- •16. Характерні ознаки хвойних порід:
- •17. Характерні ознаки кільцесудинних порід:
- •18. Характерні ознаки розсіяносудинних порід:
- •21. Охарактеризуйте деревину дуба, каштана посівного,ясена і акації білої
- •22.Охарактеризуйте деревину ільма гірського, береста і в’яза
- •23. Охарактеризуйте деревину горіха, бука, платана і граба
- •24.Охарактеризуйте деревину клена гостролистого, явора, вільхи і липи
- •25. Охарактеризуйте деревину яблуні, груші, берези і осики
- •26. Колір деревини як фізична властивість
- •27. Блиск і текстура деревини як фізичні властивості
- •28. Абсолютна і відносна вологість деревини
- •29.Форми вологи у деревині. Межа насичення клітинних оболонок
- •30. Кількісна характеристика вологості зрубаної деревини
- •31. Опишіть фізичний процес висихання деревини
- •32. Дайте визначення усихання деревини та охарактеризуйте його особливості у різних напрямках.
- •33. Негативні наслідки анізотропії усихання деревини.
- •34. Вологопоглинання деревини і його негативні наслідки
- •35. Що таке щільність деревини? Як визначається щільність вологої деревини і в абсолютно сухому стані?
- •37. Пористість деревини та її практичне значення
- •38. Класифікація деревних порід за щільністю
- •39. Деформація деревини та її види.
- •40. Міцність і пружність деревини
- •42.Випробування деревини на стиск вздовж і поперек волокон.
- •43.Випробування деревини на сколювання вздовж волокон.
- •44.Випробування деревини на розтяг вздовж і поперек волокон.
- •45.Випробування деревини на статичний поперечний згин.
- •46.Випробування деревини на ударний згин.
- •47.Визначення модуля пружності при статичному поперечному згині деревини.
- •48. Визначення статичної твердості деревини.
- •49.Визначення ударної твердості речовини (метод проф.А.Х.Певцова).
- •50.Здатність деревини гнутись і колотись.
- •51. Стійкість деревини до стирання
- •53. Основні поняття про реологію
- •54. Хімічний склад деревини і кори
- •55. Характеристика целюлози , геміцелюлози і лігніну
- •56. Живиця, канадський бальзам і венеціанський терпентин
- •57. Дубильні речовини латекс і алкалоїди
- •58. Кислотний спосіб отримання целюлози.
- •59. Лужний спосіб отримання целюлози.
- •62) Використання деревної зелені
- •63)Класифікація вад деревини
- •64. Види і різновидності сучків, способи їх вимірювання і вплив на якість продукції.
- •65)Види тріщин,способи їх вимірювання і вплив на якість продукції.
- •66) Вади форми стовбура
- •67) Вади будови деревини ( не правильне розміщення волокон та річних кілець, реактивна деревина)
- •68)Вади будови деревини (нерегулярні анатомічні утворення; серцевина і подвійна серцевина)
- •69)Вади будови деревини (пасинок і вічка;рани;ненормальні відкладення в деревині).
- •70) Хімічні забарвлення і грибні ураження деревини
- •88.Зміст завдання та основні поняття кваліметрії лісової продукції.
- •89.Показники якості продукції.
- •90.Класифікація лісової продукції.
- •91. Класифікація круглих лісоматеріалів. Розміри і технічні вимоги
- •92. Сортність круглих лісоматеріалів
- •93. Лісоматеріали для використання у круглому вигляді
- •94. Лісоматеріали для виготовлення пиломатеріалів і стругання
- •95. Лісоматеріали для лущення
- •96. Лісоматеріали для виготовлення целюлози і деревної маси
- •97. Експортні лісоматеріали
- •98. Сировина деревна для технологічної переробки
- •99. Сировина для технічної переробки
- •100. Деревне паливо
- •111 Сортність пиломатеріалів листяних порід
- •112 Заготовки загального призначення
- •113 Заготовки спеціального призначення
- •114 Шпали і перевідні бруси залізниці
- •116 Маркування пиломатеріалів
- •117 Обмір і облік пиломатеріалів
- •119 Струганий шпон
- •120 Лущений шпон
- •131. Модифікована деревина
- •132. Фібролітові плити, арболіт, ксилоліт.
- •133. Класифікація товарів народного споживання з деревини.
- •134. Вироби культурно-побутового призначення.
- •135. Вироби господарського вжитку.
- •137. Шляхи економії деревини.
58. Кислотний спосіб отримання целюлози.
Кислотний. Тріску завантажують у котел, додають сульфітну варильну кислоту Са(НSО3) + Н 2SО3, і варять при 130-150 °С та 0,5-1 МПа протягом 5-12 год. У процесі варіння розщеплюється| лігнін і частково гідролізується геміцелюлоза. Варіння завершується отриманням целюлозної маси і розчину сульфатного лугу.
