- •1.Предмет, мета, функції історії держави і права України. Принципи та методи пізнання історико-правових явищ. Джерела історії держави та права України.
- •2.Київська Русь (vі – початок хііі ст.): загальний історичний огляд.
- •3.Київська держава: суспільний та державний лад.
- •4..Суд та процес у Київській державі
- •5.Правова система у Київській державі
- •6.Галицько-Волинське князівство – продовжувач традиції русько-української державності (перша половина хііі – друга половина хіv ст.): загальноісторичний аспект.
- •7.Суспільний лад
- •8.Державний лад
- •9.Церква. Спроби риму запровадити унію
- •10. Правова система
- •11.Литовсько-Руська держава та право (друга половина XIV – перша половина XVI ст.): загальноісторичний огляд.
- •12.Суспільний лад Литовсько-Руської держави Пануючі верстви населення
- •Селянство
- •Міщанство
- •13.Литовсько-Руська держава: характеристика її державного ладу.
- •14.Суд та процес у Литовсько-Руській державі.
- •Великокнязівський (господарський) суд
- •Суд Головного литовського трибуналу
- •Територіальні (обласні) суди
- •Земські суди
- •Підкоморські суди
- •Каптурові суди
- •Процесуальне право
- •15.Правова система у Литовсько-Руській державі.
- •Привілеї та грамоти
- •Загально-земські привілеї
- •16.Українські землі під владою Речі Посполитої (друга половина XVI – перша половина XVII ст.): загальноісторичний огляд.
- •Козацькі повстання
- •Закарпатська Україна
- •17.Суспільний та державний лад на українських землях у складі Речі Посполитої.
- •Панівний стан
- •Селянство
- •Міщанство
- •"Артикули" Генріха Валуа 1573 р.
- •Місцеве управління
- •18.Суд та процес.Основні риси права на українських землях у складі Речі Посполитої.
- •19.Українська держава та право в роки Визвольної війни (1648-1654рр.): загальноісторичний огляд.
- •20.Зміни в суспільному ладі України під час Визвольної війни під проводом б.Хмельницького.
- •21.Державний лад України періоду Визвольної війни на чолі з б.Хмельницьким
- •22.Судова система та процес в українській державі під час Визвольної війни під проводом б.Хмельницького.
- •23.Правова система в Українській державі часів Визвольної війни.
- •24.Українська державність під іноземною зверхністю (друга половина XVII – XVIII ст.): загальноісторичний аспект.
- •25.Суспільний лад в українських землях під іноземною зверхністю в іі пол. XVII– XVIII ст.
- •26.Державний лад в українських землях часів їх перебування під іноземною зверхністю в II пол. XVII – XVIII ст.
- •27.Конституція п.Орлика
- •28.Формування політичного устрою Південної України в другій половині XVIII ст.
- •29.Суд і процес в українських землях часів їх перебування під іноземною зверхністю в II пол. XVII – XVIII ст.
- •30.Правова система в українських землях часів їх перебування під іноземною зверхністю в II пол. XVII – XVIII ст.
- •31.Україна під імперською окупацією (хіх - початок хх ст.): загальноісторичний аспект.
- •32.Суспільний лад в Україні періоду імперської окупації в XIX – початку XX ст.
- •33.Державний лад в українських землях під час імперської окупації в XIX – початку XX ст.
- •34.Судова система і процес в українських землях в умовах імперської окупації в XIX – початку XX ст.
- •35.Правова система в Україні періоду імперської окупації в XIX – початку XX ст.
- •36.Суспільний лад в Галичині, Північній Буковині і Закарпатті в XIX – початку XX ст.
- •37.Селянська реформа 1861 р. Правове становище селянства України після реформи 1861 р. Земська реформа 1870 р. Міська реформа 1870 р.
- •38.Відродження Української держави (березень 1917 – квітень 1918 рр.): загальний історичний огляд.
- •39.Державний лад відроджуваної Української держави у березні 1917 – квітні 1918 рр.
- •40.Судова система Української держави (березень 1917 – квітень 1918 рр.).
- •41.Правова система Української держави у березні 1917 – квітні 1918 рр.
