8. Визначення ставки дисконту при проведенні розрахунків ефективності проектів.

Як у компаундуванні, так і у дисконтуванні користуються ставкою дисконту, яка є очікуваною майбутньою альтернатив­ною вартістю грошей, іноді теперішньою або реальною ставкою процента або окремою величиною, що залежить від наведеної строкової обмеженої цінності грошей.

Під час оцінки проектів необхідно обрати один з методів при­ведення всіх грошових потоків до базового року. Якщо використовується метод дисконтування, то всі грошові потоки приводять у відповідність з першим (або нульовим) роком. При застосуван­ні методу компаундування всі грошові потоки приводять до останнього n-го року.

Оскільки цінність грошей у реальному виразі може зни­жуватися протягом часу через інфляцію, у проектному аналізі ви­користовують такі дві ставки:

• реальна процентна ставка (r) — ставка доходу на капітал без урахування інфляції.

• номінальна (теперішня) процентна ставка (і) — ставка доходу з позицій інвестора на приватному ринку, яка включає інфляцію (ґ) . На величину процентної ставки впливають такі чинники:

-дохідність інвестицій ;-величина і темп ;-ризик, пов'язаний з інвестиціями,.

При визначенні ставки дисконту орієнтуються на процентну ставку кредитних організацій і ставку дохідності. Дисконтну ставку визначають як рівень дохідності, що можна отримати ви­ходячи з різних інвестиційних можливостей. У фінансовому ана­лізі ставку дисконту, як правило, визначають на базі того про­цента, під який дана фірма може позичити кошти.

Розмір процентної ставки інвестицій базується, в основному, на рівні віддачі, яку ці вкладення можуть принести інвесторам, а сама ставка визначається цілями та напрямами інвестицій.

8. Види грошових потоків в проектному аналізі.

Рух грошових коштів фірми є безперервним процесом. У фінансовому менеджменті управління грошовим потоком є одним із найважливіших завдань. У проектному аналізі методи аналізу та прогнозування грошових потоків використовуються під час обґрунтування ефективності проекту та розрахунків забезпечення проекту коштами, що є центральною проблемою.

Є декілька підходів до визначення грошового потоку залежно від методів його розрахунку.

Традиційний грошовий потік – сума чистого доходу та нарахованої амортизації.

Чистий потік – загальні зміни у залишках грошових коштів фірми за певний період.

Операційний грошовий потік – фактичні надходження або витрати грошових коштів у результаті поточної (операційної) діяльності фірми (прибуток до виплати та податків плюс амортизація мінус податки).

Фінансовий потік – надходження та витрати грошових коштів, пов'язані зі змінами власного та позикового довгострокового капіталу.

Загальний грошовий потік – фактичні чисті грошові кошти, що надходять на рахунок фірми чи витрачаються нею протягом певного періоду.

Грошовий потік – різниця між грошовими надходженнями та витратами.

У проектному аналізі важливо здійснити оцінку саме тих грошових потоків, які будуть прийняті при розрахунках критеріїв та показників ефективності проекту. Такі грошові потоки називаються релевантними.

Релевантні грошові потоки – визначені грошові потоки, які розглядаються у проектному аналізі доцільності інвестицій та оцінки їх ефективності.

Якщо проект упроваджується на базі певного підприємства, тобто фірма має фіксовані на певну дату основні та оборотні засоби і намагається досягти певної мети для достовірної оцінки впливу проекту на її фінансовий стан, результати та забезпеченість коштами, необхідно враховувати тільки цей вплив, а не поточні фактори, які не стосуються проекту. Тому у розрахунках необхідно використовувати лише додаткові грошові потоки.

Додаткові грошові потоки – грошові потоки, що стосуються інвестиційного проекту. Додаткові грошові потоки є вираженням додаткових вигід і витрат проекту. Оскільки грошові надходження фірми не ідентичні з їхніми доходами, проектний аналіз використовує поняття грошового потоку. Чистий дохід, як правило, розраховується згідно з бухгалтерськими правилами й визначається як різниця між доходами та витратами

Грошовий потік = Чистий дохід + Неявні надходження (амортизаційні відрахування).

Кумулятивний грошовий потік – чистий грошовий потік протягом тривалого циклу.