1. Виготовлення декорацій.

В коробках знаходяться різні предмети (форми з ліноліума, прищепки, тканина, вив’язані гачком квіти) для оформлення «сцени» декораціями. Пропоную дітям виготовити нові декорації.

Тепер наша кімната схожа на справжню театральну сцену.

2. Д.Г. «Хто як пересувається»

• Де будуть відбуватись події? ( в лісі)

• Хто живе в нашому лісі?

Показую зворотню сторону маски (сірий – зайчик, темно-сірий – вовк, коричневий – ведмідь, жовтогаряча – лисичка). Пропоную дітям уявити себе тваринкою і відповідно показати, як вона пересувається.

3. Вправа «Звукові намистинки»

Перед виступом актори готують свої голосові зв’язки. І ми зараз виконаємо вправу «Звукові намистинки».

• Подивіться на мої губи і скажіть, який звук я хочу промовити? [А], [У], [І].

• Скільки звуків ви промовили? (три )

• Промовте їх окремо. ( А…У…І)

• Проспівайте ці звуки разом. (АУІ).

• Одягнемо «намистинки на ниточку» (діти разом з логопедом проспівують злиття голосних звуків) АУІАУІАУІ… .

Потім аналогічно проспівується злиття голосних звуків ІОУІОУІОУ… з різною силою голосу відповідно рухів руками.

Зараз прошу акторів підготуватись до вистави «Чарівне дзеркальце», а глядачів - зайняти місця для глядачів згідно куплених квитків.

(Дзвоню 3 рази в дзвоник).

4. Драматизація казки «Чарівне дзеркальце» Казка «Чарівне дзеркальце»

На лісовій галявині у траві лежало дзеркальце. Хто і коли його загубив - невідомо. В дзеркальце дивились небо, сонце, хмаринки і пролітаючи птахи. І ось одного разу ……

(Скаче заєць, підходить до дзеркальця, несміливо торкається лапкою, нюхає, бере до рук).

Заєць: Ой, та це ж мій портрет! Хто це мене так гарно намалював?

(Біжить лисичка, підходить до зайця)

Лисичка: Що це у тебе?

Заєць: Та ось, знайшов свій портрет і думаю: хто це мене так гарно намалював?!

Лисичка: Дай подивлюсь! Заєць, ти що, та це ж мій портрет! На подивись!

Заєць: Ти що, не бачиш мої довгі вуха, гарні очі, пухнасті вуса???

(сперечаються на весь ліс; біжить вовк)

Вовк: Чому сперечаєтесь, друзі?

Заєць: Я знайшов на галявині свій портрет, дав їй подивитись. А вона каже, що це її портрет. Вона, мабуть, погано бачить!

Лисичка: Це ти погано бачиш!!! Це мій портрет. На, вовчику, подивись!

Вовк: Я дивлюсь ви удвох погано бачите. Це ж мій портрет! Подивіться – ось яка паща. У тебе є така паща? (ні) А у тебе? (ні) Ну ось!

( Всі кричать )

Ведмідь: Що за галас? Ви чого кричите на весь ліс?

Заєць: Я прийшов перший, знайшов свій портрет. Прийшла лисичка і каже, що це її портрет. А потім прийшов вовк і теж сказав, що це його портрет.

Ведмідь: Ой, які ви кумедні! Та це ж мій портрет!

( всі здивовано дивляться на ведмедя )

- Чого замовкли? Чого не кричите? Я знаю один секрет. Зараз захочу і на цьому портреті з’явиться вовк. Іди сюди!

Вовк: Так! Так! І я тут є!!!

Ведмідь: Зараз заєць з’явиться, іди сюди! А тепер лисичка.

Лисичка: А може це чарівний портрет???

Ведмідь: Цей чарівний портрет називається дзеркало.

Хто в нього подивиться – побачить своє відображення. Де ви його взяли?

Всі: Там, на галявині, під ялинкою.

(Всі йдуть до ялинки і знаходять «чарівну торбинку»)

Логопед: Тут щось написано : «театральний реквізит». Давайте подивимось в середину. Так, це дзеркальця. Вистачить на всіх. Це дуже корисна річ для нашого театру. Всі речі, які використовуються в театрі, називаються театральний реквізит. Давайте повторимо всі разом.