- •1. Передумови запровадження у видавничу практику рухомих літер. Видавнича діяльність Йогана Гутенберга.
- •2. Предмет теорії і практики редагування.
- •3. Провідні осередки рукописної справи в давньоукраїнській державі після прийняття християнства. Найдавніші рукописні українські шедеври.
- •4. Завдання правки. Види правки тексту.
- •Перший український друкар Степан Дропан: гіпотези, документальні свідчення, опоненти.
- •6. Основи редакторського аналізу тексту.
- •7. Концепції витоків вітчизняного друкарства.
- •8. Види інформації в тексті. Експліцитна й імпліцитна інформація. Поняття інформаційної насиченості й інформативності тексту.
- •9. Найдавніші осередки раннього українського друкарства (ху-хуіі ст.). Видавнича діяльність Києво-Печерської друкарні ху – хуіі століть. Чернігово-сіверський видавничий осередок ху – хуіі століть.
- •10. Текст як результат і одиниця комунікації. Текст і дискурс.
- •11. Раннє українське друкарство. Діяльність Івана Федорова.
- •12. Проблема типології текстів. Класифікація текстів за різними критеріями.
- •13. Тематичний репертуар стародруків. Структура ранніх книжкових видань. Редакторські та видавничі нововведення, спонукані друкарством.
- •21. Еволюція видавничої мережі радянського типу. Особливості діяльності редактора і видавця в умовах тоталітарного суспільства.
- •Вихідні відомості в книжковому стандарті.
- •Видавничий репертуар періоду Української Народної Республіки. Кам’янець-Подільський як видавничий і книгознавчий центр унр.
- •Типологія художніх видань та специфіка роботи редакторами над їхнім упорядкуванням.
- •Редакторський і видавничий досвід Івана Огієнка.
- •Історія видавничої стандартизації в Україні.
- •Едитологія як інформологічна наука. Аспекти редагування (нормативне, загальне, творче, спеціальне).
- •Поняття про стилістичний алогізм. Різновиди стилістичних алогізмів.
- •Телевізійні повідомлення. Специфіка знімального, монтувального, підсумкового етапів.
- •Типові логічні помилки в науковому тексті (помилки у визначенні та доведенні; вторинні логічні порушення).
- •Фахові вимоги до професії редактора. Відмінності обов’язків коректора, редактора та головного редактора.
- •Загальна методика редагування.
- •Службова частина (апарат) видання: групи компонентів та їхнє призначення у різних видах видань.
- •Поняття про авторський та видавничий оригінали.
- •Етапи видавничого процесу (загальна характеристика)
- •Особливості логічного аналізу художнього тексту.
- •Інформація та способи поширення у світі (групи змі). Типи реципієнтів та авторів. Види видань. Загальна характеристика інформаційних норм редагування.
- •Різновиди порушень закону суперечності.
- •Типологія наукових видань: підготовчий та редакційні етапи роботи над ними.
- •Поняття про алогізм. Різновиди алогізмів. Причини виникнення алогізмів у тексті.
- •Типи навчальних видань: специфіка підготовчого та редакційного етапів роботи над ними.
- •Логічні помилки в тексті: їхня природа і різновиди.
- •Типи перевидань: особливості редакторської роботи над змістовою та службовою частинами.
- •Види видавництв: специфіка роботи, видавнича продукція.
- •Композиція тексту. Вимоги до заголовків. Системи рубрикації видань (видавнича, поліграфічна, за способом вираження теми).
- •Базові вимоги до професійних та особистісних якостей редактора.
- •Матеріальна конструкція видань: специфіка типів перевидань в її оформленні та роль титулів.
- •Робота редактора над апаратом книги.
- •Особливості редакторської праці над публіцистичними виданнями: жанри газетно-журнальних повідомлень, добір тем і заголовків.
- •Сутність редагування (об’єкт, предмет, мета, завдання, галузі та аспекти редагування).
- •Типологія довідкових видань та специфіка роботи редактора над їхнім упорядкуванням.
- •Робота редактора з авторським оригіналом. Основні правила співпраці редактора й автора.
- •Специфіка роботи редактора з рекламними виданнями.
- •Типова структура видавничого стандарту.
- •23.Видавничий репертуар періоду Української Народної Республіки. Кам’янець-Подільський як видавничий і книгознавчий центр унр.
- •15. Цензурні обмеження і заборони українського друкованого слова. Основні антиукраїнські цензурні циркуляри та їхній вплив на друкарство.
- •16. Предмет, мета і завдання дисципліни «Текстознавство». Місце текстознавства серед інших наук гуманітарного циклу та зв’язок з ними.
- •17. Становлення друкарні Київського університету Св. Володимира. Роль Михайла Максимовича в розвитку наукової книги. Тематичний аспект наукового книговидання.
- •18. Типологія видавничої продукції.
- •19. Ранні спроби перекладів і видань Біблій на українських землях. Острозька Біблія. Видання Біблії літературною мовою хіх – початку хх століть.
