- •Запитання на екзамен з курсу «основи психокорекції»
- •Місце психокорекції серед інших психологічних дисциплін.
- •3. Специфічні риси, функції та види психологічної корекції.
- •5. Способи оцінки ефективності психокорекції та чинники, що її визначають.
- •6. Компоненти психологічної готовності спеціаліста, котрий проводить психокорекцію.
- •8. Моделі корекції: загальна, типова, індивідуальна.
- •9.Основні блоки, з яких складається психокорекційна програма: діагностичний, настановний, корекційний, блок оцінки ефективності корекційних дій.
- •10. Основні вимоги до складання психокорекційної програми.
- •11. Основні принципи, за якими складається психокорекційна програма.
- •Основні складові психокорекції
- •Сторія розвитку вчення про гіпноз та навіювання.
- •Опосередковане навіювання.
- •Опосередковане навіювання.
- •Теорія когнітивних спотворень за а. Беком: персоналізація, дихотомічне мислення,вибіркове абстрагування, свавільні висновки, надгенералізація, катастрофізація.
- •Поведінкові правила та етапи когнітивної психокорекції за а. Беком.
- •4. Зміна правил регуляції поведінки (чи програми поведінки).
- •5. Зміна ставлення до правил саморегуляції.
- •6. Перевірка істинності правил, заміна їх новими, гнучкішими.
- •Теоретична база раціонально-емотивної психокорекції а. Елліса: дескриптивні когніції, оціночні когніції, «кодекс невротика».
- •«Авс-теорія» особистості а. Елліса, етапи і основні техніки психокорекції а. Елліса.
- •Теоретичні засади, мета, позиція психолога та вимоги до клієнта у реальнісній психокорекції у. Глассера.
- •Засадничі постулати гуманістичного напрямку психології.
- •Особливості теоретичного обгрунтуванняекзистенційної психокорекції.
- •Основні поняття клієнт-центрованого підходу к. Роджерса.
- •Чотири необхідні елементи створення психологічного клімату за к. Роджерсом.
- •Основні техніки клієнт центрованого підходу: вербалізація та відображення емоцій.
- •74. Мета, задачі логотерапії та основні її положення
- •75. Задачі психолога і вимоги до клієнта в гуманістичній психокорекції.
- •76. Підходи до вирішення проблем в межах різних течій гуманістичної школи.
- •77. Характерна особливість гри та базові припущення про двоплановість гри, на яке спирається ігрова психокорекція
- •78. Основні психологічні механізми корекційної дії гри.
- •79. Принципи та види ігротерапії.
- •80. Особливості психоаналітичної ігрової психокорекції.
- •81. Клієнтцентрована ігрова психокорекція.
- •82. Особливості ігрової психокорекції відреагування
- •83. Ігрова психокорекція побудови стосунків.
- •84. Особливості примітивної ігрової психокорекції.
- •85. Вітчизняна школа ігротерапії.
- •86.Обладнання ігрової кімнати та вимоги до ігротерапевта.
- •Загальна характеристика методу артотерапії, види арттерапії.
- •88.Метод психодрами: опис, мета і задачі.
- •89.Основні терміни психодорами: протагоніст, режисер, допоміжне «я», «теле».
- •90.Поняття сцени та її організація.
- •91.Особливості форм та видів психодрами: центрована на протагоністі, центрована на темі, спрямована на групу, центрована на групі.
- •92.Основні фази психодрами.
- •94.Суть музико терапії, особливості американської та шведської шкіл музикотерапії.
- •95.Активна та рецептивна музикотерапія.
- •96.Особливості проведення музикотерапії з дітьми.
- •Самопідготовка психокоректора.
- •2. Орієнтування в можливостях бібліотерапії і її жанрів.
- •3. Складання списку.
- •4. Вироблення системи читання.
- •Суть казкотерапії та можливості роботи з казкою.
- •Основні прийоми роботи з казкою в психокорекції.
- •Теоретичне обґрунтування можливості використання лялькотерапії.
- •Види ляльок і типи керування ляльками.
- •Критика класичного психоаналізу з.Фрейда в 20 ─ 30-х роках та історичні передумови виникнення групової психокорекції.
- •Групова психокорекція як перша тенденція відходу від класичної психоаналітичної процедури: перші відступники та обставини, котрі сприяли її масовому впровадженню.
- •Сімейна терапія ─ чергова революція у поглядах на психокорекцію.
- •Жіночий проект в межах сімейної психокорекції.
- •Сучасні тенденції в науковому психокорекційному полі за р.Фіцджеральдом.
- •Зміст поняття «позитивна психокорекція».
- •Короткотривала психокорекція.
- •47. Поняття базального конфлікту та способи його вирішення за к. Горні.
- •49. Трансперсональна психокорекція с. Грофа: основні етапи трансперсональної психокорекції, поняття скд та перинатальних матриць; фази, які проходить клієнт в процесі корекції.
- •50. Структура особистості, за Берном: три стани «я», або «его-станів»; «Батько», «Дитина», «Дорослий».
- •Події, що відбуваються між людьми в спілкуванні за е.Берном: «гра», «прогладжування і удари».
