- •1.Предмет, мета, функції історії держави і права України. Принципи та методи пізнання історико-правових явищ. Джерела історії держави та права України.
- •2.Київська Русь (vі – початок хііі ст.): загальний історичний огляд.
- •3.Київська держава: суспільний та державний лад.
- •4..Суд та процес у Київській державі
- •5.Правова система у Київській державі
- •6.Галицько-Волинське князівство – продовжувач традиції русько-української державності (перша половина хііі – друга половина хіv ст.): загальноісторичний аспект.
- •7.Суспільний лад
- •8.Державний лад
- •9.Церква. Спроби риму запровадити унію
- •10. Правова система
- •11.Литовсько-Руська держава та право (друга половина XIV – перша половина XVI ст.): загальноісторичний огляд.
- •12.Суспільний лад Литовсько-Руської держави Пануючі верстви населення
- •Селянство
- •Міщанство
- •13.Литовсько-Руська держава: характеристика її державного ладу.
- •14.Суд та процес у Литовсько-Руській державі.
- •Великокнязівський (господарський) суд
- •Суд Головного литовського трибуналу
- •Територіальні (обласні) суди
- •Земські суди
- •Підкоморські суди
- •Каптурові суди
- •Процесуальне право
- •15.Правова система у Литовсько-Руській державі.
- •Привілеї та грамоти
- •Загально-земські привілеї
- •16.Українські землі під владою Речі Посполитої (друга половина XVI – перша половина XVII ст.): загальноісторичний огляд.
- •Козацькі повстання
- •Закарпатська Україна
- •17.Суспільний та державний лад на українських землях у складі Речі Посполитої.
- •Панівний стан
- •Селянство
- •Міщанство
- •"Артикули" Генріха Валуа 1573 р.
- •Місцеве управління
- •18.Суд та процес.Основні риси права на українських землях у складі Речі Посполитої.
- •19.Українська держава та право в роки Визвольної війни (1648-1654рр.): загальноісторичний огляд.
- •20.Зміни в суспільному ладі України під час Визвольної війни під проводом б.Хмельницького.
- •21.Державний лад України періоду Визвольної війни на чолі з б.Хмельницьким
- •22.Судова система та процес в українській державі під час Визвольної війни під проводом б.Хмельницького.
- •23.Правова система в Українській державі часів Визвольної війни.
- •24.Українська державність під іноземною зверхністю (друга половина XVII – XVIII ст.): загальноісторичний аспект.
- •25.Суспільний лад в українських землях під іноземною зверхністю в іі пол. XVII– XVIII ст.
- •26.Державний лад в українських землях часів їх перебування під іноземною зверхністю в II пол. XVII – XVIII ст.
- •27.Конституція п.Орлика
- •28.Формування політичного устрою Південної України в другій половині XVIII ст.
- •29.Суд і процес в українських землях часів їх перебування під іноземною зверхністю в II пол. XVII – XVIII ст.
- •30.Правова система в українських землях часів їх перебування під іноземною зверхністю в II пол. XVII – XVIII ст.
- •31.Україна під імперською окупацією (хіх - початок хх ст.): загальноісторичний аспект.
- •32.Суспільний лад в Україні періоду імперської окупації в XIX – початку XX ст.
- •33.Державний лад в українських землях під час імперської окупації в XIX – початку XX ст.
- •34.Судова система і процес в українських землях в умовах імперської окупації в XIX – початку XX ст.
- •35.Правова система в Україні періоду імперської окупації в XIX – початку XX ст.
- •36.Суспільний лад в Галичині, Північній Буковині і Закарпатті в XIX – початку XX ст.
- •37.Селянська реформа 1861 р. Правове становище селянства України після реформи 1861 р. Земська реформа 1870 р. Міська реформа 1870 р.
- •38.Відродження Української держави (березень 1917 – квітень 1918 рр.): загальний історичний огляд.
- •39.Державний лад відроджуваної Української держави у березні 1917 – квітні 1918 рр.
- •40.Судова система Української держави (березень 1917 – квітень 1918 рр.).
- •41.Правова система Української держави у березні 1917 – квітні 1918 рр.
- •42.Українська гетьманська держава (квітень – листопад 1918 рр.): загальний історичний огляд.
