4. Схема розвитку продуктивних сил економічних районів.

Економі́чний райо́н — територіально цілісна частина народного господарства країни, яка має такі ознаки:

спеціалізація як основна народногосподарська функція (спеціалізація району на певних виробництвах і послугах відповідає його географічному розташуванню, природним, економічним і соціальним умовам та спирається на раціональний поділ праці з іншими районами)

комплексність — у широкому розумінні — як взаємопов'язаність найважливіших складників економічної й територіальної структур району

керованість, себто наявність певних галузевих і територіальних структур, які є матеріальною основою взаємопов'язаності складових частин, що дозволяє трактувати район як цілісну систему та організаційний осередок територіального управління народним господарством.

Розвиток ПС

5. Мінеральні ресурси

Паливні (енергетичні) — використовуються для отримання тепла і світла.

Металеві (рудні) — з яких виплавляють метали (руди чорних і кольорових металів).

Неметалічні (нерудні) — використовуються як сировина для хімічної промисловості (калійна сіль, фосфорити, сірка), будівництва і як технічна сировина (азбест, графіт, алмази).

ВАРІАНТ №23

1. Субрегіональні утворення та Єврорегіони України.

Єврорегіо́н — організаційна юридично закріплена форма транскордонного регіонального співробітництва між територіальними громадами та/або органами державної влади прикордонних регіонів кількох держав зі спільним кордоном. Утворення єврорегіону є засобом активізації транскордонного діалогу держав-сусідів, формою пошуку ефективних шляхів співпраці самоврядних одиниць по різні боки кордонів. країна бере участь у створенні єврорегіонів з 1993 року. В єврорегіон «Карпати» увійшли північні райони Румунії, кілька областей Угорщини, частина східної Словаччини, частина Підкарпатського воєводства Польщі, Львівська область, Закарпатська область, Івано-Франківська область і Чернівецька область України. В 1995 році створено єврорегіон «Буг», до складу якого входять Волинська область України, частини території Польщі й Білорусі. В утворений 1998 єврорегіон «Нижній Дунай» увійшли Одеська область України, повіт Кагул (Молдова), повіти Галац, Бреїла, Тульча (Румунія). В стадії формування (на початок 2000-х років) перебуває єврорегіон «Верхній Прут» з участю Румунії, Молдови, Чернівецької області України. Україна розглядає інститут єврорегіонів як інструмент просторового розвитку і чинник процесу європейської інтеграції. області Угорщини, Польщі, України, Словаччини, Румунії), "Буг" з 1995 (області Польщі, Білорусії, України), "Нижній Дунай"(області України, Молдови, Румунії) та "Верхній Прут"(області України, Румунії, Молдови); з 2003р "Дніпро" ( області України, Росії, Білорусі); "Слобожанщина" (Україна, Росія); з 2007 р. "Ярославна" області України та Росії), «Дністер» (області Молдови та України), з 2010 р. «Донбас» (області України та Росії), який прагне бути учасником Асамблеї європейських регіонів.

2. Вчення про регіон Ізарда

У 1956 р. була опублікована книга У. Ізарда "Розміщення і просторова економіка", основна ідея якої полягала в зміцненні просторової й регіональної основи окремих спеціальних дисциплін за допомогою розробки більш адекватної загальної теорії розміщення і просторової економіки, пов'язаної з теорією виробництва, ціноутворення і торгівлі. Автор акцентував увагу лише на мікроекономічному принципі розміщення підприємств.

У 1961 р. було опубліковано другу його книгу "Методи регіонального аналізу: вступ до науки про регіони", її завдання полягало в доповненні теорії прикладними методами регіонального аналізу і в розробці методики їх оцінки за допомогою методів основних параметрів просторової економіки. Регіональна наука концентрує увагу на дослідженні просторових явищ, взаємозв'язків поза їх генезисом. На думку У. Ізарда, в цій науці центральне місце має належати районним і міжрайонним структурам і функціям. Кількісні методи використовуються для вивчення просторових взаємозв'язків, а не причинних залежностей. Практичним виразом регіональної науки є регіональна економіка, наслідком розвитку якої є теорія зростання (полюсів зростання), а також аналіз агломераційного ефекту у розселенні.

У. Ізард в своїх дослідженнях достатньо чітко визначив наочну область регіональної науки, до якої відніс вивчення територіального аспекту людської діяльності з метою виявлення взаємозв'язків між людьми, їх діяльністю і перетворюваним в результаті такої діяльності місцем існування. У контексті проблеми формування міжрегіональних кластерів особливе значення має внесок У. Ізарда і його послідовників у вирішення проблем розміщення промислових комплексів, запобігання регіональним конфліктам на основі узгодження наявних інтересів і т.д.

4. Рекреаційні ресурси — це об'єкти, явища і процеси природного та антропогенного походження, що використовуються або можуть бути використані для розвитку рекреації і туризму. Вони є матеріальною і духовною основою формування ТРС різного типу і таксономічного рангу.