1. Передумови запровадження у видавничу практику рухомих літер. Видавнича діяльність Йогана Гутенберга.

Основні передумови:

1) печатки і штампи на яких вирізані чи вишкрябані зображення, ініціали імен та прізвищ, або закодована релігійна чи світська символіка. Такі вироби нерідко оправлені в персні, виготовлялись для засвідчення підписів власників на договірних зображеннях. Таким чином нанесення на поверхню якогось плоского матеріалу методом тиснення спеціально виготовлених рельєфним способом певних знаків, фрагментів картинного чи текстового зображення можна вважати однією з передумов виникнення друкарства;

2) метод відбиття візерунків на тканині. Наступним кроком до відкриття друкарського верстата стало запровадження в ремісничу практику опорядження тканин методом накладання (набиття) на шовк чи інший матеріал різноманітних візерунків чи елементів піктографічного (картинного) письма. Вирізаний на тонкій дерев’яній дошці-заготовці узор притискували до шматка однотонної світлої тканини й наносили на нього фарбу. Після зняття дошки на тканині залишався позначений фарбою певної форми візерунок. Чи не першими стали набивати тканини китайці. Згодом, імовірно після хрестових походів, процес набиття тканин активно ширився в Європі. Починаючи з ХН століття, таким способом, скажімо, італійці стали наносити на тканини не лише візерунки, а й картини.

3) Ксилографічний метод множення текстів та ілюстрацій на папері, термін «ксилографія» - пишу, малюю на зрубаному дереві. Технологія розмноження відповідних зображень ксилографічним способом приблизно така ж сама і набиття тканин, різниця в тому, що за цим методом фарба наносилась на випуклу рельєфну форму, яку міцно притискували до зволоженого чистого паперу, залишаючи відповідний слід. Майстерність китайських дереворитників відобразилась у книзі «Трипітака», 130 000 сторінок, скільки ж було виготовлено дерев’явних заготовок. З ХІІІ – ХІV почали входити в практику металеві заготовки. З них виготовляли портрети святих, під якими вміщувалися молитовні тексти.

Але всі ці способи потребували копіткої і тривалої роботи з вирізуванням літери тексту, недоцільність з економічної точки зору виготовлення сторінок-кліше, зношуваність від тривалого використання. Таким чином, винайшли новий спосіб, в основі якого була б можливість комбінувати одні і тіж літери, відрив й перенесення їх одного слова чи рядка в інше місце. Існує думка, що першим у світі текстом, створеним методом застосування рухомих літер є Фестський диск XVІІ ст. до н. е. На рубежі 40-50 років ХІ ст. китайський винахідник Бі Шен виготовив рухомі зображення ієрогліфів. Найкращим для цього був не папірус і не паргамент, а саме папір. Але тільки в епоху Відродження, яка започаткувала в Західній Європі культуру Нового часу, стала золотою епохою для ствердження й поширення друкарства.

Йоган Ґутенберґ. Німецький вчений, винахідник друкарського верстату. Народився між 1094-95. Мав добру освіту, походив з роду аристократів. Подорожував 30 р. Переїхав до Страсбургу. Займався різними ремеслами, які допомогли йому потім створити друкарський верстат. Дзеркала, теслярство, шліфування. До 15 ст. пробує скомпонувати друкарський верстат. Перше, що він робить – це експерименти, щоб вивести форму сплаву – гарнітури друкованих шрифтів. Формула Гут.: 70 частин свинцю, 25 частин олова і 5 частин сурми. Бере позику, щоб створити винахід у Фуста. А прибуток від проданих книг ділить навпіл. Фуст подає на Г. до суду і залишається нізчим. Він вдруге компонує свій верстат і знову ця ідея не вдається.

Винахід Г.: призначення: множинне відтворення літер. Із твердого металу вигот. пунсон, на якому рельєфно у дзеркальному відображенні гравірувався буквений знак. Пунсон вдавлювали в м’який метал: у мідь, утворювалося заглиблення, пряме зображення знака – матриця. У матриці заливали розплавлений свинець, так виходила літера. Відливний механізм забезпечував масове виготовлення ідентичних літер. Літери розкладали за певною системою у відділи каси для набору.Г. використовував жирну фарбу, прес.

Перші книги видруковані з 1450-1500 – інкунабули. 1445 – перший твір Гутенберга «Фрагмент про Страшний суд». Це задрукований з двох боків аркуш паперу, який графічно змальовує картину апокаліпсису. Друге видання – це «Граматика» Еміля Дотана (1448р.). Найдосконаліше видання – це його Біблія 1452 – розпоч і закінч. 1456. 42-рядкова Біблія. Ця книга стала своєрідним еталоном для не одного покоління видавців і друкарів. Складалася з 2 томів.