- •Запитання на екзамен з курсу «основи психокорекції»
- •Місце психокорекції серед інших психологічних дисциплін.
- •3. Специфічні риси, функції та види психологічної корекції.
- •5. Способи оцінки ефективності психокорекції та чинники, що її визначають.
- •6. Компоненти психологічної готовності спеціаліста, котрий проводить психокорекцію.
- •8. Моделі корекції: загальна, типова, індивідуальна.
- •9.Основні блоки, з яких складається психокорекційна програма: діагностичний, настановний, корекційний, блок оцінки ефективності корекційних дій.
- •10. Основні вимоги до складання психокорекційної програми.
- •11. Основні принципи, за якими складається психокорекційна програма.
- •Основні складові психокорекції
- •Сторія розвитку вчення про гіпноз та навіювання.
- •Опосередковане навіювання.
- •Опосередковане навіювання.
- •Теорія когнітивних спотворень за а. Беком: персоналізація, дихотомічне мислення,вибіркове абстрагування, свавільні висновки, надгенералізація, катастрофізація.
- •Поведінкові правила та етапи когнітивної психокорекції за а. Беком.
- •4. Зміна правил регуляції поведінки (чи програми поведінки).
- •5. Зміна ставлення до правил саморегуляції.
- •6. Перевірка істинності правил, заміна їх новими, гнучкішими.
- •Теоретична база раціонально-емотивної психокорекції а. Елліса: дескриптивні когніції, оціночні когніції, «кодекс невротика».
- •«Авс-теорія» особистості а. Елліса, етапи і основні техніки психокорекції а. Елліса.
- •Теоретичні засади, мета, позиція психолога та вимоги до клієнта у реальнісній психокорекції у. Глассера.
- •Засадничі постулати гуманістичного напрямку психології.
- •Особливості теоретичного обгрунтуванняекзистенційної психокорекції.
- •Основні поняття клієнт-центрованого підходу к. Роджерса.
- •Чотири необхідні елементи створення психологічного клімату за к. Роджерсом.
- •Основні техніки клієнт центрованого підходу: вербалізація та відображення емоцій.
- •74. Мета, задачі логотерапії та основні її положення
- •75. Задачі психолога і вимоги до клієнта в гуманістичній психокорекції.
- •76. Підходи до вирішення проблем в межах різних течій гуманістичної школи.
- •77. Характерна особливість гри та базові припущення про двоплановість гри, на яке спирається ігрова психокорекція
- •78. Основні психологічні механізми корекційної дії гри.
- •79. Принципи та види ігротерапії.
- •80. Особливості психоаналітичної ігрової психокорекції.
- •81. Клієнтцентрована ігрова психокорекція.
- •82. Особливості ігрової психокорекції відреагування
- •83. Ігрова психокорекція побудови стосунків.
- •84. Особливості примітивної ігрової психокорекції.
- •85. Вітчизняна школа ігротерапії.
- •86.Обладнання ігрової кімнати та вимоги до ігротерапевта.
- •Загальна характеристика методу артотерапії, види арттерапії.
- •88.Метод психодрами: опис, мета і задачі.
- •89.Основні терміни психодорами: протагоніст, режисер, допоміжне «я», «теле».
- •90.Поняття сцени та її організація.
- •91.Особливості форм та видів психодрами: центрована на протагоністі, центрована на темі, спрямована на групу, центрована на групі.
- •92.Основні фази психодрами.
- •94.Суть музико терапії, особливості американської та шведської шкіл музикотерапії.
- •95.Активна та рецептивна музикотерапія.
- •96.Особливості проведення музикотерапії з дітьми.
- •Самопідготовка психокоректора.
- •2. Орієнтування в можливостях бібліотерапії і її жанрів.
- •3. Складання списку.
- •4. Вироблення системи читання.
- •Суть казкотерапії та можливості роботи з казкою.
- •Основні прийоми роботи з казкою в психокорекції.
- •Теоретичне обґрунтування можливості використання лялькотерапії.
- •Види ляльок і типи керування ляльками.
- •Критика класичного психоаналізу з.Фрейда в 20 ─ 30-х роках та історичні передумови виникнення групової психокорекції.
