68)Вади будови деревини (нерегулярні анатомічні утворення; серцевина і подвійна серцевина)

Несправжнє ядро формується в розсіяносудинних ( бук, дуб, береза, вільха). Від справжнього ядра відрізняється неправельною формою, і тим що його межа не співпадає з межею річного шару. Є різні за формою і за кольором. Вимірюється – в круглих лісоматеріалах за найменшим D круга, а в пиломатеріалах за глибиною, довжиною і шириною. Погіршує зовнішній вигляд і фізико-механічні властивості деревини.

Внутрішня заболонь помітна на торці в поперечному перерізі у вигляді кількох світлих кілець на темному фоні ядра. Причиною є порушення роботи камбію. Вимірюється в круглих лісоматеріалах за шириною перефирійної зони, вільної від вади, а в пиломатеріалах за шириною і довжиною.

Серцевина і подвійна серцевина

В круглих лісоматеріалах не є вадою, а в пиломатеріалах вимірюється за глибиною залягання на торці до найближчої пластини.

Подвійна серцевина – коли 2 дерева зростаються, вона призводить до деформації і збільшує усихання.

69)Вади будови деревини (пасинок і вічка;рани;ненормальні відкладення в деревині).

Пасинок і вічка.

Відстала в рості або відмерла 2 вершина ,яка проходить під кутом через сортимент. Вимір за найменшим Ø. Вічка-це сліди нерозвинутих пагін-бруньок, Ø до 5мм. Є поодинокі і групові. Вада умовна бо надає декоративності.

Рани-сухобокість,прорість,рак. Сухобокість-однобічне відмирання деревини на стовбурі,коли здерта кора. В лісоматеріалах за глибиною,шириною і довжиною,в пиломатеріалах за S. Прорість-заросла в деревину кора,або змертвіла деревина. Є відкрита і закрита. В круглих лісоматеріалах за найменшим Ø круга,в пиломатеріалах – глибина,ширина і довжина. Рак-рани на поверхні стовбура викликані грибами і бактеріями. Є відкритий і закритий. Відкритий за глибиною,шириною,довжиною. Закритий за глибиною і товщиною.

Ненормальні відкладення деревини -засмолок,смоляні кишеньки і водошар.

Засмолок-просочена сильно смолою ділянка деревини. Вимірюється довжиною і шириною.Смоляні кишеньки-пустоти між річними шарами,заповнені смолою. Вимірюється за глибиною,шириною і довжиною і рахується кількість штук на 1м довжини. Водо шар-ділянка ядра чи стиглої деревиниз підвищеною вологістю у свіжозрубаному стані.

70) Хімічні забарвлення і грибні ураження деревини

Хімічні забарвлення – продубина і жовтизна.

Продубина – бура в порід, що мають дубильні речовини.

Жовтизна – пожовтіння деревини внаслідок окисі при її висушуванні після витримки і у воді.

Їх не вимірюють, а лише враховують.

Фізико-механічні властивості не порушуються.

Грибні ураження. Гриби, які змінюють колір деревини називаються деревозабарвлюючі, а ті що викликають гниль – дереворуйнівні.

Деревозабарвлюючі викликають плісняви, ядрові плями і смуги, заболонні грибні зафарбування.

Вимірюються в круглих лісоматеріалах – за найменшим діаметром круга або шириною перефирійної зони, вільної від води, а в пиломатеріалах за глибиною, шириною, довжиною.

Гнилі поділяються на ядрові і заболонні, і за характером руйнування - мармурова, волокниста, строката, бура тріщинувата, чорна. Окремо йде зовнішня порохнява гниль, її підраховують, а деревина підлягає знищенню.

Вимірюють всіх за найменшим діаметром круга, в пиломатеріалах за глибиною, шириною, довжиною або

71. Біологічні пошкодження деревини-пошкодження шкідниками(лубоїд, заболонник), рослинами(омела) і птахами(дятел). Червоточини-це дірки в деревині, зроблені комахами. За глибиною поділяються на: поверхневі (до 3 мм), неглибокі (до 15 мм в круглих та до 5 мм в пиломатеріалах), глибокі(більше 15мм). Визначають вид і рахують кількість шт.. на 1 м довжини.

Пошкодження рослинами(омела, деревогубець) бувають неглибокі (до 5 мм) та глибокі(більше 5 мм). Пошкодження птахами вимірюють глибину, ширину, довжину.

72. Сторонні включення-це наявність в деревині цвяхів, шурупів, дроту, куль, осколків. Вони не вимірюються, а лише враховуються. Механічні пошкодження-це заруб, запил, обвугленість, відщеп, скол, приторцеві пошкодження, обзел, залишок бічної поверхні (в обрізних пиломатеріалах), кара та ін.

73. Пожолобленість пилопродукції-це її деформація у процесі випилювання, сушіння і зберігання. Види: поздовжнє покороблення по пласті (просте і складне), поздовжнє покороблення по крайці, поперечне пожолоблення, крилатість. Вимірюють за стрілою прогину, а крилатість за найбільшою величиною відхилення від горизонтальної площини.