- •20. Макет анотованої каталожної картки.
Поняття про авторський та видавничий оригінали.
Термін "авторський оригінал" замінив нещодавно термін "рукопис", оскільки писані тексти від руки нині до видавництв уже не подають. Авторським оригіналом є створена автором і подана для редакційно-видавничої обробки творча чи наукова праця з усіма необхідними компонентами (рисунки, таблиці, ілюстрації). Натомість видавничим оригіналом називається той самий авторський оригінал після його опрацювання у видавництві аж до готовності виведення оригінал-макета на плівках із доданими оригіналами зовнішнього оформлення.
Авторський оригінал – це оригінал, що підготований одним автором чи колективом авторів за певним стандартом. Призначення авторського оригіналу – редакційно-видавниче опрацювання у видавництві. Єдиного стандарту оформлення авторського оригіналу перед його поданням у видавництво не існує. Кожне видавництво укладає власний список вимог, які, зазвичай, можна знайти на сайті видавництва або уточнити, зателефонувавши туди. Для художніх творів перелік вимог менший, аніж для наукових, науково-популярних, навчальних видань. Можна виділити ряд базових вимог, дотримання яких вимагається переважною більшістю видавництв: 1) нумерація сторінок рукопису; 2) зазначення ПІБ автора або авторів рукопису; 3) назва рукопису; 4) зміст зі списком та вказаними назвами розділів, структурних частин рукопису тощо (за потреби); 5) анотація до видання; 6) синопсис. Коли автор передає видавцю плоди своєї інтелектуальної праці, цей текст буде видозмінений.
Видавничий оригінал – це сукупність оригіналів усіх частин видання (текст, ілюстрації, елементи зовнішнього оформлення), вичитаний, розмічений для подальшого макетування та художнього оформлення. Видавничий оригінал як правило надходить до редакції в електронному цифровому форматі. редакція ж готує матеріал за допомогою спеціального програмного видавничого забезпечення, що дозволяє опрацьовувати видавничі оригінали в уніфікованому вигляді, що сприяє злагодженості редакторського процесу.
Етапи видавничого процесу (загальна характеристика)
Підготовчий етап.
1. Пошук потрібного автора та оригіналу. Авторським оригіналом є створена автором і подана для редакційно-видавничої обробки творча чи наукова праця з усіма необхідними компонентами (рисунки, таблиці, ілюстрації).Видавничим оригіналом називається той самий авторський оригінал після його опрацювання у видавництві аж до готовності виведення оригінал-макета на плівках із доданими оригіналами зовнішнього оформлення. Шляхи потрапляння авторських оригіналів до видавництва:
«самопливом»;за посередництва літературних агентів;через виставково-ярмаркові та інші книговидавничі тусовки;через індивідуальні замовлення авторами.
На цьому етапі редактор оцінює авторський оригінал не лише з точки зору структури, змісту, міри втілення авторського задуму, функціонального призначення, а й можливостей просування майбутнього видання на ринку, його економічної доцільності.
2. Приймання авторського оригіналу. Серед вимог, які має поставити редактор перед автором під час прийняття оригіналу, обов’язковими залишаються дві: 1) оригінал має бути підписаний автором із зазначенням дати подання його до видавництва; 2) оригінал має бути комплектним (тобто наявність у ньому усіх його складових: змісту, анотації, бібліографічних посилань, передмови, покажчиків, додатків) і повністю підготовленими автором до видавничого втілення.
3. Підготовка первинних документів для заведення «Облікової картки видання». Такими є:
творча заявка від автора, написана на ім’я керівника видавництва; розгорнута анотація або план-проспект видання; інформація про самого автора, що містить точні паспортні дані.
Редакційний етап. Порядок проходження оригіналу в редакції:
перше читання (чи детальний перегляд) оригіналу редактору та його аналіз; редагування тексту редактором; робота з відредагованим текстом технічного і художнього редакторів перед верстанням; верстання відредагованого тексту в обумовленому форматі і у відповідності із вказівками технічного та художнього редакторів; читання першої верстки, звіряння редакторських виправлень; виведення підписаної редактором і головним редактором верстки на папір. Остання звірка попередніх виправлень; виведення оригінал-макета на плівки; виготовлення, редагування, звіряння і виведення на плівки художнього оформлення зовнішньої і внутрішньої частин видання.
Виробничий етап. На цьому етапі є кілька важливих процесів, які не можуть завершитися без участі редактора, а саме:
1.Звіряння і підписання до друку відбитків художнього оформлення, зроблених після кольороподілу. 2.Звіряння і підписання до друку чистих аркушів внутрішньої частини видання перед формування книжкового блока. 3.Звіряння і підписання до друку сигнального примірника.
Маркетинговий етап. Завданням редактора на цьому етапі є написання такого рекламного тексту, який би відразу «запрацював» на створення високого іміджу майбутнього видання.
