- •1.Предмет, мета, функції історії держави і права України. Принципи та методи пізнання історико-правових явищ. Джерела історії держави та права України.
- •2.Київська Русь (vі – початок хііі ст.): загальний історичний огляд.
- •3.Київська держава: суспільний та державний лад.
- •4..Суд та процес у Київській державі
- •5.Правова система у Київській державі
- •6.Галицько-Волинське князівство – продовжувач традиції русько-української державності (перша половина хііі – друга половина хіv ст.): загальноісторичний аспект.
- •7.Суспільний лад
- •8.Державний лад
- •9.Церква. Спроби риму запровадити унію
- •10. Правова система
- •11.Литовсько-Руська держава та право (друга половина XIV – перша половина XVI ст.): загальноісторичний огляд.
- •12.Суспільний лад Литовсько-Руської держави Пануючі верстви населення
- •Селянство
- •Міщанство
- •13.Литовсько-Руська держава: характеристика її державного ладу.
- •14.Суд та процес у Литовсько-Руській державі.
- •Великокнязівський (господарський) суд
- •Суд Головного литовського трибуналу
- •Територіальні (обласні) суди
- •Земські суди
- •Підкоморські суди
- •Каптурові суди
- •Процесуальне право
- •15.Правова система у Литовсько-Руській державі.
- •Привілеї та грамоти
- •Загально-земські привілеї
- •16.Українські землі під владою Речі Посполитої (друга половина XVI – перша половина XVII ст.): загальноісторичний огляд.
- •Козацькі повстання
- •Закарпатська Україна
- •17.Суспільний та державний лад на українських землях у складі Речі Посполитої.
- •Панівний стан
- •Селянство
- •Міщанство
- •"Артикули" Генріха Валуа 1573 р.
- •Місцеве управління
- •18.Суд та процес.Основні риси права на українських землях у складі Речі Посполитої.
- •19.Українська держава та право в роки Визвольної війни (1648-1654рр.): загальноісторичний огляд.
- •20.Зміни в суспільному ладі України під час Визвольної війни під проводом б.Хмельницького.
- •21.Державний лад України періоду Визвольної війни на чолі з б.Хмельницьким
- •22.Судова система та процес в українській державі під час Визвольної війни під проводом б.Хмельницького.
- •23.Правова система в Українській державі часів Визвольної війни.
- •24.Українська державність під іноземною зверхністю (друга половина XVII – XVIII ст.): загальноісторичний аспект.
- •25.Суспільний лад в українських землях під іноземною зверхністю в іі пол. XVII– XVIII ст.
- •26.Державний лад в українських землях часів їх перебування під іноземною зверхністю в II пол. XVII – XVIII ст.
- •27.Конституція п.Орлика
- •28.Формування політичного устрою Південної України в другій половині XVIII ст.
- •29.Суд і процес в українських землях часів їх перебування під іноземною зверхністю в II пол. XVII – XVIII ст.
- •30.Правова система в українських землях часів їх перебування під іноземною зверхністю в II пол. XVII – XVIII ст.
- •31.Україна під імперською окупацією (хіх - початок хх ст.): загальноісторичний аспект.
- •32.Суспільний лад в Україні періоду імперської окупації в XIX – початку XX ст.
- •33.Державний лад в українських землях під час імперської окупації в XIX – початку XX ст.
- •34.Судова система і процес в українських землях в умовах імперської окупації в XIX – початку XX ст.
- •35.Правова система в Україні періоду імперської окупації в XIX – початку XX ст.
- •36.Суспільний лад в Галичині, Північній Буковині і Закарпатті в XIX – початку XX ст.
- •37.Селянська реформа 1861 р. Правове становище селянства України після реформи 1861 р. Земська реформа 1870 р. Міська реформа 1870 р.
- •38.Відродження Української держави (березень 1917 – квітень 1918 рр.): загальний історичний огляд.
- •39.Державний лад відроджуваної Української держави у березні 1917 – квітні 1918 рр.
- •40.Судова система Української держави (березень 1917 – квітень 1918 рр.).
- •41.Правова система Української держави у березні 1917 – квітні 1918 рр.
- •42.Українська гетьманська держава (квітень – листопад 1918 рр.): загальний історичний огляд.
- •43.Державний лад Української гетьманської держави (квітень-листопад 1918 рр.).
- •44.Судова система та правоохоронні органи Української гетьманської держави (квітень – листопад 1918 рр.).
- •45.Правова система Української гетьманської держави (квітень-листопад 1918 рр.).
