- •Запитання на екзамен з курсу «основи психокорекції»
- •Місце психокорекції серед інших психологічних дисциплін.
- •3. Специфічні риси, функції та види психологічної корекції.
- •5. Способи оцінки ефективності психокорекції та чинники, що її визначають.
- •6. Компоненти психологічної готовності спеціаліста, котрий проводить психокорекцію.
- •8. Моделі корекції: загальна, типова, індивідуальна.
- •9.Основні блоки, з яких складається психокорекційна програма: діагностичний, настановний, корекційний, блок оцінки ефективності корекційних дій.
- •10. Основні вимоги до складання психокорекційної програми.
- •11. Основні принципи, за якими складається психокорекційна програма.
- •Основні складові психокорекції
- •Сторія розвитку вчення про гіпноз та навіювання.
- •Опосередковане навіювання.
- •Опосередковане навіювання.
- •Теорія когнітивних спотворень за а. Беком: персоналізація, дихотомічне мислення,вибіркове абстрагування, свавільні висновки, надгенералізація, катастрофізація.
- •Поведінкові правила та етапи когнітивної психокорекції за а. Беком.
- •4. Зміна правил регуляції поведінки (чи програми поведінки).
- •5. Зміна ставлення до правил саморегуляції.
- •6. Перевірка істинності правил, заміна їх новими, гнучкішими.
- •Теоретична база раціонально-емотивної психокорекції а. Елліса: дескриптивні когніції, оціночні когніції, «кодекс невротика».
- •«Авс-теорія» особистості а. Елліса, етапи і основні техніки психокорекції а. Елліса.
- •Теоретичні засади, мета, позиція психолога та вимоги до клієнта у реальнісній психокорекції у. Глассера.
- •Засадничі постулати гуманістичного напрямку психології.
- •Особливості теоретичного обгрунтуванняекзистенційної психокорекції.
- •Основні поняття клієнт-центрованого підходу к. Роджерса.
- •Чотири необхідні елементи створення психологічного клімату за к. Роджерсом.
- •Основні техніки клієнт центрованого підходу: вербалізація та відображення емоцій.
- •74. Мета, задачі логотерапії та основні її положення
- •75. Задачі психолога і вимоги до клієнта в гуманістичній психокорекції.
- •76. Підходи до вирішення проблем в межах різних течій гуманістичної школи.
- •77. Характерна особливість гри та базові припущення про двоплановість гри, на яке спирається ігрова психокорекція
- •78. Основні психологічні механізми корекційної дії гри.
- •79. Принципи та види ігротерапії.
- •80. Особливості психоаналітичної ігрової психокорекції.
- •81. Клієнтцентрована ігрова психокорекція.
- •82. Особливості ігрової психокорекції відреагування
- •83. Ігрова психокорекція побудови стосунків.
- •84. Особливості примітивної ігрової психокорекції.
- •85. Вітчизняна школа ігротерапії.
- •86.Обладнання ігрової кімнати та вимоги до ігротерапевта.
- •Загальна характеристика методу артотерапії, види арттерапії.
- •88.Метод психодрами: опис, мета і задачі.
- •89.Основні терміни психодорами: протагоніст, режисер, допоміжне «я», «теле».
- •90.Поняття сцени та її організація.
- •91.Особливості форм та видів психодрами: центрована на протагоністі, центрована на темі, спрямована на групу, центрована на групі.
- •92.Основні фази психодрами.
- •94.Суть музико терапії, особливості американської та шведської шкіл музикотерапії.
- •95.Активна та рецептивна музикотерапія.
- •96.Особливості проведення музикотерапії з дітьми.
- •Самопідготовка психокоректора.
- •2. Орієнтування в можливостях бібліотерапії і її жанрів.
- •3. Складання списку.
- •4. Вироблення системи читання.
- •Суть казкотерапії та можливості роботи з казкою.
- •Основні прийоми роботи з казкою в психокорекції.
- •Теоретичне обґрунтування можливості використання лялькотерапії.
- •Види ляльок і типи керування ляльками.
- •Критика класичного психоаналізу з.Фрейда в 20 ─ 30-х роках та історичні передумови виникнення групової психокорекції.
- •Групова психокорекція як перша тенденція відходу від класичної психоаналітичної процедури: перші відступники та обставини, котрі сприяли її масовому впровадженню.
- •Сімейна терапія ─ чергова революція у поглядах на психокорекцію.
- •Жіночий проект в межах сімейної психокорекції.
- •Сучасні тенденції в науковому психокорекційному полі за р.Фіцджеральдом.
- •Зміст поняття «позитивна психокорекція».
- •Короткотривала психокорекція.
- •47. Поняття базального конфлікту та способи його вирішення за к. Горні.
- •49. Трансперсональна психокорекція с. Грофа: основні етапи трансперсональної психокорекції, поняття скд та перинатальних матриць; фази, які проходить клієнт в процесі корекції.
- •50. Структура особистості, за Берном: три стани «я», або «его-станів»; «Батько», «Дитина», «Дорослий».
