62) Використання деревної зелені

У промислових масштабах з деревної зелені хвойних отримують: вітамінне борошно, ефірні масла (в основному з деревної зелені ялиці сибірської), хвойний натуральний екстракт, хвойний сік, хлорофилло-каротиновую пасту, віск хвойний, хлорофілін натрій, провитаминний концентрат, бальзамічну пасту. З деревної зелені хвойних виготовляють великий асортимент продукції фармакологічного, парфумерно-косметичного, медичного та кормового призначення. Всі ці препарати містять біологічно активні компоненти.

63)Класифікація вад деревини

Вади деревини – хиби окремих ділянок деревини, які погіршують якість і обмежують можливості використання деревини. Враховуючи вид, розміри, ступінь розвитку вади, місце розміщення у сортименті. Поняття умовне, бо в одних сортиментах, певна вада не допускається взагалі, а в інших – з обмеженнями.

За ДСТУ існує 9 груп вад і 220 видів і різновидностей.

Групи вад:

1)Сучки; 2) тріщини; 3)вади форми стовбура; 4) вади будови деревини; 5) хімічне забарвлення; 6) грибні ураження; 7) біологічні пошкодження; 8) сторонні включення; 9) механічні пошкодження і дефекти обробки; 10) пожолобленість пилопродукції.

64. Види і різновидності сучків, способи їх вимірювання і вплив на якість продукції.

Сучки – залишки гілок, заключених в деревину. 2 види- відкриті і зарослі. Відкриті в різних видах пилопродукції, зарослі – лише в круглих лісоматеріалах.

Відкриті діляться на такі різновидності:

1. за формою перетину – округлі d₁/d₂<2, овальні d₁/d=2.1-4; продовгуваті d₁/d₂>4;

2)за за місцем в сортименті: пластові, реброві, торцеві, зшивні, крайкові;

3) за взаємним розміщенняв в сортименті –розкидані, групові 2 і > сучків на відрізку довжини, який = ширині сортименту, розгалуженість( за мутовчатим розміщенням гілок);

4) за ступенем зростання з деревиною – зрослі(1/4-3/4), незрослі, випадаючі;

5) за станом здоров’я (без ознак загнивання) – здорові світлі і темні, здорові з тріщинами, загнилі ( < 1/3 S торця), гнилі (>1/3 S торця), порохняві;

6) за виходом на поверхню: однобічні, наскрізні;

Вимірювання сучків:

В круглих лісоматеріалах відкриті сучки- за найменшим d, а зарослі – за найменшою H виступу наросту над поверхнею.

В пиломатеріалах:

А) за відстанню між двома дотичними до контуру сучка, що проведені паралельно поздовжній осі сортименту;

Б) за найменшим d;

В) групові сучки я суму розмірів всіх сучків, а в шпоні – найбільший d сучка і рахують кількість штук на 1 м³ листа шпону.

Вплив на якість продукції

Сучки погіршують зовнішній вигляд деревини, порушують однорідність будови, ускладнюють механічну обробку.

65)Види тріщин,способи їх вимірювання і вплив на якість продукції.

Тріщини-це поздовжні розриви в деревині що виникають під дією внутрішніх напружень,які перевищують границю міцності на розрив поперек волокон. Є 4 типи тріщин:

-метикові;

-морозні;

-відлуплені;

-усихання.

Метикові виникають у ростучому дереві,починаються у відземку і поширюються вверх по стовбурі. Є прості і складні. Прості-одна тріщина розміщена у одній площині. Складні-кілька тріщин є в різних площинах. Ці тріщини можуть збільшуватись від удару дерева об землю і в процесі сушіння.

Морозні тріщини-це радіальні тріщини,які йдуть від периферії до середини стовбура. Виникають внаслідок низьких температур,добре помітні на поверхні стовбура і характерні валики і гребені деревини по периметру.

Відлуплені- відшарування деревини по річному кільцю. Зовні не помітні,лише на торці помітні у вигляді дуг або кілець.

Усихання виникає в круглих лісоматеріалах і в пило продукції в результаті сушіння.

За розміщенням в сортименті поділяють на:торцеві і бічні,а в пилопродукції бічні ділять на:пластові і крайкові.

За глибиною вони:неглибокі,глибокі,наскрізні.

Неглибокі поширюються на глибину менше 1/10 товщина круглого лісоматеріалу і до 5мм пилопродукції.

Глибокі- >1/10 товщини лісоматеріалу і >5мм пило продукції.

Наскрізні мають 2 виходи на 2 поверхні сортименту.

Вимірювання тріщин. В круглих лісоматеріалах :

а)за найменшим d кільця,в яке вона може бути вписана або за найменшою шириною непошкодженої периферії зони торця;

б)за найменшою товщиною вирізки,в яку вона може бути вписана або за найменшою шириною непошкодженої периферії зони торця;

в)торцеву тріщину усихання за глибиною;

г)бічні тріщини за глибиною і довжиною.

В пиломатеріалах:

а)торцеві тріщини за глибиною і довжиною на торці в мм;

б)бічні тріщини-за максимальною глибиною і довжиною;

в)відлуплені тріщини-за величиною хорди,якщо її довжина < ½ річного кільця або d.