- •16. Характерні ознаки хвойних порід:
- •17. Характерні ознаки кільцесудинних порід:
- •18. Характерні ознаки розсіяносудинних порід:
- •21. Охарактеризуйте деревину дуба, каштана посівного,ясена і акації білої
- •22.Охарактеризуйте деревину ільма гірського, береста і в’яза
- •23. Охарактеризуйте деревину горіха, бука, платана і граба
- •24.Охарактеризуйте деревину клена гостролистого, явора, вільхи і липи
- •25. Охарактеризуйте деревину яблуні, груші, берези і осики
- •26. Колір деревини як фізична властивість
- •27. Блиск і текстура деревини як фізичні властивості
- •28. Абсолютна і відносна вологість деревини
- •29.Форми вологи у деревині. Межа насичення клітинних оболонок
- •30. Кількісна характеристика вологості зрубаної деревини
- •31. Опишіть фізичний процес висихання деревини
- •32. Дайте визначення усихання деревини та охарактеризуйте його особливості у різних напрямках.
- •33. Негативні наслідки анізотропії усихання деревини.
- •34. Вологопоглинання деревини і його негативні наслідки
- •35. Що таке щільність деревини? Як визначається щільність вологої деревини і в абсолютно сухому стані?
- •37. Пористість деревини та її практичне значення
- •38. Класифікація деревних порід за щільністю
- •39. Деформація деревини та її види.
- •40. Міцність і пружність деревини
- •42.Випробування деревини на стиск вздовж і поперек волокон.
- •43.Випробування деревини на сколювання вздовж волокон.
- •44.Випробування деревини на розтяг вздовж і поперек волокон.
- •45.Випробування деревини на статичний поперечний згин.
- •46.Випробування деревини на ударний згин.
- •47.Визначення модуля пружності при статичному поперечному згині деревини.
- •48. Визначення статичної твердості деревини.
- •49.Визначення ударної твердості речовини (метод проф.А.Х.Певцова).
- •50.Здатність деревини гнутись і колотись.
- •51. Стійкість деревини до стирання
- •53. Основні поняття про реологію
- •54. Хімічний склад деревини і кори
- •55. Характеристика целюлози , геміцелюлози і лігніну
- •56. Живиця, канадський бальзам і венеціанський терпентин
- •57. Дубильні речовини латекс і алкалоїди
- •58. Кислотний спосіб отримання целюлози.
- •59. Лужний спосіб отримання целюлози.
- •62) Використання деревної зелені
- •63)Класифікація вад деревини
- •64. Види і різновидності сучків, способи їх вимірювання і вплив на якість продукції.
- •65)Види тріщин,способи їх вимірювання і вплив на якість продукції.
- •66) Вади форми стовбура
- •67) Вади будови деревини ( не правильне розміщення волокон та річних кілець, реактивна деревина)
- •68)Вади будови деревини (нерегулярні анатомічні утворення; серцевина і подвійна серцевина)
- •69)Вади будови деревини (пасинок і вічка;рани;ненормальні відкладення в деревині).
- •70) Хімічні забарвлення і грибні ураження деревини
- •88.Зміст завдання та основні поняття кваліметрії лісової продукції.
- •89.Показники якості продукції.
- •90.Класифікація лісової продукції.
- •91. Класифікація круглих лісоматеріалів. Розміри і технічні вимоги
- •92. Сортність круглих лісоматеріалів
- •93. Лісоматеріали для використання у круглому вигляді
- •94. Лісоматеріали для виготовлення пиломатеріалів і стругання
- •95. Лісоматеріали для лущення
- •96. Лісоматеріали для виготовлення целюлози і деревної маси
- •97. Експортні лісоматеріали
- •98. Сировина деревна для технологічної переробки
- •99. Сировина для технічної переробки
- •100. Деревне паливо
- •111 Сортність пиломатеріалів листяних порід
- •112 Заготовки загального призначення
- •113 Заготовки спеціального призначення
- •114 Шпали і перевідні бруси залізниці
- •116 Маркування пиломатеріалів
- •117 Обмір і облік пиломатеріалів
- •119 Струганий шпон
- •120 Лущений шпон
- •131. Модифікована деревина
- •132. Фібролітові плити, арболіт, ксилоліт.
- •133. Класифікація товарів народного споживання з деревини.
- •134. Вироби культурно-побутового призначення.
- •135. Вироби господарського вжитку.
- •137. Шляхи економії деревини.
