Товарна структура роздрібного та оптового товарообороту торговельних підприємств в Україні*

Рік	Питома вага в структурі роздрібного товарообороту, %		Питома вага в структурі оптового товарообороту, %
	продовольчих товарів	непродовольчих товарів	продовольчих товарів	непродовольчих товарів
2006	38,2	61,8	15,5	84,5
2007	35,3	64,7	15,2	84,8
2008	34,4	65,6	14,8	85,2
2009	40,0	60,0	19,5	80,5
2010	39,5	60,5	18,5	81,5
2011	38,9	61,1	17,6	82,4

Рис. 5. Значення торгівлі для розвитку національного господарства

 

3. 1. Теорію «центральних місць» висунув:

б) В. Кристаллер;

2. Скільки різновидів виділяють територіального поділу праці?

в) 6.

3. Найбільші лакофарбові заводи розташовані:

а) у Львівській області;

4. Галузі чорної металургії у світі нині мають тенденцію до:

б) великими районами;

4. Територіальна організація продуктивних сил – це просторовий взаємозв’язок галузевих і територіально–виробничих комплексів, що спирається на раціональне використання природних, матеріальних і трудових ресурсів, заощадження витрат на подолання диспропорцій у взаєморозміщенні джерел сировини, палива, енергії, місць виробництва та споживання продукції.

Територіальна організація продуктивних сил — це ди-намічний і багатоплановий процес, який залежить від різних факторів. Кожен з них характеризується особливостями і мас-штабами впливу як на розвиток і розміщення продуктивних сил, так і результативність їх функціонування.

ВАРІАНТ №27

1. Перспективи розвитку інтеграційних об’єктів.

Насамперед Інтеграція — це процес об'єднання будь-яких елементів в одне ціле. Процес взаємозближення і утворення взаємозв'язків;згуртування, об'єднання політичних, економічних, державних і громадських структур в рамках регіону, країни, світу.

Інтеграційні об`єднання На першому рівні, коли країни ще тільки роблять перші кроки до взаємного зближення, між ними полягають преференційні торговельні угоди. Такі угоди можуть підписуватися або, на двосторонній основі між окремими державами, або між вже існуючим інтеграційним угрупованням і окремою країною або групою країн.

На другому рівні інтеграції країни переходять до створення зони вільної торгівлі, що передбачає вже не простої скорочення, а повне скасування митних тарифів у взаємній торгівлі при збереженні національних митних тарифів у відносинах із третіми країнами. У більшості випадків умови зони вільної торгівлі поширюються на всі товари, крім продуктів сільського господарства.

Третій рівень інтеграції зв'язаний з утворенням митного союзу (МС) — погодженим скасуванням групою національних митних тарифів і введенням загального митного тарифу і єдиної системи нетарифного регулювання торгівлі у відношенні третіх країн.

Коли інтеграційний процес досягає четвертого рівня — загального ринку (ЗР) — інтегруючі країни домовляються про свободу руху не тільки товарів і послуг, але і факторів виробництва — капіталу і робочої сили.

Нарешті, на п'ятому, найвищому, рівні інтеграція перетворюється в економічний союз (ЭС), що передбачає поряд із загальним митним тарифом і волею руху товарів і факторів виробництва також і координацію макроекономічної політики й уніфікацію законодавств у ключових областях — валютної, бюджетної, грошової.

Принципово можливе існування і шостий рівень інтеграції — політичного союзу (ПС), що передбачав би передачу національними урядами більшої частини своїх функцій у відносинах із третіми країнами наддержавним органам. Це фактично означало б створення міжнародної конфедерації і втрату суверенності окремими державами.