- •42.Українська гетьманська держава (квітень – листопад 1918 рр.): загальний історичний огляд.
- •43.Державний лад Української гетьманської держави (квітень-листопад 1918 рр.).
- •44.Судова система та правоохоронні органи Української гетьманської держави (квітень – листопад 1918 рр.).
- •45.Правова система Української гетьманської держави (квітень-листопад 1918 рр.).
Привілеї та грамоти
Привілеї та грамоти належать до найважливіших пам'яток литовсько-руського права. Привілеями, грамотами або господарськими листами називалися нормативні акти, що виходили з державної канцелярії за підписом або печатками Великого князя (господаря), радних панів і писаря. Акт називався привілеєм, якщо був написаний латиною, грамотою або господарським листом, — якщо староруською мовою.
Загально-земські привілеї
Привілеї поділялися на загально-земські, обласні та міські. Загально-земські привілеї встановлювали норми права для всієї Литовсько-Руської держави. Першими загально-земськими привілеями можна вважати три привілеї, видані в 1387 р. Великим князем Ягайлом.
Перший привілей від 20 лютого 1387 р. був спрямований на поширення католицизму в Литовсько-Руській державі. Цим привілеєм Великий князь сподівався обернути в католицьку віру якомога більше вільних селян і шляхти.
Другий привілей від 22 лютого 1387 р. адресувався католицькому духовенству і доповнював перший привілей. За цим привілеєм усе католицьке духовенство виключалося з державної юрисдикції. Привілей зобов'язував усіх жителів Великого князівства Литовського переходити в католицьку віру. Заборонялися шлюби з православними, а маєтки, передані католицькому духовенству, звільнялися від усіляких служб і повинностей на користь держави. Встановлення повного панування католицького духовенства над населенням, що проживало в їхніх землях, стало першим кроком до юридичного оформлення закріпачення селян.
Третій привілей від 28 квітня 1387 р. було видано з нагоди Кревської унії, яка вводила в Литовсько-Руській державі адміністративні установи за польським зразком. У ньому йшлося про призначення воєводських і повітових суддів.
Правову регламентацію союзних відносин Великого князівства Литовського з Польщею та юридичне закріплення суверенності Литовсько-Руської держави було оформлено Островською угодою 1392 р. і Городельською унією 1413 р. Норми Городельського привілею мали провокаційний характер. їхньою метою було зміцнення й поширення католицизму. Привілей містив неправдиве твердження проте, що землі Великого князівства Литовського включаються до складу Польського королівства зі згоди князів, панів, шляхти, посадовців і бояр Великого князівства. За цим актом усіх не-католиків, головним чином православних, які становили переважну більшість населення, не допускали на державні посади. Городельський привілей розпалював релігійну ворожнечу в державі й був спрямований на підрив єдності Великого князівства Литовського. У привілеях 1432 і 1434 рр. православна шляхта зрівнювалась у правах із католиками. Ці привілеї можна вважати найважливішими правовими актами у справі об'єднання й консолідації шляхетського стану.
Важливим етапом у розвитку законодавства Великого князівства Литовського слід вважати привілей Казимира 1447 р., в якому було детально викладено права магнатів та шляхти, а також деякі принципи кримінального, цивільного і конституційного права. Особливе значення мала ст. 12 привілею, згідно з якою за феодалами закріплювалося право здійснювати суд над залежним населенням. Визнання за ними такого права ставило населення ще у більшу залежність від феодалів. Усе це дає змогу вважати привілей 1447 р. головним правовим актом, що заклав основи юридичного оформлення кріпосної залежності селян. Крім того, привілей забороняв уряду роздавати державні землі та посади іноземцям. Ці положення були спрямовані проти проникнення польських феодалів у Велике князівство Литовське і фактично закріплювали територіальну цілісність держави. Привілей 1447 р. також значно розширив коло осіб, за якими визнавалися права шляхти незалежно від віросповідання. Таким чином, привілеї 1432,1434 і 1447 рр. стали юридичною основою оформлення прав шляхетського стану. Віденський привілей 1457 р. визначав становище іноземців у Литві.