- •Події, що відбуваються між людьми в спілкуванні за е.Берном: «гра», «прогладжування і удари».
- •Основні поняття трансактного аналізу: трансакція, «здирництво», «заборони та ранні рішення», «життєвий сценарій», «психологічна позиція або основна життєва установка».
- •Трансактний аналіз е.Берна: мета та задачі, вимоги до клієнта, позиція психолога
- •Класичне обумовлення і.П. Павлова та оперантне обумовлення б. Скіннера.
- •Основні поняття поведінкового підходу: обумовлення, генералізація, «згасання», контробумовлення.
- •Основні поняття поведінкового підходу: ефект часткового підкріплення., сформовані емоційні реакції, реакції уникання, конфлікт, надлишкова поведінка.
- •Характерні особливості, задачі та мета поведінкової психокорекції.
- •Вимоги до клієнта і позиція психолога в поведінковому напрямі.
- •Особливості когнітивної психокорекції.
- •Основні поняття когнітивно-аналітичної школи: пастки, ділеми, перешкоди.
- •61.Етапи роботи з клієнтом в поведінковій психокорекції.
- •Специфіка, переваги і недоліки групової психокорекції.
- •Порівняльна характеристика мети і задач індивідуальної та групової психокорекції: в пізнавальній сфері, в емоційній сфері, в поведінковій сфері.
- •Правила формування груп.
- •Стандартна процедура групової психокорекції та фактори, що впливають на її ефективність.
- •Поняття групової динаміки, згуртованості групи та групового напруження.
- •Фази розвитку групи
- •Задачі та норми групи.
- •130. Групові ролі по р. Шиндлеру
- •131. Керівництво групою.
89.Основні терміни психодорами: протагоніст, режисер, допоміжне «я», «теле».
Протагоніст — головний виконавець (від грецьких слів «protos— перший і «аgоn» — боротьба, гра), зображає в психодрамі героя, головного виконавця психодраматичної сцени, який представляє свої проблеми. Протагоніст відтворює спосіб власного життя. Він є головним персонажем, і на нього звернені погляди всієї групи. За допомогою режисера, аудиторії і спеціальних постановочних прийомів протагоніст відтворює свою актуальну психологічну реальність, щоб досягти інсайту і покращити здатність функціонування в реальному житті.
Режисер — той, хто допомагає клієнту досліджувати свої проблеми. Як правило, це психолог. Його функції полягають в організації психодраматичної дії, простору, створенні атмосфери довіри, стимулюванні учасників до спонтанності, підготовки протагоніста і всієї групи до рольової гри, виявленні проблем, переживань клієнта, коментуванні, включенні допоміжних персонажів, організації обговорення, емоційного обміну і аналізу, інтерпретації того, що відбувається. Режисер створює в групі певну атмосферу, розподіляє ролі (запускає уявляння, дає їм визначений напрямок, надаючи тим самим всім членам групи можливість перекласти свої думки і почуття на мову драматичної дії. Хорошому режисеру необхідні такі якості, як гнучкість, здатність залучити до участі в психодрамі всю групу.
Допоміжні «Я» — це клієнти, котрі виконують допоміжні ролі і підсилюють функції психолога. Допоміжні «Я» можуть втілювати значущих для протагоніста людей або частини його власного «Я».
90.Поняття сцени та її організація.
Сцена - це місце в просторі, де розгортається дія. Часто психодраму застосовують в спеціально організованих для цього театрах або пристосованих для гри кабінетах.
Класичною формою психодраматичної сцени є сцена в Мореновському терапевтичному театрі, в Беконі, штат Нью-Йорк. Вона є триярусною конструкцією, над якою височіє напівкруглий балкон.
Розташовуючись на першому ярусі, протагоніст і ведучий психодрами опиняються поза груповою ситуацією, потрапляють безпосередньо в простір психодрами. На другому ярусі, де вони сидять один перед одним або проходжуються по сцені, відбувається вступна бесіда, при цьому група в тій або іншій мірі зникає з поля зору протагоніста. На третьому ярусі може осмислюватися і емоційно переживатися вже розіграна сцена, яка потім може плавно перейти в іншу. Сама психодраматична дія розігрується на третьому ярусі, на круглій платформі, яка має 4 м в діаметрі.
Балкон служить для конкретизації різного просторового досвіду, наприклад зльоту або падіння, підйому або спуску, сходження або зісковзування.
Якщо ж немає подібної сцени, то замість неї може бути використано будь-який простір в колі групи. Він має бути достатньо великим, щоб протагоніст і антагоніст мали місце для психодраматичної дії, а саме приміщення повинне мати правильні пропорції.
Дуже маленькі приміщення обмежують свободу переміщення виконавців, занадто великі — негативно позначаються на груповому почутті, дуже світлі, невиразні непридатні для зображення драматичних уявних або такими, що виконуватися в атмосфері прийняття та насиченнятеплими людськими почуттями сцен. Якщо немає можливостей кольорового освітлення, то освітлення можна варіювати за допомогою віконних штор і переносних ламп. Як реквізит використовуються прості для транспортування стільці з невеликим столиком.