22. Вихідні відомості в книжковому стандарті.

Вихідні відомості видання — сукупність даних, які характеризують видання і призначені для його оформлення, інформування споживача, бібліографічного опрацювання і статистичного обліку. Кожен примірник видання повинен містити вихідні відомості.

Елементами вихідних відомостей є: відомості про авторів та інших осіб, які брали участь у створенні видання; назва (основна, паралельна, ключова, альтернативна) видання; надзаголовкові дані; підзаголовкові дані; вихідні дані; випускні дані (номер і дата видачі свідоцтва про державну реєстрацію видавця, обсяг видання, тираж, ін.); класифікаційні індекси; міжнародні стандартні номери; знак охорони авторського права; анотація; макет анотованої каталожної картки.

Перелік, зміст і порядок оформлення вихідних відомостей для кожного виду видань визначається стандартами. Вихідні відомості оформляє видавець.

Усі книжкові видання в Україні, незалежно від мови основного тексту, повинні мати обов'язкову анотацію та вихідні бібліографічні відомості державною мовою. Винятком можуть бути тільки видання іноземними мовами, призначені для розповсюдження за кордоном або серед іноземців. Вихід у світ видання без обов'язкових для нього вихідних відомостей не допускається.

22. Видавничий репертуар періоду Української Народної Республіки. Кам’янець-Подільський як видавничий і книгознавчий центр унр.

Репертуар: навч. л-ра для шкіл, вишів, твори укр. письм., досі заборонених цензурою, твори сучасних письменників, переклади, довідкова л-ра (словники), газетна і журнальна періодика, партійні плакати, популярні видання.

За два роки з 1917 по 1919 в Укр. з’яв. кілька десятків словників(рос./укр., фіз/ мат, мовозн.).

Знамените 4-томне видання «Словарь укр. мови» (Грінченко, 1907).Він узагальнив багаторічну працю ред.. журналу «Київська старина», вийшов у Києві.

Журнал «Книгар» 1917. Видавництво «Час». Перший в іст. рад.-вид. справи критико-бібліогр. журнал. Заборон. рад. владою.

Кам’янець-Подільський як вид. і книгозн. центр УНР

Після 17 жовтня 1905 р. заснували місячники «Літературно-науковий вісник», «Україна», «Дзвін».

Під натиском більшовицьких військ Директорія УНР покидає Київ 2 лютого 1919 року. Із столиці на західні терени Української держави починається евакуація всіх урядових структур, ряду культурно-освітніх установ та організацій. Значна частина національно свідомої інтелігенції також збирається в далеку і невідому дорогу. Після тимчасового перебування у Вінниці, Проскурові урядові установи облаштовуються в Кам’янці-Подільському — останній столиці, кажучи словами очевидця й учасника тих

подій Івана Огієнка, “загуканої, обманеної, із рідної хати вигнаної комуністами Української держави”.

До нової столиці передусім перебралося з Києва немало редакцій часописів державницького спрямування. Продовжували виходити й місцеві видання. Для прикладу, тільки протягом 1919 року тут налічувалося більше десяти газет; “ Народна

воля” , “Останні новини” , “Подольский край” , “Визволення”, “Новий шлях”, “Наш шлях”, “Український козак”, “Галицький голос” , “Боротьба”, “Новини” , “Трудовий шлях”, “Свято Поділля”.

Щоденна політична і економічно-літературна газета “Наш шлях ”, яку редагував приват-доцент університету Л. Білецький, творилася на початку силами викладачів і співробітників цього навчального закладу і незабаром стала неофіційним органом міністерства освіти України. Тут надруковано немало розпоряджень (обіжників) і законів уряду УНР, підписаних міністром освіти 1. Огієнком, які стосувалися реформи шкільництва, його українізації. З-поміж найважливіших —обіжник про обов’язкове навчання в Україні (1919. II червня).

Закон про відкриття сільськогосподарського факультету при Кам’янець- Подільському державному українському університеті (1919. 20 червня). Закон про безплатне обов’язкове навчання всіх дітей України шкільного віку (1919. 22 червня).

Двотижневий педагогічний журнал “Освіта ” друкував найголовніші розпорядження міністерства освіти що стосувалися порядку запровадження державної мови в усіх навчальних закладах держави, друку й поширення підручників. Ще до прибуття в Кам’янець-Подільський урядових установ тут була створена певна видавнича і друкарська база. Незалежне видавництво “Дністер” к н у ь г л о вже з 1911 року.

Головною його продукцією були брошури на кооперативні теми, шкільні підручники. Тамтешнім видавцям вдалося навіть випустити в світ твори С. Руданського, якому особливо не везло на видання в Центральній Україні.

З відкриттям у місті над Смотричем у 1918 року державного українського університету потужний видавничий осередок формується при цьому навчальному закладі. На початку університет не мав своєї друкарні, тому доводилося ректорові виступати замовником на друк у кількох видавництвах, зокрема у “Дністрі”. 21 березня 1919 року починає свою роботу Кам’янець-Подільська філія знаного в Україні та поза ії межами Українського видавництва в Катеринославі. Керувати нею було доручено професорові університету В. Біднову. Починати довелося з найголовнішого — пошуків коштів і рукописів. Форм залучення практикувалося немало. Про одну з них розповідає текст звернення, вміщений у кам’янець-подільській газеті “Новий шлях”.

Таким ЧИНОМ, незважаючи на складну економічну і політичну ситуацію в Українській державі, працівники новоствореного в Кам’янці-Подільському видавництва довели своє бажання і вміння працювати задля відродження української

культури, зокрема такої її важливої складової, як видавнича справа. Незабаром з маркою філії тут почали виходити цікаві і потрібні книги.

В університеті засновуються періодичні часописи “Нова думка” і “Наше життя”.

Перший більше орієнтувався на публікацію сучасних творів красного письменства як світової, так і вітчизняної літератури. Із зарубіжних авторів у перших числах цього цікавого і, на жаль, не дослідженого науковцями часопису вміщені твори П. Верлена, Ф. Ніцше; з українських — Ю. Липи, В. Поліщука, В. Самійленка. Велику увагу редакція приділяла аналізу поточного літературного процесу, складанню для бібліотек вищих навчальних закладів бібліографії нових видань за галузями знань. Вміщувалися також і оригінальні твори студентів та викладачів університету, з-поміж яких —

М. Драй-Хмари, Д. Бузька, І. Липи.

«Наше життя» містило містило розділ «Книгознавство», в якому аналізув. книговидавн. справу в Україні.

При ун-ті формується Національна книгарня (щоб збаг. друк. в газ. були оголошення, де просили присилати по 2 примірн. власних видань).