- •16. Характерні ознаки хвойних порід:
- •17. Характерні ознаки кільцесудинних порід:
- •18. Характерні ознаки розсіяносудинних порід:
- •21. Охарактеризуйте деревину дуба, каштана посівного,ясена і акації білої
- •22.Охарактеризуйте деревину ільма гірського, береста і в’яза
- •23. Охарактеризуйте деревину горіха, бука, платана і граба
- •24.Охарактеризуйте деревину клена гостролистого, явора, вільхи і липи
- •25. Охарактеризуйте деревину яблуні, груші, берези і осики
- •26. Колір деревини як фізична властивість
- •27. Блиск і текстура деревини як фізичні властивості
- •28. Абсолютна і відносна вологість деревини
- •29.Форми вологи у деревині. Межа насичення клітинних оболонок
- •30. Кількісна характеристика вологості зрубаної деревини
- •31. Опишіть фізичний процес висихання деревини
- •32. Дайте визначення усихання деревини та охарактеризуйте його особливості у різних напрямках.
- •33. Негативні наслідки анізотропії усихання деревини.
- •34. Вологопоглинання деревини і його негативні наслідки
- •35. Що таке щільність деревини? Як визначається щільність вологої деревини і в абсолютно сухому стані?
- •37. Пористість деревини та її практичне значення
- •38. Класифікація деревних порід за щільністю
- •39. Деформація деревини та її види.
- •40. Міцність і пружність деревини
- •42.Випробування деревини на стиск вздовж і поперек волокон.
- •43.Випробування деревини на сколювання вздовж волокон.
- •44.Випробування деревини на розтяг вздовж і поперек волокон.
- •45.Випробування деревини на статичний поперечний згин.
- •46.Випробування деревини на ударний згин.
- •47.Визначення модуля пружності при статичному поперечному згині деревини.
- •48. Визначення статичної твердості деревини.
- •49.Визначення ударної твердості речовини (метод проф.А.Х.Певцова).
- •50.Здатність деревини гнутись і колотись.
- •51. Стійкість деревини до стирання
- •53. Основні поняття про реологію
- •54. Хімічний склад деревини і кори
- •55. Характеристика целюлози , геміцелюлози і лігніну
- •56. Живиця, канадський бальзам і венеціанський терпентин
- •57. Дубильні речовини латекс і алкалоїди
- •58. Кислотний спосіб отримання целюлози.
- •59. Лужний спосіб отримання целюлози.
- •62) Використання деревної зелені
- •63)Класифікація вад деревини
- •64. Види і різновидності сучків, способи їх вимірювання і вплив на якість продукції.
- •65)Види тріщин,способи їх вимірювання і вплив на якість продукції.
- •66) Вади форми стовбура
- •67) Вади будови деревини ( не правильне розміщення волокон та річних кілець, реактивна деревина)
- •68)Вади будови деревини (нерегулярні анатомічні утворення; серцевина і подвійна серцевина)
- •69)Вади будови деревини (пасинок і вічка;рани;ненормальні відкладення в деревині).
- •70) Хімічні забарвлення і грибні ураження деревини
- •88.Зміст завдання та основні поняття кваліметрії лісової продукції.
- •89.Показники якості продукції.
- •90.Класифікація лісової продукції.
- •91. Класифікація круглих лісоматеріалів. Розміри і технічні вимоги
- •92. Сортність круглих лісоматеріалів
- •93. Лісоматеріали для використання у круглому вигляді
- •94. Лісоматеріали для виготовлення пиломатеріалів і стругання
- •95. Лісоматеріали для лущення
- •96. Лісоматеріали для виготовлення целюлози і деревної маси
- •97. Експортні лісоматеріали
- •98. Сировина деревна для технологічної переробки
- •99. Сировина для технічної переробки
- •100. Деревне паливо
- •111 Сортність пиломатеріалів листяних порід
- •112 Заготовки загального призначення
- •113 Заготовки спеціального призначення
- •114 Шпали і перевідні бруси залізниці
- •116 Маркування пиломатеріалів
- •117 Обмір і облік пиломатеріалів
- •119 Струганий шпон
- •120 Лущений шпон
- •131. Модифікована деревина
- •132. Фібролітові плити, арболіт, ксилоліт.
- •133. Класифікація товарів народного споживання з деревини.
- •134. Вироби культурно-побутового призначення.
- •135. Вироби господарського вжитку.
- •137. Шляхи економії деревини.
93. Лісоматеріали для використання у круглому вигляді
Матеріали з деревини, що зберегли її природну фізичну структуру та хімічний склад, які отримані шляхом поперечного або повздовжнього ділення дерев, що звалені (або їх частин) називаються лісоматеріалами. При поперечному розпилюванні ми отримуємо круглі лісоматеріали.
Сортимент - це лісоматеріал цільового призначення.
Деревний хлист – це стовбур поваленого дерева, очищений від гілок, з відокремленим верховіттям і пнем.