131. Модифікована деревина
Процесе модифікації спрямований на зміну фізико-механічних, теплофізичних, біохімічних властивостей деревини. Завдяки пластичності і пористості деревину можна пресувати, після чого вона набирає великої міцності. Розрізняють такі види:
1. Деревина термохімічної модифікації або пресована деревина — ДП. Виготовляють човники для ткацьких верстатів, вкладиші для підшипників, шестерні, зубчасті колеса. Виготовляють з берези, бука, граба, модрини, осики, вільхи, сосни, тополі.
2. Деревина хіміко-механічної модифікації. Деревину обробляють аміаком, сечовиною чи іншою речовиною, а потім ущільнюють. Деревина легко пластифікується, легко піддається новій формі. Виготовляють деталі меблів, паркет, музичні інструменти.
3. Деревина термохімічної модифікації. Деревину просочують
мономерами, олігомерами або смолами з наступною термообробкою для полімеризації чи поліконденсації просочуюючих засобів.
4. Маси деревинні пресовані (МДП) - це частинки шпону, стружки і тирси листяних або хвойних порід, просочених фенол формальдегідними смолами. Із цієї суміші гарячим пресуванням виготовляють різні деталі машин, механізмів, обладнання і транспортних засобів. Вологість МДІІ - 3-10%, щільність - 1270- 1400 кг/м ’.
132. Фібролітові плити, арболіт, ксилоліт.
Плити фібролітові - матеріал, отриманий в результаті твердіння спресованої суміші з в'язкої речовини та деревної вовни (стружки). Як в'яжучий матеріал використовують портландцемент, магнезіальні суміші, гіпс тощо. Деревна вовна - це тонка деревна стружка довжиною до 500 мм, шириною 1-4 мм. Найкраще придатна дереви на ялини і ялиці. Товщина таких плит 30-100 мм. Використовують для влаштування перегородок, покрить у складських приміщеннях, стін у дерев'яному домобудуванні, утеплення стін у звичайних будинках (плита товщиною 15 мм рівноцінна стіні у 2,5 цегли).
Арболіт (деревобетон). Такі плити виготовляють з подрібненої деревини, мінерального в’яжучого, хімічних сумішей і води. Використовуються будь-які відходи: стружка, тріска, тирса, гілки, вершинки дерев, горбилі. Сировина не повинна мати більше 5% хвої і 15% кори. Арболіт - легкий, Але міцний матеріал, має добрі звуко- і теплоізоляційні властивості, стійкий протни вогню, не боїться гнилей, добре обробляється ітримає цв’яхи, його легко оздобити будь-яким матеріалом. Виготовляють для потреб будівництва. Як в'яжучий матеріал використовують портланцемент або інші марки цементу. В числі хімічних добавок - хлористий кальцій і рідке скло.
Ксилоліт - деревна тирса в суміші з магнезіальною в'яжучою речовиною. Добавляючи в суміш сухі фарби (пігменти) можна отримати кольоровий ксилоліт. Він не горить має високі механічні властивості, мало тепло- і звукопровідний, морозостійкий. З ксилоліту отримують плитки, які використовуються для зовнішнього оздоблення стін і покриття підлоги у панельному домобудуванні.
133. Класифікація товарів народного споживання з деревини.
Вироби культурно-побутового призначення, кухонного і господарського вжитку' із деревини поділяють на три групи.
І група - вироби культурно побутового призначення, яка включає дві підгрупи відповідно до експлуатаційних вимог. До 1-ї підгрупи відносяться: пенали, рахівниці, палички лічильні, шашки та шахмати любительські, планшети учнівські, шкатулки, ггідставки для олівців. До 2-ї підгрупи - дошки для шахмат і шашок любительські, карнизи, підквітники, полиці різні побутові (крім книжкових), підставки для квітів, взуття, книг, настільних календарів, під телефон, ящики для взуття, вішалки підвісні, аптечки, столи балконні, табуретки складні, табуретки низькі, шафи підвісні.
II група - вироби кухонного вжитку: лопатки для тіста, товкачки, молотки для відбивання м’яса, качалки, ступки, макогончики, сільнички, корита, коробки для спецій, сірничниці.
III група - вироби господарського вжитку, яка поділяється на дві підгрупи. 1-а підгрупа: основа під дзеркало, ящики для паперів, щіток, овочів, підрозетники, підставки для ниток і яєць, щипці й прищіпки для білизни. 2-а підгрупа: решітки господарські (для ванни, раковин), ящики балконні для квітів, для розсади, підставки дерев'яні господарські, коромисла, деталі й щити для дитячої технічної творчості.