- •Основні поняття трансактного аналізу: трансакція, «здирництво», «заборони та ранні рішення», «життєвий сценарій», «психологічна позиція або основна життєва установка».
- •Трансактний аналіз е.Берна: мета та задачі, вимоги до клієнта, позиція психолога
- •Класичне обумовлення і.П. Павлова та оперантне обумовлення б. Скіннера.
- •Основні поняття поведінкового підходу: обумовлення, генералізація, «згасання», контробумовлення.
- •Основні поняття поведінкового підходу: ефект часткового підкріплення., сформовані емоційні реакції, реакції уникання, конфлікт, надлишкова поведінка.
- •Характерні особливості, задачі та мета поведінкової психокорекції.
- •Вимоги до клієнта і позиція психолога в поведінковому напрямі.
- •Особливості когнітивної психокорекції.
- •Основні поняття когнітивно-аналітичної школи: пастки, ділеми, перешкоди.
- •61.Етапи роботи з клієнтом в поведінковій психокорекції.
- •Специфіка, переваги і недоліки групової психокорекції.
- •Порівняльна характеристика мети і задач індивідуальної та групової психокорекції: в пізнавальній сфері, в емоційній сфері, в поведінковій сфері.
- •Правила формування груп.
- •Стандартна процедура групової психокорекції та фактори, що впливають на її ефективність.
- •Поняття групової динаміки, згуртованості групи та групового напруження.
- •Фази розвитку групи
- •Задачі та норми групи.
- •130. Групові ролі по р. Шиндлеру
- •131. Керівництво групою.
Теорія когнітивних спотворень за а. Беком: персоналізація, дихотомічне мислення,вибіркове абстрагування, свавільні висновки, надгенералізація, катастрофізація.
Когнітивні спотворення — це систематичні помилки в думках під впливом емоцій. До них відносяться:
1. Персоналізація — схильність інтерпретувати подію в аспекті особистих значень.
2. Дихотомічне мислення.Невротизований клієнт схильний мислити крайнощами в ситуаціях, що зачіпають його чутливі місця, наприклад самооцінку, при вірогідності наразитися на небезпеку. У якісь моменти людина, маючи завищену самооцінку, не враховує своїх обмежень і встрягає у надто небезпечні ситуації, а у інші моменти взагалі не вірить у свої сили, і відмовляється від можливих досягнень тільки б уникнути невдач. Подія чи сама особа визначається тільки в чорних або білих фарбах, тільки як хороше або погане, прекрасне або жахливе. Така властивість називається дихотомічним мисленням. Людина сприймає світ тільки в контрастних фарбах, відкидаючи півтони, нейтральне емоційне положення.
3. Вибіркове абстрагування (витягання). Це концептуалізація ситуацій на основі деталі, витягнутої з контексту, при ігноруванні іншої інформації у цих же ситуаціях.
4. Довільні висновки — бездоказові висновки, що навіть суперечать очевидним фактам. Наприклад, мати, яка працює, в кінці важкого робочого дня робить висновок: «Я — погана мати».
5. Надгенералізація — невиправдане узагальнення на основі одиничного випадку. Наприклад, клієнт зробив помилку, але думає: «Я завжди все роблю неправильно». Або після невдалого побачення жінка робить висновок: «Всі чоловіки однакові. Вони завжди до мене погано відноситимуться. У мене ніколи нічого не вийде у стосунках з чоловіками».
6. Перебільшення (катастрофізація) — перебільшення наслідків будь-яких подій. Наприклад, клієнт думає:- «Якщо ці люди про мене погано подумають — це буде просто жахливо!»; «Якщо я на іспиті нервуватиму — я обов'язково провалюся і мене відразу виженуть із університету».
Поведінкові правила та етапи когнітивної психокорекції за а. Беком.
Етапи когнітивної корекційної роботи
1. Зведення проблем — ідентифікація проблем, що мають в основі одні і ті ж причини та їх групування.
2. Усвідомлення і вербалізація неадаптивнихкогніцій, котрі спотворють сприйняття реальності.
Неадаптивнакогніція — це будь-яка думка, що викликає неадекватні або хворобливі емоції і ускладнює вирішення якої-небудь проблеми. Неадаптивнікогніції носять характер «автоматичних думок»: виникають без якого-небудь попереднього міркування, рефлекторно. Це стає можливим тому, що для клієнта вони мають характер правдоподібних, цілком обґрунтованих, таких, що не ставляться під сумнів. «Автоматичні думки» мимовільні, не привертають уваги клієнта, хоча і спрямовують його вчинки. Тому зосередження на них і спроба поставити їх під сумнів і є психокорекцією.
Для розпізнавання неадаптивнихкогніцій використовується прийом «колекціонування автоматичних думок».
3. Віддалення (дистанціонування) — процес об'єктивного розгляду думок, при якому клієнт розглядає свої неадаптивнікогніції як відособлені від реальності психологічні явища.
Після того, як клієнт навчився ідентифікувати свої неадаптивнікогніції, йому необхідно навчитися розглядати їх об'єктивно (ніби зі сторони, так якби він оцінював думки когось іншого), тобто віддалитися, дистанціонуватися від них.