- •1.Предмет, мета, функції історії держави і права України. Принципи та методи пізнання історико-правових явищ. Джерела історії держави та права України.
- •2.Київська Русь (vі – початок хііі ст.): загальний історичний огляд.
- •3.Київська держава: суспільний та державний лад.
- •4..Суд та процес у Київській державі
- •5.Правова система у Київській державі
- •6.Галицько-Волинське князівство – продовжувач традиції русько-української державності (перша половина хііі – друга половина хіv ст.): загальноісторичний аспект.
- •7.Суспільний лад
- •8.Державний лад
- •9.Церква. Спроби риму запровадити унію
- •10. Правова система
- •11.Литовсько-Руська держава та право (друга половина XIV – перша половина XVI ст.): загальноісторичний огляд.
- •12.Суспільний лад Литовсько-Руської держави Пануючі верстви населення
- •Селянство
- •Міщанство
- •13.Литовсько-Руська держава: характеристика її державного ладу.
- •14.Суд та процес у Литовсько-Руській державі.
- •Великокнязівський (господарський) суд
- •Суд Головного литовського трибуналу
- •Територіальні (обласні) суди
- •Земські суди
- •Підкоморські суди
- •Каптурові суди
- •Процесуальне право
- •15.Правова система у Литовсько-Руській державі.
- •Привілеї та грамоти
- •Загально-земські привілеї
- •16.Українські землі під владою Речі Посполитої (друга половина XVI – перша половина XVII ст.): загальноісторичний огляд.
- •Козацькі повстання
- •Закарпатська Україна
- •17.Суспільний та державний лад на українських землях у складі Речі Посполитої.
- •Панівний стан
- •Селянство
- •Міщанство
- •"Артикули" Генріха Валуа 1573 р.
- •Місцеве управління
- •18.Суд та процес.Основні риси права на українських землях у складі Речі Посполитої.
- •19.Українська держава та право в роки Визвольної війни (1648-1654рр.): загальноісторичний огляд.
- •20.Зміни в суспільному ладі України під час Визвольної війни під проводом б.Хмельницького.
- •21.Державний лад України періоду Визвольної війни на чолі з б.Хмельницьким
- •22.Судова система та процес в українській державі під час Визвольної війни під проводом б.Хмельницького.
- •23.Правова система в Українській державі часів Визвольної війни.
- •24.Українська державність під іноземною зверхністю (друга половина XVII – XVIII ст.): загальноісторичний аспект.
- •25.Суспільний лад в українських землях під іноземною зверхністю в іі пол. XVII– XVIII ст.
- •26.Державний лад в українських землях часів їх перебування під іноземною зверхністю в II пол. XVII – XVIII ст.
- •27.Конституція п.Орлика
- •28.Формування політичного устрою Південної України в другій половині XVIII ст.
- •29.Суд і процес в українських землях часів їх перебування під іноземною зверхністю в II пол. XVII – XVIII ст.
- •30.Правова система в українських землях часів їх перебування під іноземною зверхністю в II пол. XVII – XVIII ст.
- •31.Україна під імперською окупацією (хіх - початок хх ст.): загальноісторичний аспект.
- •32.Суспільний лад в Україні періоду імперської окупації в XIX – початку XX ст.
- •33.Державний лад в українських землях під час імперської окупації в XIX – початку XX ст.
- •34.Судова система і процес в українських землях в умовах імперської окупації в XIX – початку XX ст.
- •35.Правова система в Україні періоду імперської окупації в XIX – початку XX ст.
- •36.Суспільний лад в Галичині, Північній Буковині і Закарпатті в XIX – початку XX ст.
- •37.Селянська реформа 1861 р. Правове становище селянства України після реформи 1861 р. Земська реформа 1870 р. Міська реформа 1870 р.
- •38.Відродження Української держави (березень 1917 – квітень 1918 рр.): загальний історичний огляд.