21.Державний лад України періоду Визвольної війни на чолі з б.Хмельницьким
1.)Військова рада – вищий орган влади, який виконував адміністративні, законодавчі, управлінські, судові функції. До його компетенції належали найважливіші питання внутрішньої і зовнішньої політики, обрання гетьмана і генерального уряду, здійснення правосуддя, встановлення дипломатичних відносин. У раді могли брати участь усі козаки. Проте поступово роль Військової ради знижується, і, навпаки, зростає роль Ради генеральної старшини.2.)Генеральний уряд – центральний орган управління - постійно діючий орган влади, що обирався Військовою радою і виконував функції вищого розпорядчого, виконавчого і судового органу. Очолював уряд гетьман, який обирався на довічний термін. Генеральні старшини виконували функції міністрів. 3.)Рада генеральної старшини. До її складу входили: А*)гетьман – глава держави, керівник уряду, законодавець, верховний головнокомандувач; суддя; Б*)генеральна старшина: генеральний писар, що керував канцелярією і займався зовнішньою політикою; генеральні обозний, осавул, хорунжий відали військовими справами; генеральний суддя – вища судова й апеляційна інстанція для полкових і сотенних судів; генеральний підскарбій займався фінансовими справами; генеральний бунчужний охороняв військові і державні клейноди, виконував доручення гетьмана.4.) Місцеві органи управління: А*)полковий уряд у складі полковника і полкової ради (полкові обозний, писар, суддя, осавул, хорунжий). Він здійснював управління полком. Полковнику і полковій старшині належала вся військова, судова й адміністративна влада на території полку; Б*)сотенний уряд у складі сотника і сотенної ради (осавул, писар, суддя, хорунжий). Компетенція цього органу влади була подібною до компетенції полкового уряду, проте лише на території сотні. Помічниками сотника були городовий, сотенний і курінний отамани.У великих містах управління здійснювали магістрати, у невеликих, що користувалися Магдебурзьким правом, – ратуші, звичайних містах – городові отамани, селах – сільські отамани (війти). Військо мало струнку організацію: Полки(5-20 тис. козаків) Сотні(200-250 тис. козаків) Десятки або курені(10-30 козаків)
22.Судова система та процес в українській державі під час Визвольної війни під проводом б.Хмельницького.
У роки Визвольної війни було здійснено спробу відокремити судові органи від адміністративних. Були створені Генеральний, полковий та сотенний суди. До складу Генерального суду входили два генеральні судді. Генеральний суд був апеляційною інстанцією для полкових та сотенних судів. Але повністю провести розподіл влади в Україні того часу не вдалося. Органи адміністративно-територіального управління продовжували виконувати судові функції.
Систему судових органів очолював гетьман, якому належала вища судова влада. Гетьман затверджував вироки (рішення) Генерального та полкового судів у найважливіших справах, особливо вироки до смертної кари. Гетьману подавали скарги на рішення всіх судів, перевірку яких він проводив вибірково, посилаючи представників старшини на місця для розгляду справ по суті. Роль вищих судових органів виконувала також старшинська рада. Полкові та сотенні суди розповсюджували свою юрисдикцію не тільки на справи всього козацтва, а й на все населення, яке проживало на їхній території. Вони активно втручалися навіть в діяльність магістратських судів у містах з правом на самоврядування. Тільки у деяких містах удалося зберегти магістратські суди. В ратушних містах правили виборні міські старшини та отамани. Вони відправляли і судові функції. Селян судили війти і сільські отамани.
СудочинствоУ 1648-1654 рр. була здійснена спроба розмежувати судові й адміністративні органи. Проте повного розподілу не відбулося. Були створені генеральний, полковий, сотенний суди.*1*Генеральний суд, до складу якого входило 2 генеральних судді, був апеляційною інстанцією для полкових і сотенних судів.*2* Полкові і сотенні суди поширювали свою юрисдикцію на все населення, що проживало на території полку чи сотні. *3*Шляхетські суди, що діяли згідно з пунктами Зборівської угоди. Проте поступово їх повноваження переходили до полкових і сотенних судів.У містах з Магдебурзьким правом діяли виборні міщанами суди, проте в їх діяльність втручалися полкові і сотенні суди. У ратушних містах судочинство здійснювали виборні отамани та міські старшини. У селах суддями виступали війти і сільські отамани. Б.Хмельницький запровадив суди для іноземців. .Православна церква мала власні суди, проте вони розглядали лише внутрішні справи духовенства.Продовжували діяти цехові і ярмаркові суди.Судовий процес у судах різного рівня ґрунтувався на нормах звичаєвого права. Судові рішення можна було оскаржити у вищих інстанціях. За докази в суді правили визнання сторін, показання свідків, різноманітні письмові документи тощо. Допускалося оскарження рішень і вироків до вищих судових інстанцій. Проте якщо злочин вчинено під час воєнних дій, то винесений вирок оскарженню не підлягав.