Каледарний план

№ п/п	Назва етапів дипломного проекту (роботи)	Строк виконання етапів проекту (роботи)	Примітка

Студент _______ ___________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

Керівник проекту (роботи) _______ ___________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

Зміст

Вступ 5

Розділ 1 Створення монгольської імперії 9

1.1. Передумови створення 9

1.2. Військово-адміністративне управління 10

1.3. Завойовницькі походи 16

Розділ 2 Русь під монголо-татарським пануванням 23

2.1. Становище Русі напередодні походів 23

2.2. Створення Золотої Орди 36

Розділ 3 Визволення руських земель з-під влади Золотої

Орди 48

3.1. Початок визвольної боротьби 48

3.2. Об’єднання Русі 51

3.3. Куликовська битва та її значення 57

3.4. Остаточний розпад Золотої Орди 65

Висновки 74

Список використаних джерел та літератури 76

ВСТУП

Золота Орда була однією з найбільших держав середньовіччя, володіння якої знаходилися в Європі і Азії. Монархи навіть віддалених держав прагнули зав’язати з нею дружні відносини і всіма силами їх підтримувати.

Заповзятливі купці долали великі відстані, щоб потрапити в її столицю, яка була найбільшою торговою базою між Сходом і Заходом. Великою силою цієї держави була армія, добре організована з високою дисципліною. За двадцять п’ять років армія монголів підкорила більше царств і народів, ніж Римська імперія за чотири століття.

Монголи підкорили багато держав, не обминувши і територій Руської землі. Лише героїчна боротьба руського народу і інших народів – ось що зберегло європейську цивілізацію, зірвало безглузді плани завойовників про створення світової імперії.

Правдиві і невигадані розповіді про державу кочівників і їх великі завоювання, героїчну боротьбу народів проти завойовників, цікавість до яких і сьогодні не послабилась.

Актуальність теми. Монгольські завоювання стали переломним періодом в історії багатьох країн Азії та Європи Під ударами монгольських військ полягли кочові народи і держави Далекого Сходу й Дешт-і-Кипчаку, Середньої Азії тощо. Хвиля монгольських завоювань прокотилася і по Русі, що надовго включило її до сфери безпосереднього впливу могутньої монгольської держави - Золотої Орди. Близькість могутнього й небезпечного сусіда не могла не позначитися на давньоруському суспільстві і проявилася як в політичному, так і у економічному житті Давньої Русі.

Об’єктом дослідження є встановлення на Русі монголо-татарського іга.

Предмет дослідження - наслідки монгольської навали для Русі.

Мета дослідження. Зважаючи на актуальність та недостатній рівень розробки теми в історіографії, в роботі представлена спроба визначити наслідки перебування Русі під впливом монголо-татарського іга. Ми прагнули вивчити й узагальнити широкий комплекс проблем та розкрити обрану тему із залученням писемних, археологічних та нумізматичних джерел, що раніше не використовувалися у вітчизняних та зарубіжних дослідженнях.

В процесі підготовки роботи ми поставили наступні завдання:

• розкрити принцип військово-адміністративного управління;

• охарактеризувати завойовницькі походи;

• дослідити становище Русі напередодні походів;

• дати оцінку оборонним вмінням русичів;

• охарактеризувати методи оборони міст;

• визначити причини утворення Золотої Орди;

• розкрити перебіг битв;

• охарактеризувати визволення руських земель з-під влади Золотої Орди.

Територія дослідження визначається кордонами Золотої Орди і Русі. Ужитий у роботі термін “Золота Орда” стосується монгольської держави, що виникла в Поволжі під орудою роду Джучідів.

Хронологічні рамки роботи — XIII - XV століття.

Практичне значення результатів роботи полягає у можливості їх використання на уроках з історії України, археології, філософії, психології та при викладанні історії України у вищих навчальних закладах.

Структура роботи: вона складається з вступу, 3-х розділів, висновків та списку використаної літератури.

У першому розділі йдеться про створення монгольської імперії та передумови встановлення іга на Русі.

Другий розділ розповідає про становище Русі напередодні походів, встановлення монголо-татарського панування та створення Золотої Орди.

Третій розділ присвячений визволенню з-під влади Золотої Орди, зокрема:

• початку визвольної боротьби;

• об’єднанню Русі в боротьбі із загарбниками;

• Куликовській битві та її значенню для визвольного руху;

• остаточному розпаду Золотої Орди.

Джерельна база дослідження включає в себе писемні, археологічні та нумізматичні дані. Писемні джерела складаються з опублікованих літописів, хронік і творів східних авторів (арабські, перські, сірійські, монгольські, вірменські, візантійські), руських літописів (Іпатіївський, Лаврентіївський, Никонівський та Новгородський літописи), західноєвропейських хронік та записок мандрівників. Археологічні дані - опубліковані матеріали розкопок Києва, Переяслава-Хмельницького та літописних міст: Ізяславля, Болохова, Плісненська, Комарівського поселення, поселень Середнього та Нижнього Подніпров'я, а також ординських пам'яток Поволжя. Нумізматичні джерела представлені джучідськими монетами.