- •39.Державний лад відроджуваної Української держави у березні 1917 – квітні 1918 рр.
- •40.Судова система Української держави (березень 1917 – квітень 1918 рр.).
- •41.Правова система Української держави у березні 1917 – квітні 1918 рр.
- •42.Українська гетьманська держава (квітень – листопад 1918 рр.): загальний історичний огляд.
- •43.Державний лад Української гетьманської держави (квітень-листопад 1918 рр.).
- •44.Судова система та правоохоронні органи Української гетьманської держави (квітень – листопад 1918 рр.).
- •45.Правова система Української гетьманської держави (квітень-листопад 1918 рр.).
10. Правова система
Джерела права Джерелами права в Галицько-Волинському князівстві були звичаї, Руська правда, князівське законодавство, магдебурзьке право, церковне право. Східні слов'яни ще до створення Київської Русі мали досить розвинену систему звичаїв, які регулювали поведінку людей. Так, характеризуючи східнослов'янські племена, літописець у "Повісті временних літ" зазначає, що вони "имяху обичай свой і закон отець своих, и преданья, каждо свой нрав". З часом звичаї перетворюються в правові звичаї, тобто систему правових норм, яка складалася з санкціонованих державою звичаїв. До найбільш старих норм звичаєвого права Галицько-Волинської землі відносились норми, які регулювали порядок здійснення кровної помсти, проведення деяких процесуальних дій, таких як присяга, ордалії, оцінка показань свідків. Довгий час у Галицько-Волинському князівстві діяла усна форма звичаєвого права. Пізніше норми звичаєвого права знайшли відображення в статтях Руської правди. Руська правда В Галицько-Волинському князівстві в різні часи діяли відомі редакції Руської правди: Коротка, Поширена та Скорочена (з Поширеної редакції). Зазначимо тільки, що застосування норм Руської правди в Галицько-Волинському князівстві не мало яскраво виражених відмінностей. Руська правда не втратила свого значення з розпадом України-Русі. Вона відбилася на II Статуті Великого князівства Литовського, чинному в Галицько-Волинській землі і відомому під назвою Волинського. Князівське законодавство Князівське законодавство існувало у вигляді грамот, договорів, уставів, прав тощо. Тут знайшла відображення подальша кодифікація права в Україні-Русі. Юридичних грамот князів збереглося дуже мало. До нас дійшли дише передсмертні грамоти Володимира Васильовича Волинського 1287 р. про передачу Волинського князівства Мстиславові Даниловичу та міста Кобрина — його дружині Ользі та дві грамоти Андрія 1320 р. про надання торговельних привілеїв торунським і краківським купцям за згодою Боярської ради. Дійшла також грамота Юрія II Болеслава від 1339 р. про надання місту Санок магдебурзького права. Князівські грамоти регулювали найрізноманітніші питання, але, головним чином, це були юридичні норми, які встановлювали певні привілеї. У договорах князів ми зустрічаємо постанови публічного, міжнародного та приватного права. Прикладом можуть бути договори галицьких князів Андрія та Лева з Прусським орденом хрестоносців. Най старший з них датується між 1308 та 1316 рр. Його підтверджували договори Юрія II Болеслава 1325—1327 рр. і поновлювала грамота 1334—1335 рр. того ж князя. Оригінал першого договору не зберігся, відомі лише грамоти 1316 та 1334 рр. У цих договорах "довічно" встановлювався оборонно-наступальний союз України (в особі Галицько-Волинського князівства) та Прусського ордену проти Литви, Польщі і татар. Ці договори цікаві ще й тим, що в них, крім підписів князя, є підписи представників Боярської ради. До грамот прикладено печатки князя та бояр. Літописи вказують також на існування договорів князів з народом. Але самих договорів- "рядів" не збереглося. Магдебурзьке право У XIІ — XIVст. змінюється як політична, так і економічна роль міст. У Галицько-Волинському князівстві розквітають ремесла. Данило Галицький засновує нові міста, закликає німців, поляків, українців і "люди ідяху деньи день... и бе жизнь и наполниша двори окрест града, поле и села". У великих містах Галицько-Волинського князівства завжди було багато іноземців. То були хозари, греки, вірмени, поляки, болгари, євреї, араби, німці, італійці, скандинави тощо. Поступово іноземці отримують певні привілеї. У кінці XIІІ ст. на українських землях з'являється німецьке міське (магдебурзьке) право. Вперше це право вводиться у Володимирі. Його отримують тільки німці. Магдебурзьке право виводило німців з-під місцевої юрисдикції адміністрації й підпорядковувало юрисдикції міста Магдебурга. Одним з перших українських міст, яке отримало повне магдебурзьке право, був Санок. Привілей цьому місту на німецьке право було надано в 1339 р. грамотою князя Юрія II Болеслава. В ній він дає війтівство своєму "слузі" Барткові з Сандомиру з правом на третину податків з міщан, з юрисдикцією та іншими привілеями. Вся грамота складена за зразком існуючих в інших країнах надань магдебурзького права. Міщани цього міста на 15 років були звільнені від податків і отримували інші пільги. Пізніше магдебурзьке право було надано іншим українським містам: Львову (1356) і Кам'янцю-Подільському (1374). Повну характеристику дії магдебурзького права в українських містах буде надано в наступному розділі. Церковне законодавство Як і в Київській Русі, в Галицько-Волинському князівстві широко застосовувалося канонічне (церковне) право, джерелами якого були різноманітні церковні постанови та устави. Останні займають окреме місце серед пам'яток князівського законодавства. Найбільш поширеними в Галицько-Волинській землі були церковні устави Володимира Святого та Ярослава Мудрого. Церква мала дуже широку юрисдикцію. Церковні суди розглядали всі шлюбно-сімейні справи, злочини проти моралі та неправомірні дії духовенства. Загальні висновки Період розпаду був закономірним етапом розвитку України-Русі ХІІ— XIV ст. Це привело до утворення окремих держав. Проте в другій половині XIІІ—XIVст. у результаті подальшого розвитку продуктивних сил суспільства (зростання політичного та економічного значення міст) і диференціації власності на землю посилюються сили централізації, носіями яких було середнє та дрібне боярство, а також міське населення. З розпадом України - Русі та занепадом Київського князівства традиції українського державотворення не перервалися. Вони проявилися у піднесенні Галицько-Волинської держави, де влада Великого князя посилюється в постійній боротьбі проти впливового місцевого боярства. Роль Галицько-Волинського князівства в розвитку української державності важко переоцінити. Князівство охоплювало до 90 відсотків української території, охороняло український народ від поневолення та асиміляції з боку Польщі і водночас призупинило процес створення нової слов'яно-фінської держави на північному сході. Галицько-Волинське князівство широко відкрило двері західноєвропейському культурному впливу на Україну, зберігаючи, проте кращі традиції української культури. В постійній боротьбі з загарбниками (Ордою, Литвою, Польщею, Угорщиною) Галицько-Волинське князівство гідно репрезентувало себе в світі як спадкоємець Київської держави. Протягом другої половини XIII— першої третини XIV ст. Галицько-Волинське князівство досягло значного рівня політичного розвитку. Його залежність від Орди була меншою, ніж князівств Північно-Східної Русі. Проте відносна слабкість сил централізації, припинення князівської династії, віроломна політика Орди та деяких північно-східних володарів призвели до того, що князівство стало об'єктом агресії з боку сусідніх держав— Польщі, Угорщини та Литви, які перетворилися в цей час на сильні, централізовані держави. Зрештою, у 40—60-х роках XIV ст. політично роз'єднані землі України підпали під владу Польського королівства і Великого князівства Литовського. Однак і в межах Литовської держави довгий час зберігалася автономія Волині та Київської землі.