- •Запитання на екзамен з курсу «основи психокорекції»
- •Місце психокорекції серед інших психологічних дисциплін.
- •3. Специфічні риси, функції та види психологічної корекції.
- •5. Способи оцінки ефективності психокорекції та чинники, що її визначають.
- •6. Компоненти психологічної готовності спеціаліста, котрий проводить психокорекцію.
- •8. Моделі корекції: загальна, типова, індивідуальна.
- •9.Основні блоки, з яких складається психокорекційна програма: діагностичний, настановний, корекційний, блок оцінки ефективності корекційних дій.
- •10. Основні вимоги до складання психокорекційної програми.
- •11. Основні принципи, за якими складається психокорекційна програма.
- •Основні складові психокорекції
- •Сторія розвитку вчення про гіпноз та навіювання.
- •Опосередковане навіювання.
- •Опосередковане навіювання.
- •Теорія когнітивних спотворень за а. Беком: персоналізація, дихотомічне мислення,вибіркове абстрагування, свавільні висновки, надгенералізація, катастрофізація.
- •Поведінкові правила та етапи когнітивної психокорекції за а. Беком.
- •4. Зміна правил регуляції поведінки (чи програми поведінки).
- •5. Зміна ставлення до правил саморегуляції.
- •6. Перевірка істинності правил, заміна їх новими, гнучкішими.
- •Теоретична база раціонально-емотивної психокорекції а. Елліса: дескриптивні когніції, оціночні когніції, «кодекс невротика».
- •«Авс-теорія» особистості а. Елліса, етапи і основні техніки психокорекції а. Елліса.
- •Теоретичні засади, мета, позиція психолога та вимоги до клієнта у реальнісній психокорекції у. Глассера.
- •Засадничі постулати гуманістичного напрямку психології.
- •Особливості теоретичного обгрунтуванняекзистенційної психокорекції.
- •Основні поняття клієнт-центрованого підходу к. Роджерса.
- •Чотири необхідні елементи створення психологічного клімату за к. Роджерсом.
- •Основні техніки клієнт центрованого підходу: вербалізація та відображення емоцій.
- •74. Мета, задачі логотерапії та основні її положення
- •75. Задачі психолога і вимоги до клієнта в гуманістичній психокорекції.
- •76. Підходи до вирішення проблем в межах різних течій гуманістичної школи.
- •77. Характерна особливість гри та базові припущення про двоплановість гри, на яке спирається ігрова психокорекція
- •78. Основні психологічні механізми корекційної дії гри.
- •79. Принципи та види ігротерапії.
- •80. Особливості психоаналітичної ігрової психокорекції.
- •81. Клієнтцентрована ігрова психокорекція.
- •82. Особливості ігрової психокорекції відреагування
- •83. Ігрова психокорекція побудови стосунків.
- •84. Особливості примітивної ігрової психокорекції.
- •85. Вітчизняна школа ігротерапії.
- •86.Обладнання ігрової кімнати та вимоги до ігротерапевта.
- •Загальна характеристика методу артотерапії, види арттерапії.
- •88.Метод психодрами: опис, мета і задачі.
- •89.Основні терміни психодорами: протагоніст, режисер, допоміжне «я», «теле».
- •90.Поняття сцени та її організація.
- •91.Особливості форм та видів психодрами: центрована на протагоністі, центрована на темі, спрямована на групу, центрована на групі.
- •92.Основні фази психодрами.
- •94.Суть музико терапії, особливості американської та шведської шкіл музикотерапії.
- •95.Активна та рецептивна музикотерапія.
- •96.Особливості проведення музикотерапії з дітьми.
- •Самопідготовка психокоректора.
- •2. Орієнтування в можливостях бібліотерапії і її жанрів.
- •3. Складання списку.
- •4. Вироблення системи читання.
- •Суть казкотерапії та можливості роботи з казкою.
- •Основні прийоми роботи з казкою в психокорекції.
- •Теоретичне обґрунтування можливості використання лялькотерапії.
- •Види ляльок і типи керування ляльками.
- •Критика класичного психоаналізу з.Фрейда в 20 ─ 30-х роках та історичні передумови виникнення групової психокорекції.
- •Групова психокорекція як перша тенденція відходу від класичної психоаналітичної процедури: перші відступники та обставини, котрі сприяли її масовому впровадженню.
- •Сімейна терапія ─ чергова революція у поглядах на психокорекцію.
- •Жіночий проект в межах сімейної психокорекції.
- •Сучасні тенденції в науковому психокорекційному полі за р.Фіцджеральдом.
- •Зміст поняття «позитивна психокорекція».
- •Короткотривала психокорекція.
- •47. Поняття базального конфлікту та способи його вирішення за к. Горні.
- •49. Трансперсональна психокорекція с. Грофа: основні етапи трансперсональної психокорекції, поняття скд та перинатальних матриць; фази, які проходить клієнт в процесі корекції.
- •50. Структура особистості, за Берном: три стани «я», або «его-станів»; «Батько», «Дитина», «Дорослий».