- •43.Державний лад Української гетьманської держави (квітень-листопад 1918 рр.).
- •44.Судова система та правоохоронні органи Української гетьманської держави (квітень – листопад 1918 рр.).
- •45.Правова система Української гетьманської держави (квітень-листопад 1918 рр.).
27.Конституція п.Орлика
Наступ російського самодержавства на українські права викликав опір українського народу. Поразка Івана Мазепи обумовила першу українську еміграцію. Саме в еміграції, в день виборів П. Орлика 5 квітня 1710 року в Бендерах гетьманом України було підписано договір під назвою «Конституція прав і свободи Запорозького війська». Конституція мала чітку систему і складалася з преамбули та 16 параграфів, де сформульовані головні принципи побудови держави.
У преамбулі схематично викладено історію Війська Запорозького - всього українського народу. У першому параграфі розглядаються питання віри. Другий параграф важливий тим, що чітко визначає кордони держави відповідно до Зборівської угоди 1649 року. Гетьман зобов’язаний оберігати територіальну цілісність країни.
Законодавчу владу представляла Генеральна рада - своєрідний козацький парламент, яка обиралася на прямих виборах. Черговість скликання Генеральної ради - на Різдво, Великдень та на Покров. Крім генеральної старшини, до неї мали входити представники від Запорозької Січі та по одному представнику від полків.
Виконавчу владу представляв гетьман, який був обмежений у своїх діях законом та генеральною старшиною. Судову владу за Конституцією представляв Генеральний суд. У документі також передбачалася наявність самоуправління, створення незалежного від гетьмана та уряду національного банку. В Конституції було також положення про боротьбу з протекціонізмом, корупцією, приділялася увага соціальному становищу міщан, селян та козаків - «людей убогих». Покарання визнавалися лише за законом.
5 квітня 1710 р. у м. Бендери було укладено Пакти й конституції законів та вільностей Війська Запорозького. У вітчизняній літературі цей акт отримав назву “Конституція Пилипа Орлика”. Документ було написано під впливом передових на той час західноєвропейських наукових доктрин (природного права, поділу влади тощо). Він передбачав таку модель організації державної влади в Україні, яка б базувалася на засадах принципу поділу влад (законодавча влада мала належати Раді, членами якої є полковники зі своєю старшиною, сотники, “генеральні радники усіх полків” та “посли від Низового Війська Запорозького”; виконавча – Гетьману, а судова – Генеральному Суду). На жаль положення цього документу не були реалізовані, хоча формально він діяв на Правобережній Україні до 1714 р. Конституція є унікальним документом, який дослідники небезпідставно називають однією з перших у світі демократичних конституцій. Головна ідея її — повна незалежність України від Польщі та Росії, причому кордони з Польщею визначалися по річку Случ, як за Богдана Хмельницького. Крім визначення території української держави, цей документ визначав права усіх верств населення України, незалежне становище Запорозької Січі від Польщі та Росії. Гетьман призначався главою держави, поряд з ним мала діяти Генеральна старшинська Рада, що певною мірою обмежувала владу гетьмана й регулювала його відносини з народом. Крім старшини до Ради мали увійти представники від кожного полку. Державний скарб відділявся від гетьманського, на утримання гетьмана виділялися строго визначені окремі землі та кошти. Полковники та сотники повинні були обиратися демократично — вільними голосами козаків чи сотні. Гетьман зобов’язувався стежити за справедливим розподілом і збиранням державних податків, що сплачувалися козацькими підпомічниками, селянами, міщанами, купецтвом.
Визначальною рисою Орликової Конституції, яка, власне, робить її однією з найдемократичніших серед усіх тогочасних подібних державних актів, є пункти, котрі обмежували гетьманську владу на користь старшинської ради — своєрідного козацького парламенту, до якого мали увійти не лише генеральна старшина й полковники, а й представники Запорожжя та полків — від кожного по одній заслуженій особі.
Конституцію України одразу по її прийняттю визнали уряди Швеції і Туреччини. Вона й сьогодні вражає своєю актуальністю й високим правовим рівнем. Вчені й політики нині не без підстав вважають, що, втіливши ідеї її натхненника, гетьмана Івана Мазепи, вона як державний акт республіканського спрямування на 80 років випередила ідеї Французької революції.
