4. Дайте визначення: «Коефіцієнт спеціалізації – це…»

коеіціент спеціалізації- це відношення виручки від реалізації послуг (продукції), вироблених на спеціалізованих робочих місцях до загальної виручки підприємства

Ксп = Всп:Взаг

принципи раціональної організації виробничих про цесів є основним фактором підвищення ефективності системи ме неджменту, тому визначення коефіцієнтів цих показників є важли вим і доцільним в реальних умовах господарювання.

5. Складіть схему покомпонентної структури природних ресурсів.

ВАРІАНТ №22

1. Види економічної інтеграції

Економічна інтеграція виявляється у державних формах об'єднання країн. Наприклад, Європейський Союз, ОПЕК, Всесвітня торгова організація, Європейська асоціація вільної торгівлі тощо. Одначе при цьому економіка інтегрованих країн втрачає своє національне обличчя, самобутність.

1. Зона вільної торгівлі - пільгова зона регіонального типу, у межах якої підтримується вільна від митних і кількісних обмежень міжнародна торгівля країн, які входять у гаку зону. Зони вільної торгівлі сприяють зростанню внутрішньої, а на цій основі і взаємної торгівлі країн-членів. Найрозвиненішою з таких зон є Зона вільної торгівлі промисловими товарами в Європі.

2. Митний союз - спільна митна територія двох і більше країн з повною ліквідацією мит у взаємних відносинах і з єдиним митним тарифом відносно третіх країн. Мета створення митного союзу: полегшити торгівлю країн-учасниць і, в той же час, не створити додаткових перепон у торгівлі з третіми країнами. ВТО дуже ретельно слідкує за дотриманням цього положення серед своїх членів.

3. Спільний ринок - об'єднання національних ринків декількох країн в єдиний великий ринок з вільним переміщенням у його межах капіталів, товарів, послуг і робочої сили.

4. Економічний союз - об'єднання національних економік декількох країн на основі митного союзу, спільного ринку, уніфікації фінансових систем і проведення спільної валютної політики.

5. Політичний союз - об'єднання країн на основі укладення спільного договору з метою проведення спільної політики у всіх сферах суспільного життя.

6. Міжнародні організації, угрупування, комплекси — об'єднання країн чи інших суб'єктів за окремими інтересами (або групою окремих інтересів) для спільного здійснення різноманітних заходів, спрямованих на їхнє задоволення.

Разом з тим економічні передумови інтеграції України з ЄС формуються під впливом, по-перше, асиметричної торговельної взаємозалежності (табл. 2); по-друге, торговельний обмін між Україною та ЄС за структурою має переважно міжгалузевий та міжукладний характер (рис. 2 і 3) + таблиця в тлф

2. Основні проблеми металургійного комплексу України.

Останнім часом посилилася негативна дія чинників, які стримують розвиток металургії. Це призводить до виникнення цілої низки проблем. Одна з них полягає в тому, що з розпалом СРСР Україні вже не потрібна така кількість металу, яка вироблялася раніше. Крім того, десятками років комплекс технічно майже не переоснащувався. Тому близько 90 % обладнання фізично і морально спрацьовано. На світовому ринку продукції металургійного комплексу йде гостра боротьба за ринки збуту, в якій Україні ще потрібно завоювати своє місце. Технологія виробництва металів у нашій країні відстала, внаслідок нього витрачається невиправдано багато палива, електроенергії і води. Металургійний комплекс породжує екологічні проблеми.

Рівень розвитку чорної металургії України відстає від світового рівня з багатьох причин, найважливішою з них було рішення центральних органів колишнього СРСР, за яким інвестиції були переадресовані на розвиток лише східних і центральних регіонів Росії, що призвело до технічного й соціального відставання металургії Донбасу та Придніпров'я.

Металургія повного циклу, переробна й "мала металургія” значно відрізняються між собою за розміщенням.

При розміщенні металургії повного циклу визначальним чинником є сировина і паливо, які за часткою витрат на виплавлення чавуну становлять 30—85 %, у тому числі 50 % витрат припадає на кокс. Для виплавлення 1 т чавуну потрібно 1,2—1,5 т коксівного вугілля, 1,5 т залізної руди, понад 0,5 т флюсових вапняків і 30 м3 води. Поєднання транспортно-географічного розміщення сировинних і паливних баз, джерел водопостачання та допоміжних матеріалів забезпечує ефективне функціонування металургійного підприємства.

У переробній металургії використовують переважно металевий брухт. Орієнтуючись на джерела вторинної сировини, вона тяжіє до місць споживання готової продукції. Застосування новітніх технологій у металургійних цехах машинобудівних підприємств робить їх незалежними від паливного чинника. "Мала металургія" орієнтується на великі машинобудівні центри, що спеціалізуються на виробництві металургійної продукції. Однак, за останні роки відбулося значне зменшення випуску продукції "малої металургії”. Частка виробництва електросталі й конверторної сталі в Україні становить 60 % від загального виплаву, тоді як у країнах "сімки" — 100 %. Частка прокату у виплаві сталі за останнє десятиріччя зросла і становить понад 87 %, а в Японії, Франції, ФРН — понад 90 %.

Україна повністю забезпечує себе власною залізною рудою, коксом, іншими допоміжними матеріалами та частково марганцем. Загальні запаси залізних руд за категоріями А + В + С. становлять 27,4 млрд т і складаються з багатих залізистих кварцитів (1,9 млрд т), бідних (24,1 млрд т) і бурих залізняків(1,4 млрд т). У 2009 р. в Україні видобуто 66,5 млн т залізної і 2,5 млн т марганцевої руди.

За рік підприємства чорної металургії України виробляють близько 33 млн т чавуну, 30 млн т сталі, 23 млн т прокату, 3 млн т труб великого і малого діаметра.