- •Події, що відбуваються між людьми в спілкуванні за е.Берном: «гра», «прогладжування і удари».
- •Основні поняття трансактного аналізу: трансакція, «здирництво», «заборони та ранні рішення», «життєвий сценарій», «психологічна позиція або основна життєва установка».
- •Трансактний аналіз е.Берна: мета та задачі, вимоги до клієнта, позиція психолога
- •Класичне обумовлення і.П. Павлова та оперантне обумовлення б. Скіннера.
- •Основні поняття поведінкового підходу: обумовлення, генералізація, «згасання», контробумовлення.
- •Основні поняття поведінкового підходу: ефект часткового підкріплення., сформовані емоційні реакції, реакції уникання, конфлікт, надлишкова поведінка.
- •Характерні особливості, задачі та мета поведінкової психокорекції.
- •Вимоги до клієнта і позиція психолога в поведінковому напрямі.
- •Особливості когнітивної психокорекції.
- •Основні поняття когнітивно-аналітичної школи: пастки, ділеми, перешкоди.
- •61.Етапи роботи з клієнтом в поведінковій психокорекції.
- •Специфіка, переваги і недоліки групової психокорекції.
- •Порівняльна характеристика мети і задач індивідуальної та групової психокорекції: в пізнавальній сфері, в емоційній сфері, в поведінковій сфері.
- •Правила формування груп.
- •Стандартна процедура групової психокорекції та фактори, що впливають на її ефективність.
- •Поняття групової динаміки, згуртованості групи та групового напруження.
- •Фази розвитку групи
- •Задачі та норми групи.
- •130. Групові ролі по р. Шиндлеру
- •131. Керівництво групою.
94.Суть музико терапії, особливості американської та шведської шкіл музикотерапії.
Музикотерапія є методом, що використовує музику як засіб корекції. Численні методики музикотерапії передбачають як цілісне і ізольоване використовування музики як основний і провідний чинник дії (прослуховування музичних творів, індивідуальне і групове заняття музикою), так і доповнення музичним супроводом інших коректувальних прийомів для посилення їх дії і підвищення ефективності.
Музикотерапія активно використовується в корекції емоційних відхилень, страхів, рухових і мовних розладів, психосоматичних захворювань, відхилень в поведінці, при комунікативних утрудненнях і ін.
Після другої світової війни за рубежем набуло поширення лікування музикою різних психічних розладів. Визначилися дві незалежніодна від одної течії: американська і шведська школи.
Американська музикотерапія має емпірикоклінічну орієнтацію. Це головним чином опис клінічного ефекту дії музики, різної за формою і змістом, на підставі чого складаються «лікувальні» каталоги музики. Це свого роду музична фармакологія, в якій виділяють дві сторони лікувальної дії: стимулюючу і седативну. Прихильники психоаналізу пояснюють дію музики її впливом на сферу потягів. Використовуючи для пояснення ефекту музики поняття «катарсису», вони вкладають в цей термін принципово інше значення. Музика є не тільки засобом, що знижує і знімає емоційну напругу, але і головним чином каналом для виходу сексуальної енергії.
ФранРоше, невролог з університету Вісконсіна дослідив незвичайний вплив музики Моцарта на фізіологію ще у 1993 році. Так, прослуховування «Сонати для двох фортепіано до мажор» покращувало розумові здібності студентів ─ вони краще писали твори. Інші дослідження теж підтвердили позитивний вплив на роботу мозку саме музики Моцарта. Щоправда, результати деяких досліджень вказували на те, що надмірно часте прослуховування музики Моцарта може викликати стани, подібні до шизофренічних. В цілому ж, наукове експериментальне підтвердження впливу конкретних музичних творів на психіку людини є радше задачею на майбутнє, ніж здобутком теперішнього дня. Дослідження впливу музики Моцарта є до більшої міри винятком із правила, ніж ознакою зрілості експериментальної музикотерапії.
Вивчення емоційної значущості окремих елементів музики — ритму, тональності — показало їх здатність викликати стан, адекватний характеру подразника: мінорні тональності мають депресивний ефект, швидкі пульсуючі ритми діють збудливо і викликають негативні емоції, м'які ритми заспокоюють, дисонанси — порушують, консонанси — заспокоюють.
Шведська школа, будучи орієнтована на глибинну психологію, вважає, що в коректувальній роботі музикотерапії повинна відводитися центральна роль, оскільки музика завдяки своїм специфічним особливостям у змозі проникнути в глибинні шари особистості. Альтшулерзнайшла фізіологічні зміни у пацієнтів, адекватні певним типам музичної дії і обґрунтувала терапевтичний підхід, названий нею ізопринципоммузикотерапії. Згідно цьому положенню при труднощах словесного контакту з хворим музика сприяє його встановленню, якщо вона відповідає емоційному тонусу стану пацієнта. Тобто при депресії показана музика тиха, спокійна, при збудженні — гучна, швидкого темпу. Історія музикотерапії знає немало прикладів практичного застосування цього принципу.