44. Структура і зміст курсу “Загальна географія”. Методика формування географічних понять.

«Загальна географія» (7 клас) здійснює перехід від курсу «Рідний край» до систематичних курсів географії і одночасно стає основою для їх подальшого вивчення. Його основними завданнями є: знайомство з географією як наукою, оболонками земної кулі та географічними процесами і явищами, формування знань про існуючі у природі взаємозв’язки і закономірності. Початковий курс фізичної географії як частина системи фізико-географічної освіти включає відомості про Всесвіт та Сонячну систему, про топографічний план та особливості зображення Землі на глобусі і карті, про сфери землі, про методи їх дослідження, про основні компоненти природного комплексу і взаємозв’язки між ними, про чисельність, середню густоту і зростання населення земної кулі, його расовий склад, положення України та окремих держав на політичній карті світу. В 7 класі, в розділі «Фізична географія», приводяться в систему отримані в попередньому класі знання з географії. В розділі «Земна куля» учні знайомляться з глобусом і картою півкуль, розміщенням на них частин світу і океанів, з географічним положенням нашої країни. Велике значення для РВД має знайомство з розділом «Форма поверхні землі і води на Землі», при вивченні якого учні вивчають засоби позначення їх на карті, знайомляться з формами поверхні землі, а також одночасно з різноманітністю водних ресурсів. У курсі «Фізична географія» учні отримують знання про те, які природні зони є на земній кулі. Школярі, характеризуючи кожну із зон, вивчають її фізико-географічне положення, природні багатства, основні заняття населення, зміни природних умов під дією праці людини. Практичні роботи, передбачені програмою 7 класу, покликані сформувати навички роботи з географічними картами, глобусом, окремими приладами. Особливе значення мають практичні роботи з контурними картами, без чого подальше вивчення географії значно ускладнюється. Методика формування географічних понять. Формування понять уявлень - це процес, у якому поверхневі, безсистемні знання стають повнішими, глибшими, науковими. В основі – закономірності мисленнєвої діяльності учнів, яка починається з чуттєвого і конкретного і піднімається до загального і абстрактного. Умови формування географічних понять:

• Організація чуттєвого сприймання ознак, властивостей об’єкта чи явища

• Організація розумової діяльності, спрямована на виділення чуттєвих ознак

• Забезпечення узагальнення і словесного визначення суті поняття, позначення його відповідними терміном

• Організація засвоєння поняття у подібних і нових ситуаціях шляхом застосування системи пізнавальних завдань.

Для усвідомлення учнями географічних понять застосовують:

-завдання на оперування поняттями у нових ситуаціях

-різноманітні географічні посібники

-використовують словесну характеристику об’єкта, розповідь вчителя в якій виділяється: загальні і специфічні особливості об’єкта, його значення, зв'язок з життям і т.д.

-застосовують специфічні методичні прийоми

-встановлюють просторові зв’язки між об’єктом що вивчають і іншими

-пропонують спеціальні вправи на закріплення знань про конкретні географічні об’єкти

-у роботі над формуванням географічних понять широко використовують контурні карти.