- •1. Американська школа регіоналістики (праці г. Зіпфа, в. Беррі, у. Ізарда).
- •2. Напрями управлінської діяльності.
- •1. Європейська школа регіоналістики (в. Кристаллер, а. Льоша, х. Бос, а. Вебер, т. Александерсон).
- •2. Структура регіональної політики.
- •2. Пріорітети економічного розвитку регіонів України.
- •2. Методи прогнозування рпс (генеральні схеми, галузеві схеми, територіальні схеми, цільові комплекси: програми, схеми і проекти районного планування).
- •1. Концепція «Регіономістики» (праці п.І. Алампієва, в.В. Кістанова).
- •2. Теорія штандарту а. Вебера.
- •4. Дайте визначення: «Демографічний потенціал – це…»
- •5. Складіть схему галузевої структури металургійного комплексу України.
- •2. Хорологічна концепція Гетнера.
- •5. Стуртура машинобудування
- •Види регіонів
- •2. Предмет і об’єкт вивчення регіональної економіки
- •Харчова промисловість
- •2. Предмет і об’єкт вивчення рпс.
- •5. Складіть схему галузевої структури легкої промисловості України.
- •2. Основні компоненти рпс.
- •5. Складіть схему галузевої структури агропромислового комплексу України.
- •2. Форми територіально-виробничих комплексів.
- •5. Складіть схему галузевої структури рослинництва України.
- •2. Галузева (компонентна) структура народного господарства України.
- •Складіть схему територіальної структури розвитку цукровобурякового підкомплексу України.
- •1. Теорія розміщення виробництва й.Тюнена.
- •2. Наслідки глобалізації та регіоналізації.
- •5. Складіть схему територіальної структури розвитку плодовоовочевого комплексу України.
- •1. Класифікація країн за економічним розвитком.
- •2. Поняття економічного простору.
- •5. Складіть схему спеціалізації країн світу у виробництві продукції апк.
- •1. Форми територіальної організації продуктивних сил.
- •2. Показники ефективності виробництва.
- •Проблеми економічного районування території України.
- •Проблеми індустріально-розвинених регіонів України
- •1. Види кластерів.
- •2. Характеристика структурного підходу в регіональній економіці.
- •2. Теорія центральних місць в. Кристаллера.
- •5. Сруктура буд комплексу укр
- •1. Податкова та субсидійна політика України .
- •2. Закон економії робочого часу.
- •5. Деревообробний підкомплекс
- •2. Машинобудівний комплекс світу
- •4. Дайте визначення: «Коефіцієнт спеціалізації – це…»
- •1. Види економічної інтеграції
- •2. Основні проблеми металургійного комплексу України.
- •4. Схема розвитку продуктивних сил економічних районів.
- •5. Мінеральні ресурси
- •Субрегіональні утворення та Єврорегіони України.
- •5. Територіальна структура рекреаційно-туристичного комплексу України
- •Концепція регіонального розвитку країн єс.
- •5. Схема соціальної інфраструктури
- •Проблеми розвитку технополісів та технопарків.
- •Фактори впливу на рпс.
- •1. Значення технопарків.
- •2. Сучасні проблеми територіальної організації національного господарства України.
- •Товарна структура роздрібного та оптового товарообороту торговельних підприємств в Україні*
- •1. Перспективи розвитку інтеграційних об’єктів.
- •2. Нормативно-правова основа державної регіональної політики.
- •4. Дайте визначення: «Промисловий комплекс – це…»
- •1. Принципи регіонального управління (загальні, спеціальні).
- •2. Економічний розвиток регіонів.
- •1. Рівні регіонального управління (народногосподарський, міжгалузевий, міжрегіональний, галузевий та регіональний).
- •2. Транскордонне співробітництво регіонів України.
- •2. Закон територіального поділу праці.
Складіть схему територіальної структури розвитку цукровобурякового підкомплексу України.
Спеціалізуючись на виробництві певних видів продукції, окремі господарства вступають як між собою у певні економічні, технологічні та організаційні зв'язки. У бурякоцукровому виробництві кооперація розвивається як в горизонтальному напрямку, так і у вертикальні. Так, на базі використання меляси розвиваються технологічні зв'язки між цукровими і спиртовими заводами, між ними і комбікормовими заводами. У бурякосіючих зонах Лісостепу і Полісся та деяких районах Степу комплексність і територіальне поєднання бурякосіяння, цукрового, спиртового і комбікормового виробництва і скотарства визначає територіальну структуру і спеціалізацію регіональних агропромислових комплексів. Ряд регіонів України має сприятливі природньо-економічні умови для розвитку бурякосіяння і цукрової промисловості: родючі чорноземні, сірі опідзолені, дерново-опідзолені, темносірі дернові, лучні та інші грунти, велика кількість опадів (350–750 мм), висока водозабезпеченість окремих територій, належна вологість грунтів і повітря, оптимальне територіальне поєднання усіх компонентів екологічного середовища, висока трудозабезпеченість створюють найкращі умови для розвитку бурякосіяння, одержання високих і стійких врожаїв цукрових буряків з високою цукристістю. Тому з врахуванням територіальних особливостей окремі регіони повинні спеціалізуватись на бурякоцукровому виробництві.
ВАРІАНТ №12
1. Теорія розміщення виробництва й.Тюнена.
Йоганн Генріх Тюнен створив математичну просторову модель змінюють один одного систем сільського господарства. Графічно дану модель автор зобразив у вигляді концентричних кіл (або кілець), розташованих навколо великого міста і забезпечують мінімум переміщень. При цьому для кожного кільця Тюнен вибрав таку агроспеціалізацію, яка забезпечувала б найбільшу вигоду власникові маєтку. Згідно з цим біля центру розташувалися ті виробництва, які дають швидкопсувні продукти, а також такі види сільськогосподарських культур, які мають значний обсяг та вагу по відношенню до своєї вартості. У міру віддалення від міста проводяться ті продукти, провезення яких дешевше щодо їх вартості.
Подивимося тепер, точний порядок розташування по Тюнен цих концентричних кіл або пояса, що утворюються навколо ринку.
Отже, у найближчій до міста зоні найбільш вигідно садівництво та городництво в поєднанні з молочним тваринництвом при стійловому змісті худоби круглий рік (полуниця, цвітна капуста, салат, капуста, картопля, ріпа, клеверосеяніе, свіже молоко). Інакше цей пояс називають "вільне господарство", тобто господарство без застосування сівозмін.
Другий пояс у Тюнена зайнятий лісовим господарством. Близькість його біля центру від пояснює великою потребою ринку в паливі та малої транспортабельністю дров та ділового лісу при гужовому транспорті.
Слідом за зоною лісового господарства йдуть три зони, в яких жито є найбільш важливим ринковим продуктом. При цьому істотні відмінності між цими концентричними кільцями визначаються інтенсивністю землеробства.
За межами цих трьох зон екстенсивного господарства рентабельно по Тюнен тільки пасовищне тваринництво (вівчарство і скотарство). На ринок у даному випадку діє лише продукція тваринництва, тоді як жито використовується для власних потреб
