43. Сутність редагування (об’єкт, предмет, мета, завдання, галузі та аспекти редагування).

Редагування — це приведення об'єкта редагування у відповідність із чинними у певний час у конкретному суспільстві нормами, а також його творча оптимізація, метою яких є отримання заданого соціального ефекту. Складається з двох рівноправних процедур: контролю та виправлення авторського оригіналу.

Об'єктом редагування є авторський оригінал. Він може містити текстову і графічну (ілюстраційну) частини, які є рівноправними об'єктами редагування. Крім авторського оригіналу, у видавничому процесі об'єктами редагування є також видавничий оригінал, конструкція видання і проект видання, коли перевіряють дотримання, наприклад, поліграфічних норм.

Предмет редагування — це приведення об'єкта редагування у відповідність із чинними у певний час у конкретному суспільстві нормами, а також його творча оптимізація, метою яких є отримання заданого соціального ефекту.

Метою редагування є трансляція («перетворення») повідомлень для отримання заданого соціального ефекту. Ця трансляція передбачає: — контроль повідомлення на основі встановлених суспільством норм і його відповідне виправлення, тобто його унормовування з метою підвищення ефективності сприйняття; — «переклад» повідомлення з внутрішньої мови автора на зовнішню мову реципієнта; — «прив'язування» повідомлення до конкретних умов акту його сприймання (часу, місця, обставин).Редактор повинен досягати вказаної мети шляхом виконання низки завдань:Верифікація повідомлень.Редактор повинен, по-перше, встановити, в якому відношенні до дійсності перебуває інформація повідомлення, тобто, встановити його модальність3, і, по-друге, перевірити істинність тих тверджень повідомлення, значеннями модальності яких є "реальність".Адаптація повідомлень.Редактор повинен пристосувати мову (код) та інформацію повідомлення до мови й тезаурусу тої групи реципієнтів, для якої воно призначене. Адвербіалізація повідомлень.Редактор повинен пристосувати інформацію пові­домлення до того місця (локалізація), часу (темпоралізація) та ситуації (ситуатизація), в яких реципієнти сприйматимуть повідомлення.Нормалізація повідомлень.Редактор повинен привести норми повідомлення, реалізовані автором, у відповідність до тих норм, якими користується реципієнт. Інтерпретація повідомлень.Редактор повинен дати коментарі до повідомлення, які пояснюють незрозумілі реципієнтові речення, пояснити відхилення від прийнятих норм тощо. Естетизація повідомлень.Редактор повинен привести повідомлення у відповідність із нормами прекрасного. Це важливо не тільки для художніх, а й для усіх інших без винятку видів літератури.

Залежно від типу повідомлень виділяють три галузі редагування: редагування науково-технічних, редагування художніх і редагування публіцистичних повідомлень.Залежно від соціального, функціонального призначення і читацької адреси повідомлень виокремлюють такі галузі редагування: редагування художньої, публіцистичної, ділової, наукової, популярної, інформаційної, виробничої, навчальної, довідкової, рекламної та дитячої літератури.

Аспект редагування — це редагування повідомлення на основі якогось одного чи одночасно кількох видів норм. Кожен такий аспект, як правило, має окрему назву. У літературі найчастіше виокремлюють такі аспекти редагування: — літературне (здійснюють одночасно на основі кількох видів норм: інформаційних, композиційних, логічних, лінгвістичних і психолінгвістичних); — технічне (на основі поліграфічних норм або норм, які встановлює технічне обладнання чи технологія електронних ЗМІ); — політичне (на основі політичних норм); — художнє (на основі естетичних норм); — наукове (на основі норм тієї науки, фактичний матеріал якої описують у повідомленні).