- •Групова психокорекція як перша тенденція відходу від класичної психоаналітичної процедури: перші відступники та обставини, котрі сприяли її масовому впровадженню.
- •Сімейна терапія ─ чергова революція у поглядах на психокорекцію.
- •Жіночий проект в межах сімейної психокорекції.
- •Сучасні тенденції в науковому психокорекційному полі за р.Фіцджеральдом.
- •Зміст поняття «позитивна психокорекція».
- •Короткотривала психокорекція.
- •47. Поняття базального конфлікту та способи його вирішення за к. Горні.
- •49. Трансперсональна психокорекція с. Грофа: основні етапи трансперсональної психокорекції, поняття скд та перинатальних матриць; фази, які проходить клієнт в процесі корекції.
- •50. Структура особистості, за Берном: три стани «я», або «его-станів»; «Батько», «Дитина», «Дорослий».
- •Події, що відбуваються між людьми в спілкуванні за е.Берном: «гра», «прогладжування і удари».
- •Основні поняття трансактного аналізу: трансакція, «здирництво», «заборони та ранні рішення», «життєвий сценарій», «психологічна позиція або основна життєва установка».
- •Трансактний аналіз е.Берна: мета та задачі, вимоги до клієнта, позиція психолога
- •Класичне обумовлення і.П. Павлова та оперантне обумовлення б. Скіннера.
- •Основні поняття поведінкового підходу: обумовлення, генералізація, «згасання», контробумовлення.
- •Основні поняття поведінкового підходу: ефект часткового підкріплення., сформовані емоційні реакції, реакції уникання, конфлікт, надлишкова поведінка.
- •Характерні особливості, задачі та мета поведінкової психокорекції.
- •Вимоги до клієнта і позиція психолога в поведінковому напрямі.
- •Особливості когнітивної психокорекції.
- •Основні поняття когнітивно-аналітичної школи: пастки, ділеми, перешкоди.
- •61.Етапи роботи з клієнтом в поведінковій психокорекції.
- •Специфіка, переваги і недоліки групової психокорекції.
- •Порівняльна характеристика мети і задач індивідуальної та групової психокорекції: в пізнавальній сфері, в емоційній сфері, в поведінковій сфері.
- •Правила формування груп.
- •Стандартна процедура групової психокорекції та фактори, що впливають на її ефективність.
- •Поняття групової динаміки, згуртованості групи та групового напруження.
- •Фази розвитку групи
- •Задачі та норми групи.
- •130. Групові ролі по р. Шиндлеру
- •131. Керівництво групою.
Чотири необхідні елементи створення психологічного клімату за к. Роджерсом.
К. Роджерс висував чотири умови, необхідні для підтримки атмосфери, яка сприяє процесу особистісного зростання:
Перш за все важливо, щоб психолог зберігав безумовно позитивне ставленнядо виражених клієнтомпочуттів, навіть якщо вони йтимуть врозріз з його особистісними установками. Клієнт має відчувати, що його приймають як самостійну, значиму людину, яка може вільно говорити та діяти, не побоюючись засудження.
Емпатія. Психолог прагне побачити світ очима клієнта і переживати події так само, як їх переживає клієнт.
Автентичність. Психолог мусить поводитьсь природньо, відмовившись від маски професіонала або від якого-небудь іншого камуфляжу, який міг би зруйнувати атмосферу, необхідну для еволюції клієнта.
І нарешті, психолог повиненстримуватися від інтерпретаціїповідомлень клієнтаабо від підказки способів вирішення проблем клієнта. Йому потрібно тільки вислуховувати і всього-на-всього виконувати функцію дзеркала, що відображає думки і емоції клієнта і формулювати їх по-новому. Таке віддзеркалення і спонукає клієнта до вивчення своїх внутрішніх переживань, реалістичнішого самосприйняття і розуміння того, як його сприймають інші люди. Згідно Роджерсу саме в результаті розвитку реалістичного уявлення про самого себе людина набуває здатності вирішувати проблеми, з якими вона стикається.
Основні техніки клієнт центрованого підходу: вербалізація та відображення емоцій.
Основні компоненти роджеровської психотехніки: встановлення конгруентності, вербалізація, віддзеркалення емоцій.
