічна;

основна Хімічна;

хімія органічного синтезу;

виробництво та переробка полімерних матеріалів;

хімія тонкого органічного синтезу (виготовлення лаків, фарб, фотохімічних товарів);

побутова Хімічна.

ВАРІАНТ №30