Колода – це круглий необроблений сортимент (за винятком тонкомірного рудникового стояка, жердин і кілків), що призначений для використання у круглому вигляді або для розпилювання на пиломатеріали загального призначення.
Кряж – це круглий лісоматеріал призначений для вироблення спеціальних видів лісопродукції.
Довгоття – відрізок хлиста, який має довжину, кратну довжині потрібного сортименту з припуском на обробку.
Чинні стандарти на круглі лісоматеріали передбачають розподіл сортиментів за якістю на 3 сорти.
До першого сорту відносяться сортименти вищої якості переважно з окоренкової частини стовбура, які використовують, переважно, на фанерну, сировину, спеціальні заготовки, будівельний ліс та виготовлення високоякісних столярних виробів. У таких сортиментах не допускаються порохняві сучки, зовнішня порохнява гнилизна, дуже обмежуються грибні пошкодження та кривизна.
До другого сорту відносяться лісоматеріали, що призначені для виробництва пиломатеріалів загального призначення, шпал, струганого погонажу середньої якості, меблевих заготовок, будівельних деталей, будлісу, стовпів. Вади, що можуть мати місце у 1-му сорті, у 2-му – допускаються у дещо більших розмірах.
До третього сорту відносяться лісоматеріали, що використовують для виробництва пиломатеріалів загального призначення, будівельних деталей, шпал, целюлози, тари, пиляних заготовок. Вади у третьому сорті допускаються у значно більших розмірах, ніж у другому, у тому числі гнилі та грибні забарвлення на весь торець.
Багаторічний досвід свідчить, що, навіть, зі стиглих насаджень ми отримуємо більше 50 % ділових лісоматеріалів 2 та 3 сорту (таблиця 4. 2.1)
94. Лісоматеріали для виготовлення пиломатеріалів і стругання
Пилопродукцію отримують шляхом поздовжнього ділення колод і кряжів з наступним поздовжнім і поперечним розкроюванням.
За ступенем готовності до подальшого використання пилопродукція ділиться на пиломатеріали, заготовки і дерев‛яні деталі.
Заготовки з деревини — пилопродукція з розмірами і якістю, відповідними до технології виготовлення з неї деталі або виробу, з припусками на обробку і усушку.
Деталь — пилопродукція, що не вимагає наступної обробки для її використання.
За формою поперечного перерізу пилопродукція поділяється на бруси, бруски, дошки, шпали, обапол.
Бруси — пиломатеріали товщиною 100 мм і більше за умов, що Ш/Т ≤ 2. Відповідно числу пропилених сторін бруси бувають двухкантними (рис. 2 а), трьохкантними (ванчеси) (рис. 2 б) і чотирьохкантними (рис. 2 в).
Бруски (рис. 2 г) — пиломатеріали, що мають товщину до 100 мм и ширину не більше подвійної товщини.
Дошки (рис. 2 д) — пиломатеріали, товщиною від 16 до 100 мм і шириною більше подвійної товщини.
Основні види пиломатеріалів: а, б, в — бруси двох-, трьох- і чотирьохкантні, г — брусок, д — дошка, е, ж — шпали, з — обапол горбильний, і — обапол дощатий.
Шпали (рис. 2 е, ж) — пилопродукція у вигляді бруса, призначена для укладання під рейки залізничних доріг.
Обапол (рис. 2 з, и) — пилопродукція, отримана із бічних частин колоди, що має одну пропиляну, а другу не пропиляну або частково пропиляну поверхню.
Плоскі бруски, тонкі вузькі дошки називають рейками.
Пиломатеріали з прямокутним перерізом, тонкі і короткі називають дощечками і планками.
Пиломатеріали мають наступні елементи: пласті, крайки, ребра, торці.
Пласть — поздовжня широка сторона пиломатеріалу, а також будь-яка сторона пиломатеріалів квадратної форми перерізу. В пиломатеріалах пласть, що ближча до серцевини, називається внутрішньою, а ближча до заболоні – зовнішньою.
Крайка — поздовжня вузька сторона пиломатеріалу.
Ребро — лінія перетину пласті та крайки пиломатеріалу.
Торець — кінцевий поперечний переріз пиломатеріалів.
За характером обробки пиломатеріали розділяють на необрізні, обрізні і однобічні обрізні.
Обзел - непропиляна частина крайки за шириною. Обзел називається тупим, якщо крайка у місцях з наявністю обзела частково пропиляна (рис. 3 в), або гострим, якщо крайка у місцях з наявністю обзела зовсім непропиляна (рис. 3 г).
У дощок розрізняють відземковий (широкий) і верхівковий (вузький) торець.
За ступенем обробки пиломатеріали розділяють на нестругані і стругані. У залежності від призначення стругані пиломатеріали мають різну форму поперечних перерізі.Види дощок та їх елементи:а - необрізна бічна, б - обрізна, в - обрізна з тупим обзелом, г - напівобрізна з гострим обзелом, д — центральні, е — серцевинні; 1— пласть, 2 — крайка, 3 - ребро, 4 - торець .
