- •1.Предмет, мета, функції історії держави і права України. Принципи та методи пізнання історико-правових явищ. Джерела історії держави та права України.
- •2.Київська Русь (vі – початок хііі ст.): загальний історичний огляд.
- •3.Київська держава: суспільний та державний лад.
- •4..Суд та процес у Київській державі
- •5.Правова система у Київській державі
- •6.Галицько-Волинське князівство – продовжувач традиції русько-української державності (перша половина хііі – друга половина хіv ст.): загальноісторичний аспект.
- •7.Суспільний лад
- •8.Державний лад
- •9.Церква. Спроби риму запровадити унію
- •10. Правова система
- •11.Литовсько-Руська держава та право (друга половина XIV – перша половина XVI ст.): загальноісторичний огляд.
- •12.Суспільний лад Литовсько-Руської держави Пануючі верстви населення
- •Селянство
- •Міщанство
- •13.Литовсько-Руська держава: характеристика її державного ладу.
- •14.Суд та процес у Литовсько-Руській державі.
- •Великокнязівський (господарський) суд
- •Суд Головного литовського трибуналу
- •Територіальні (обласні) суди
- •Земські суди
- •Підкоморські суди
- •Каптурові суди
- •Процесуальне право
- •15.Правова система у Литовсько-Руській державі.
- •Привілеї та грамоти
- •Загально-земські привілеї
- •16.Українські землі під владою Речі Посполитої (друга половина XVI – перша половина XVII ст.): загальноісторичний огляд.
- •Козацькі повстання
- •Закарпатська Україна
- •17.Суспільний та державний лад на українських землях у складі Речі Посполитої.
- •Панівний стан
- •Селянство
- •Міщанство
- •"Артикули" Генріха Валуа 1573 р.
- •Місцеве управління
- •18.Суд та процес.Основні риси права на українських землях у складі Речі Посполитої.
- •19.Українська держава та право в роки Визвольної війни (1648-1654рр.): загальноісторичний огляд.
- •20.Зміни в суспільному ладі України під час Визвольної війни під проводом б.Хмельницького.
- •21.Державний лад України періоду Визвольної війни на чолі з б.Хмельницьким
- •22.Судова система та процес в українській державі під час Визвольної війни під проводом б.Хмельницького.
- •23.Правова система в Українській державі часів Визвольної війни.
- •24.Українська державність під іноземною зверхністю (друга половина XVII – XVIII ст.): загальноісторичний аспект.
- •25.Суспільний лад в українських землях під іноземною зверхністю в іі пол. XVII– XVIII ст.
- •26.Державний лад в українських землях часів їх перебування під іноземною зверхністю в II пол. XVII – XVIII ст.
- •27.Конституція п.Орлика
- •28.Формування політичного устрою Південної України в другій половині XVIII ст.
- •29.Суд і процес в українських землях часів їх перебування під іноземною зверхністю в II пол. XVII – XVIII ст.
- •30.Правова система в українських землях часів їх перебування під іноземною зверхністю в II пол. XVII – XVIII ст.
- •31.Україна під імперською окупацією (хіх - початок хх ст.): загальноісторичний аспект.
- •32.Суспільний лад в Україні періоду імперської окупації в XIX – початку XX ст.
- •33.Державний лад в українських землях під час імперської окупації в XIX – початку XX ст.
- •34.Судова система і процес в українських землях в умовах імперської окупації в XIX – початку XX ст.
- •35.Правова система в Україні періоду імперської окупації в XIX – початку XX ст.
- •36.Суспільний лад в Галичині, Північній Буковині і Закарпатті в XIX – початку XX ст.
- •37.Селянська реформа 1861 р. Правове становище селянства України після реформи 1861 р. Земська реформа 1870 р. Міська реформа 1870 р.
- •38.Відродження Української держави (березень 1917 – квітень 1918 рр.): загальний історичний огляд.
- •39.Державний лад відроджуваної Української держави у березні 1917 – квітні 1918 рр.
- •40.Судова система Української держави (березень 1917 – квітень 1918 рр.).
- •41.Правова система Української держави у березні 1917 – квітні 1918 рр.
- •42.Українська гетьманська держава (квітень – листопад 1918 рр.): загальний історичний огляд.
- •43.Державний лад Української гетьманської держави (квітень-листопад 1918 рр.).
- •44.Судова система та правоохоронні органи Української гетьманської держави (квітень – листопад 1918 рр.).
- •45.Правова система Української гетьманської держави (квітень-листопад 1918 рр.).
16.Українські землі під владою Речі Посполитої (друга половина XVI – перша половина XVII ст.): загальноісторичний огляд.
Після Люблінської унії 1569 року Велике князівство Литовське втратило не лише свої землі, а й державне значення. Рівноправна унія двох самостійних держав не злагодилась.
Але найбільших втрат зазнали національне життя та традиції українського народу. Останню надію на своє відродження поховала українська державність: польський адміністративно-територіальний поділ, мова, католицька віра були поширені на всю Україну.
Майже відразу ж після Люблінської унії починається інтенсивна роздача земель магнатам та шляхті на Київщині, Брацлавшині, Переяславщині. До кінця XVI ст. більшість українських земель опинилася під владою магнатів Вишневецьких, Замойських, Конєцпольських, Тарновських. Найбільше отримали Вишневецькі: їхні володіння охоплювали майже всю Полтавщину та частину Чернігівщини. Оскільки ці землі були малозаселені, в них для заохочення переселенців встановлювались "пільгові роки" (віл 20 до 40), протягом яких селяни не сплачували податків і не відробляли панщини. Це привело до швидкого заселення цих земель селянами з усіх частин України.
Після Люблінської унії литовські політики все ще плекали надію на повернення українських земель, але війна з Московською державою змушувала Литву дотримуватись унії з Польщею. У1576 році королем Польщі було обрано Стефана Баторія. Його рішучість у боротьбі з Москвою, тактовне поводження з Литвою згуртували Річ Посполиту. Після смерті Стефана Баторія Литва знову зробила спробу розірвати відносини з Польщею, але примирилася на кандидатурі Сигізмунда НІ, шведського королевича. Його правління тривало 45 років і було найтяжчим часом для України і навіть для Польщі, оскільки все правління Сигізмунда III було заповнене війнами за шведську та московську корони. В історії України ця війна важлива тим, що вперше в ній виступило як самостійна військова сила українське козацтво.
У1598 році зі смертю царя Федора припиняє існування династія Рюриковичів. Почалися затяжні московсько-польські війни, активну участь у яких брали українські сил и.
Польща не відмовляється від планів приєднання до Речі Посполитої Московської держави навіть після обрання на Земському Соборі 1613 року царя Михайла — з династії Романових.
У1613—1624 роках син Сигізмунда III — королевич Влади слав організував похід на Москву, але зазнав невдачі. Після смерті Сигізмунда 111 Москва намагалася взяти реванш і у 1632 році виступила проти Польщі, але в битві під Смоленськом зазнала поразки. У1634 році між Річчю Посполитою та Московською державою було підписано "вічний мир", за яким Смоленська та Чернігово-Сіверська земля остаточно закріплялися за Польсько-Литовською державою.
У польсько-московських війнах значну роль відігравало українське козацтво. У війську Сигізмунда НІ було 30 000 козаків. У битві під Смоленськом у 1632 році польське військо складалося з 9090 поляків і 20 000 українських козаків.
На початку XVIІ ст. козаки стають силою, яка починає відігравати суттєву роль в історії Речі Посполитої.