Вербалізацияабоперефразування. Прийом полягає в переказі психологом повідомлення клієнта. При цьому необхідно використовувати власні слова, уникаючи тлумачення повідомлення або внесення власного бачення проблем клієнта. Мета такого перефразовування — виділення у вислові клієнта найістотнішого, «гострих кутів». Клієнт також одержує підтвердження тому, що його не тільки слухають, але і чують.
Віддзеркалення емоцій. Суть прийому полягає в називанні психологом тих емоцій, які клієнт проявляє під час розповіді про себе, подіях свого життя.
Теоретичні засади та основні поняття логотерапії В.Франкла.\
Однією із провідних теорій та практики екзистенційної психокорекції є логотерапія. Засновником логотерапії (від грецького «1оgos» — слово і therapeia — турбота, догляд, лікування) є В. Франкл. В основі підходу до особистості В. Франкла три основні поняття: «свобода волі», «воля до смислу» і «зміст життя».
У даному напрямі розглядається значення смислу людського існування і здійснюється пошук цього змісту. Згідно поглядам Франкла прагнення людини до пошуку і реалізації змісту життя є природженою мотиваційною тенденцією, властивою всім людям, і основним рушієм поведінки і розвитку особистості. Франкл вважав «прагнення до смислу» протилежним «прагненню до задоволень»: «Людині потрібним є не стан рівноваги, спокою, а боротьба за яку-небудь мету, гідну їїіснування»
Зроблені вчинки спрямовані на пошук цінностей творчості, переживання і ставлення. Для кожної людини ці цінності унікальні, конкретні і неповторні, тому людина у пошуках значення смислу життя шукає і знаходить свою галузь, в якій вона реалізує себе і будує свою особистість.
За В. Франклом, питання про сенс життя є звичайним для сучасної нормальної людини. І саме те, що людина не прагне до його отримання, не бачить шляхів, що до цього ведуть, виступає основною причиною психологічних труднощів і негативних переживань на зразок відчуття безглуздя, нікчемності життя, депресії. Головною перешкодою виявляється центраціялюдини на самій собі, замкненість тільки на своїх відчуттях та почуттях без розуміння того, що вони не є самоціллю, а є інструментом у віднайдені смислу; невміння вийти за межі самої себе, відчути важливість у її житті іншої людини або розуміння змісту її неповторного буття.
Якщо у людини виникає стан втрати сенсу життя, В. Франкл рекомендує допомогти їй зрозуміти і відчути свою унікальність і неповторність власної особистості. Знайшовши самоцінність, цінність навколишніх людей і світу, в якому вона живе, людина знаходить упевненість в собі, своїй повноцінності, потрібності, тобто сенсу існування. Життя людини не може позбутися сенсу ні за яких обставин — зміст життя завжди може бути знайденим.
задачею логотерапії виступає допомога людині у віднайденні нею істинного сенсу життя. Унікальний сенс життя (або узагальнені цінності, які виконують ту ж функцію) може бути знайдений людиною в одній із трьох сфер:
творчості;
емоційних переживаннях;
> свідомому творчому прийнятті тих обставин, які людина не в змозі змінити.
Ще однією із центральних в концепції В. Франкла є проблема відповідальності. Людина вільна в своєму виборі значення чи смислу, але, знайшовши його, вона несе відповідальність за здійснення цього свого унікального значення. Свобода переважає над необхідністю.
Вихід за свої межі В. Франкл позначає поняттям самотрансценденції і вважає самоактуалізацію лише одним з моментів самотрансценденції. Робота над особистісним зростанням має зміст лише тоді, коли це зростання є запорукою творення чогось у світі.
Самотрансценденція і здібність до самовідсторонення — центральні поняття в логотерапії.
Звідси витікають основні положення логотерапії:
Людина не може нормально жити, якщо її життя стає безглуздим, вона втрачає спокій до тих пір, поки знов не знайде мету і сенс свого життя.
Сенс життя не може бути даний людині ззовні, запропонований або нав'язаний. Вона повинна знайти його цілком самостійно.
Для того, щоб допомогти людині у вирішенні її проблем, В. Франкл пропонує два основні методи: метод дерефлексії і метод парадоксальної інтенції.