16. Зміст і призначення прогнозних документів, що розробляються при проведенні фінансового аналізу проекту.

Процес аналізу проекту безпосередньо пов'язаний із відбитком впливу чинників ринку (зокрема - інфляції, альтернативності, ризикованості) у процедурі оцінки проекту. Процес дисконтування технічно виражає динамічний процес зведення майбутньої вартості грошей до сучасного момент часу, тобто "виняток" із рахунку "нашарувань" ринковості, а бухгалтерський облік має справу з зафіксованими (прив'язаними до визначеної дати) результатами, тобто відносно статичним процесом. Для створення повної картини необхідно доповнити розрахунки ефективності проекту відповідними бухгалтерськими документами, але не звітними по суті, а прогнозними. Це яскраво очевидно в тому випадку, коли проект поданий у формі майбутнього підприємства. Такий варіант може бути названий "проектом у чистому полі" або, як іноді говорять, - "проектом на зеленій травичці". На підставі прогнозних документів можна розрахувати сукупність фінансових коефіцієнтів - показників, широко використовуваних у практиці аналітичних фінансових розрахунків для комплексної характеристики стану справ на підприємстві. Необхідність такого підходу до фінансової оцінки ефективності проекту пояснюються також тим, що потенційні інвестори потребувають у звичних для них показниках, які спираються на так звану привселюдну фінансову звітність. Головна риса всіх цих розрахунків - їхня перспективність, націленість у майбутнє, прогнозованість. Фінансові коефіцієнти Оцінка усталеності підприємства Термін окупності NPV PI IRR 81 У реальному житті припадає зштовхуватися з проектами модернізації, розширення підприємств, тобто проектами, здійснюваними на базі вже діючих виробництв. У таких випадках в інвесторів поряд із бажанням дізнатися про майбутню ефективність власного проекту виникає природна потреба переконатися в надійності (платоспроможності) такого підприємства. Тоді на додаток до прогнозних розрахунків по проекту необхідно використовувати повну фінансову звітність про результати діяльності підприємства в минулому. Для багатьох фінансових структур саме ця "історія", описана в бухгалтерських документах, підтверджених аудиторами, може служити додатковим стимулом вкладення грошей у потенційно ефективний проект, реалізований на підприємстві. У кінцевому рахунку "наложення" на ці дані інформації з проекту повинно показати ефект переплетення вже здійснюваної господарської діяльності з "нової", перекладеної на підприємство самим проектом. Ще одним розділом фінансового аналізу є дослідження точки беззбитковості, що особливо важливо для цілей прогнозування поводження витрат, масштабів виробництва і прибутків.

16. Вибір джерел фінансування проекту.

Одним з центральних моментів підготовки проекту є визначення умов фінансування, вибір та раціоналізація джерел фінансування .

Вибір джерел фінансування проектів є, мабуть, найважливі­шою проблемою, яка постає перед будь-яким підприємством.

Усі джерела формування інвестиційних ресурсів поділяються на три основні групи: власні; залучені; позичкові.

Власні інвестиційні ресурси. До них належать чистий нероз­поділений прибуток, спрямований на виробничий розвиток, амор­тизаційні відрахування, страхова сума відшкодування збитків, спричинених втра­тою майна, тощо. Вони характеризуються простотою залучення, високим рівнем прибутковості інвестованого капіталу, зменшен­ням ризику неплатоспроможності і банкрутства під час їх вико­ристання, але в той же час мають обмеженість обсягу залучених коштів та відсутній зовнішній онтроль.

Залучені інвестиційні ресурси характеризуються високими об­сягами їх можливого залучення, зовнішнім контролем за викори­станням, певною складністю залучення, частковою втратою управ­ління компанією (у разі емісії акцій

Серед залучених джерел фінансування інвестицій в першу чергу розглядається можливість запозичення акціонерного капі­талу. Це джерело може бути використано компаніями, які ство­рюються в формі акціонерних товариств. Для інвестиційних ком­паній та інвестиційних фондів аналогічною формою залучення є емісія інвестиційних сертифікатів. Для підприємств інших орга­нізаційно-правових форм основним способом додаткового залу­чення капіталу є розширення статутного фонду за рахунок додат­кових внесків. Як показує досвід, у світовій практиці найбільш істотну роль серед зовнішніх джерел відіграє додаткова емісія акцій, яка є основною формою фінансування інвестиційних проектів.

Позичкові інвестиційні ресурси. За сучасних умов позичкові інвестиційні ресурси стали основним джерелом фінансування. Вони в основному використовуються для кредитування проектів з низьким рівнем ризику та чітко визначеними шляхами успішної реалізації проекту.

При виборі варіанта фінансування слід пам'ятати, що раціона­лізація структури фінансування є одним з етапів стратегії фор­мування інвестиційних ресурсів компанії. На першій стадії формування інвестиційних ресурсів прогно­зуються потреби в загальному обсязі інвестиційних ресурсів, на другій вивчається можливість формування інвестиційних ресур­сів за рахунок різних джерел, на третій визначаються методи фі­нансування з урахуванням специфіки бізнесу, розміру проекту та юридичної форми власності. І, нарешті, заключним етапом роз­робки стратегії формування є раціоналізація структури джерел формування інвестиційних ресурсів.

Головними критеріями раціоналізації співвідношення внутріш­ніх і зовнішніх джерел фінансування інвестиційної діяльності є необхідність забезпечення високої фінансової стійкості компанії та максимізація суми прибутку .від інвестиційної діяльності.