74. Мета, задачі логотерапії та основні її положення

У даному напрямі розглядається значення сенсу людського існування і здійснюється пошук цього сенсу.Отже, задачею логотерапії виступає допомога людині у віднайденні нею істинного сенсу життя. Унікальний сенс життя (або узагальнені цінності, які виконують ту ж функцію) може бути знайдений людиною в одній із трьох сфер:

• творчості;

• емоційних переживаннях;

> свідомому творчому прийнятті тих обставин, які людина не в змозі змінити.

Звідси витікають основні положення логотерапії:

• Людина не може нормально жити, якщо її життя стає безглуздим, вона втрачає спокій до тих пір, поки знов не знайде мету і сенс свого життя.

• Сенс життя не може бути даний людині ззовні, запропонований або нав'язаний. Вона повинна знайти його цілком самостійно.

75. Задачі психолога і вимоги до клієнта в гуманістичній психокорекції.

У гуманістичній психокорекції головну увагу психолог надає теперішньому моменту життя клієнта і його таких, що відбуваються тут і тепер переживанням. Складність позиції психологатому, що він має уміти поєднувати розуміння та прийняття клієнта і здатність конфронтації з тим, що іменується обмеженим існуванням в клієнті. Це є найочевиднішою умовою його успішної корекційної діяльності.

Основними задачами психолога є:

• Повністю бути присутнім, щоб сприяти клієнту в його заглибленні у власний досвід і допомагати йому в повнішому описі свого інтересу у вирішенні проблеми.

• Формувати і підтримувати переконаність клієнта у тому, що він здатний щось зробити для себе сам.

• Допомагати клієнту виявляти в собі сили, які руйнують його і його життя, допомагати віднаходити консервативні структури, які він сам побудував і відповідно може сам змінити.

• Бути співчуваючим і дбайливим, особливо в моменти важких, глибоких переживань клієнта.

• Бути глибоко упевненим у тому, що клієнт в стані допомогти собі сам.

В гуманістичній психокорекції основні зусилля спрямовані на те, щоб допомогти клієнту у прийнятті ним всерйоз свого феноменологічного світу, усвідомленні реальності своїх усвідомлених або неусвідомлюваних виборів і їх наслідків.

Тому, в клієнтах заохочується відвертість, спонтанна активність і зосередженість на основних проблемах життя: народження, любов, тривога, доля, провина, смерть, відповідальність, а також клієнт повинен бути зацікавленим, глибинно включеним, уважним до себе і до свого життя

76. Підходи до вирішення проблем в межах різних течій гуманістичної школи.

У гуманістичній школі виділяють два під напрямки: екзистенціальний та феноменологічний.

У екзистенціальній течії виділяють такі підходи до вирішення проблем:

Перший підхід — наголос на розвитку самосвідомості.Тутперевага віддається самоусвідомленню не рефлексивному, а швидше ціннісному переживанню свого «Я», відкриттю для себе значущості і цінності власного життєвого світу. Дати клієнту усвідомити і пережити свої обмеження, свою потенційну свободу від минулого, цінність свого «Я» і життя в теперішньому.

Другий підхід — культивування свободи відповідальностіПояснення того, що у клієнта завжди є вибір, заохочення до відкритого визнання власної відмови від прийняття відповідальності, підбадьорювання у відстоюванні власної незалежності (автономності) і акцент на особистих бажаннях і переживаннях клієнта, на його особистісному виборі в тій або іншій життєвій ситуації — такі основні передумови реалізації даної установки.

Третій підхід — робота з тривогою.У екзистенціальній психокорекції (на відміну від інших напрямів) не існує обов'язкового правила — знижувати рівень тривожності клієнта. Тривога розглядається як один з проявів буття, тому психологу цікаво, яким способом клієнт намагається співіснувати з тривогою; яку функцію виконує тривога (зростання особистості або обмеження її особистого буття); чи схильний клієнт прийняти свою тривогу, чи прагне придушити її.

Четвертий підхід ─ відношення з часом.Хоча головна увага приділяєтьсяактуальному переживанню, відношення до часу (майбутнього, минулого) — важливий момент і прийом корекційної роботи.

П’ятий підхід — допомога у відкритті або створенні сенсу.Завдання психолог у цьому підході не вказати, в чому сенс життя клієнта, а лише створити умови для відкриття клієнтом або створення ним своїх значень.

У феноменологічній течії виділяють такі підходи до вирішення проблем:

Перший підхід — унікальність та ідентичність.Власна ідентичність, де «Я», «Моє», а де «Не я», «Не моє», і переживання своєї ідентичності, свого «Я» як унікального неповторного життєвого світу — такий основний орієнтир даної психокорекційної передумови.

Другий підхід ─ відношення з часом.Так як і в екзистенційному підході, хоча головна увага приділяється актуальному переживанню, відношення до часу (майбутнього, минулого) — важливий момент і прийом корекційної роботи.

Третій підхід — допомога у відкритті або створенні феноменологічного сенсу.У реалізації даної установки як і в екзистенційній психокорекції, теж корисна техніка фіксації на змісті, запропонована Ю. Джендліном. Суть її у феноменологічній школі як і в екзистенційному підході полягає в усвідомленні певної життєвої ситуації, в зосередженні на тілесних відчуттях, що виникають в процесі її переживання.

Четвертий підхід — культивування свободи відповідальності. Як і в екзистенційнійпсихкорекції відповідно до даної установки психолог прагне надати клієнту допомогу у виявленні способів втечі від відповідальності та свободи і заохочує до ризику прийняття відповідальності відносно цих цінностей.

П’ятий підхід ─ взаємостосунки між психологом і клієнтом. У феноменологічній корекції взаємостосунки є особливою цінністю, так як ці відносини самоцінні як додатковий альтернативний до такого, що до тепер існував, досвіду.