Використання хвойної деревини - небажано, тому що обладнання треба очищувати від смоли.
Потім целюлозу очищують від лігніну (різні ступінь делігніфікації: <2% - м"яка; 2-3,5% - середньої жорсткості; >3,5% - жорстка, це низькоякісна, іде на картон). Кращі сорти, що підлягають подальшій хімічній обробці називаються віскозною целюлозою.
59. Лужний спосіб отримання целюлози.
Лужний - найпоширеніший, використовують всі породи. Подрібнену на тріску деревину завантажують у котли 75-160м3 , який заповнюють розчином їдкого натрію NaOH і сірчистого натрію Na2S. Варять 3...5 годин при 170-180 °С 0,8-1,0МПа. Розчин варильний після регенерації знову використовують, це сприяє меншому забрудненню водойм.Целюлоза як сировина широко використовується в хімічній промисловості. Середній вихід целюлози становить 40-50% від маси сировини.
при взаємодії з 20% розчином NaOH - лужна целюлоза - віскоза;
під дією сірчаної кислоти віскозу переробляють на штучний шовк та корд для шин;
- суміш азотної та сірчаної кислот - нітроцелюлоза;
- при незначних домішках в розчині нітратів - кіноплівка, целулоїд; при
значних - бездимний порох;
- домішок оцтового ангідриду + каталізатор + розчинник оцтової кислоти - ацетатцелюлоза - негорючі кіноплівки, ацетатне волокно; - водовідштовхуючі тканини.
60. Гідроліз деревини. Деревина гідролізується у водному розчині мінеральних кислот. При цьому гідролізується не тільки геміцелюлоза, як це спостерігається при варінні целюлози, а й целюлоза в прості цукри (глюкоза, ксилоза тощо), з яких після хімічної переробки отримують ксиліт, сорбіт тощо.
Гідроліз дає змогу раціонально використовувати усі відходи деревини (лісопиляння, лісорозробки низькосортної дров"яної деревини). Попередньо всі товстомірі відходи подрібнюються на тріску.
У промисловості використовують розбавлену сірчану кислоту (0,5-0,6%), яку нагрівають до 140-150 °С, і заповнюють гідролізний апарат тріскою. Апарати мають різний об"єм (18-160 м3). При температурі 140-150 °С гідролізуються геміцелюлози, і лише при 180-190 °С починає гідролізуватися целюлоза. У процесі охолодження гідролізату конденсується фурфурол, що має запах свіжого хліба.
Використання фурфуролу - пластмаси, смоли, медичний препарат фурацелін, отрутохімікати проти комах і грибів. Велику кількість фурфуролу отримують з порід, багатих пентозанами (береза, осика).
Гідролізат нейтралізують гашеним вапном (молоком) і перетворюють у сусло, яке поміщають у чани для бродіння. Під дією ферментів цукри бродять, утворюється етиловий спирт і виділяється вуглекислий газ, який використовують для виготовлення рідкої вуглекислоти і сухого льоду.
Етиловий спирт - цінний технічний продукт - для приготування синтетичного каучуку, лаків, фарб, лікарських препаратів, харчових продуктів тощо. В харчовій промисловості. Залишок після виділення спирту ( барда) містить пентозами, з яких отримують кормові дріжджі, що містять до 85% білків.
61) Піроліз деревини . Суха перегонка деревини (піроліз) - це термічний розклад деревини без доступу кисню. В результаті цього процесу отримують тверді, рідкі та газоподібні продукти. Твердим продуктом піролізу є деревне вугілля, що залишається в камері згоряння у вигляді твердого залишку після завершення процесу піролізу деревини. Рідкі і газоподібні продукти виділяються спільно у вигляді складної парогазової суміші, яка при наступному охолодженні розділяється на рідкий дистилят (Жижку) і неконденсованих гази. Піроліз деревини розділяється на 4 основні стадії:
Стадія піролізу |
Температура, °C |
Продукти що виділяються |
1. Сушка |
120 - 150 |
вода |
2. Початок розкладаня |
150 - 275 |
CO, CO2, оцтова кислота, ін. |
3. Утворенння і випаровування основної кількості продуктів розкладання деревини |
275 - 450 |
CO, CO2, CH4, ефіри, карбонільні з'єднання, вуглеводні, оцтова кислота (її гомологи), метанол, смола |
4. Прожарювання деревного залишку |
450 - 550 |
Важка смола, CO2, CO, H2, вуглеводні |
Склад і кількість продуктів термічного розкладання залежать від температури, тривалості процесу, методу нагрівання деревини і породи деревини. Хімізм і механізм процесу піролізу досі повністю не вивчений.