74. Стійкість деревини-це її здатність протидіяти впливу фізичних, хімічних і біологічних чинників. Стійкість до хімічних речовин має вузьке значення при взаємодії з кислотами, лугами, агресивними газами. Фізичні чинники (температура і вологість) діють разом з біологічними (гриби, шкідники). Фізичні створюють умови, а руйнують деревину гриби і шкідники. Стійкість деревини залежить від умов зберігання. Добре зберігається деревина у воді та під землею. Деревні породи мають різну стійкість, яка залежить від вмісту дубильних, смоляних і отруйних речовин. Науковцями експериментально було розроблено шкалу стійкості деревних порід. Її виражали у відносних одиницях відносно деревини липи, яку приймали за 1,0. Наприклад: модрина (ядро)-9,2; дуб-5,9 і т.д. В шкалі є 4 класи стійкості: 1.Стійка (модрина, дуб, ясен, тис), 2.Середньої стійкості, 3.Малостійка, 4.Нестійка(береза, вільха, осик, липа).

75. Фізичні засоби-створення несприятливих умов для розвитку грибів (температура і вологість). Відомо, що більшість грибів розвиваються за температури від 2о до 45оС і вологості 20-80 %. Оптимальними є умови: 20о-25о С і вологість 60 %. Хімічні заходи-застосування хімічних речовин-антисептиків. Антисептики повинні бути високотоксичними для грибів, не токсичними для людей, дешевими у виробництві, добре проникати у деревину, не вимиватися водою, не погіршувати фізико-механічних властивостей деревини.

76. Антисептики поділяються на класи за видом розчинності та групи за стійкістю до вимивання водою.

Водорозчинні: 1.легко вимиваються: NaF, ББК-3, 2.вимиваються: кремнефтористий натрій, 3.важко вимиваються: пентахлорфенулят натрію, ХХЦ, МХХЦ, 4.не вимиваються: ХМ-5, ФХМ.

Органікорозчинні: 1.не вимиваються: ПЛ, НМЛ

Масла: ПМ, вугільне просочувальне масло, сланцеве просочувальне масло

Елементи зовнішньої служби треба просочувати антисептиками, що не вимиваються водою, а елементи внутрішньої служби-такими, що вимиваються, але не погіршують зовнішнього вигляду.

77. Способи просочування:

1) нанесення на поверхню щіткою або розпилювачем;

2) дифузний-нанесення паст або розчинів на поверхню сирої деревини з подальшим дотриманням вологості при експлуатації;

3) панельний-деревину витримують під панеллю при безперервному обмивання розчином антисептика;

4) під атмосферним тиском після прогрівання;

5) під тиском більше атмосферного, наприклад: тиск-вакуум-тиск.

В промисловості застосовують метод ванн (холодних і гарячих). Якщо вологість деревини менше 30 %-холодні, більше 30 %-гарячі.

78. Для підвищення вогнестійкості застосовують антипірени. Принцип їх дії такий: при нагріванні вони виділяють багато газів або плавляться і вкривають деревину вогнестійкою плівкою (бура, H3BO4, (NH4)2HPO4, NH4Cl, (NH4)2SO2, ZnCl2. Бура при темп. 350 оС плавиться, піниться і утворює захисну плівку. Часто використовують суміш антипіренів. Використовують також вогнестійкі фарби силікатні і не силікатні. Кращими є не силікатні.

79. Шкідники утворюють червоточини, які є вадою деревини. Як відомо, стовбурні шкідники заселяють деревину в корі тому зрубані лісоматеріали необхідно окоровувати. З фізичних заходів застосовують мокрий спосіб зберігання. Основними заходом є застосування хімічних речовин-інсектицидів-ГХЦГ, його емульсію, суспензію γ-ізомеру ГХЦГ, емульсію хлорпірофосу, гузатіон, карбарил, розчин дихлофосу. Згідно ДСТУ обробку інсектицидами лісоматеріалів осіннбо-зимової рубки слід проводити в такі терміни: сосна-до 15.03, ялина-до 15.04, листяні-15.05. Лісоматеріали літньої рубки-не пізніше 5 днів після рубки.

80. Шкоди виробам з деревини і дерев’яним будівлям завдають так звані домові шкідники: сірий та рудий домовий вусач, деревинники, шашелі та ін.. Під час будівництва стіни будівель слід оштукатурити. Відкриті дерев’яні конструкції необхідно пофарбувати масляною фарбою. З метою виявлення місць пошкоджень деревини шкідниками слід періодично оглядати підвіконня, віконні рами. Наявність домових вусачів в дерев’яних конструкціях можна виявити за льотними отворами. За виявлення початкової стадії пошкодження, льотні отвори можна обробляти інсектицидами. Після оприскування поверхню слід покрити фарбою або лаком. При сильних пошкодженнях будівлі, пошкоджені частини випилюють.

81поняття про стандарт і стандартизацію.обєкти стандартизації.Стандартним є товар який відповідає вимогам нормативно-технічним документам. Стандарт-це нормативно-технічний документ який встановлює комплекс вимог до об’єкта стандартизації і затверджений відповідними органами. Стандартизація-це діяльність яка полягає у знаходженні рішень для розв’язання завдань шо повторюються в сфері науки. Техніки, економіки спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкування в певній галузі.Обєкти стандартизації:продукція, терміни, визначення, умовні позначення,що використовуються в науці,техніці,промисловості та міжнародній торгівлі.

82державна система стандартизації.Рівні нормативно-технічної документації стандартизації.За рівнем є:1.державні стандарти ДСТУ,ГОСТ; 2 галузеві стандарти ОСТ; 3 технічні умови ТУ.Державні стандарти поширені на продукцію серійного і масового виробництва,а також норми позначення правила.Галузеві стандарти охоплюють продукцію обмеженого застосування, специфічні для даної галузі, технологічні норми тощо. Технічні умови лише на певному підприємстві їх встановлюють на вимоги норми організаційні і економічні методи.

83.Стандарти на продукцію.Стандарти на продукцію встановлюють норми і вимоги, основні технічно-економічні показники продукції.Поділяються:1 стандарт параметрів і розмірів 2 стандарт типів 3 стандарт сортименту 4 стандарт марок 5 стандарт конструкції 6 стандарт методів контролю 7 стандарт приймання 8 стандарт маркування 9 стандарт упаковки 10 стандарт транспортування 11 стандарт зберігання 12 стандарт експлуатації і ремонту 13 стандарт загально-технічних умов 14 стандарт загально-технічних вимог 15 стандарт технічних умов.

84.Загальнотехнічні та організаційно-методичні стандарти.Загальнотехнічних дається номенклатура показників якості продукції, науково-технічні терміни, поняття визначення.Вони діляться на :1 стандарт термінів і визначень 2 стандарт позначень 3 стандарт номенклатури 4 стандарт загальних вимог і норм 5 стандарт методів. Організаційно-методичних встановлюють основні положення з організації і проведення робіт із стандартизації метрологічного забезпечення, управління якістю продукції, розробки затвердження і впровадження стандартів.Діляться на 1 стандарт основних(загальних)положень 2 стандарт порядку 3 стандарт побудови(виклад його,зміст і оформлення)

85.методичні основи стандартизації.Основні роботи(методи) із стандартизації-це класифікація, селекція,типізація, уніфікація.Класифікація- це систематизація і групування продукції за найбільш суттєвими ознаками (розмір.форма,матеріали).Селекція продукції-це відбір найефективніших видів продукції, використання яких найдоцільніше для задоволення потреб і подальшого виробництва.Уніфікація-це раціональне скорочення числа типів і параметричних рядів продукції.Це зведення кількох або цілого ряду подібних стандартів в 1 який може їх всіх замінити.

86 Побудова виклад і зміст стандартів.Державні стандарти побудовані за такою схемою:1 найменування 2 галузь поширення 3 класифікація 4 технічні вимоги 5 правила маркування сортування обміру і обліку.Послідовність викладу така: 1 найменування 2 вступ 3 основна частина 4 інформаційні дані 5 зміст.Назва має бути чітка і стисла,не допускати різних тлумачень.В стандартах на продукцію і в загально-технічних має бути заголовок і підзаголовок.Наприклад:лісоматеріали круглі –заголовок а збереження лісоматеріалв- підзаголовок.Вступна частина.Основну частину дають у вигляді тексту,таблиць,графіків,схем.Текст стандарту має бути стислий точний і не допускати різних тлумачень.Основну частину стандарту поділяють на розділи і підрозділи.

87особливості стандартизації лісової продукції.Вибір породи обумовлений призначенням виробу,промисловими запасами якість продукції визначається сортами або марками.Сортність продукції встановлюється на основі вад деревини .В окремах видах продукції має значення фізико-механічні властивості.Порода і якість..Гарні показники має деревина ялини-целюлозно-паперова промисловість.Розміри.За розмірами діляться на такі групи:1 сортименти з чітко встановленими довжиною шириною товщиною.2 з визначеним співвідношенням довжини і товщини(гірничі стояки).3 сортименти з широким діапазоном довжини і товщини(будівельні колоди) 4 сортименти малої довжини(дрова) 5 сортименти із визначено. Градацією довжини.Градація за довжиною-це послідовність зміни довжин сортименту.Приписки-це обов’язкові надбавки до мінімальних розмірів за довжиною у зв’язку із зменшенням фактичних розмірів при механічній обробці.Допуски-це допустимі відхилення лісової продукції від вказаних у стандарті розмірів.Повязані з якимось дефектами роботи верстатів,інструментів чи кваліфікації працівників.