62. Теоретичні засади, мета, позиція психолога та вимоги до клієнта у реальнісній психокорекції у. Глассера.

Класичним варіантом когнітивно-поведінкового підходу є терапія реальністю У. Глассера.

Реальнісна терапія виходить з того, що початкова поведінка клієнта неадекватна, нереалістична і безвідповідальна. І саме поведінка стає предметом аналізу і корекції.

Центральним поняттям в даному підході є відчуття реальності, при цьому ігноруються поняття, пов'язані з поясненням причин розбіжності між планами людини, що стосуються її вчинків і їх реалізацією («захисні механізми», «неусвідомлювані потяги» тощо) ─ не ці механізми ослабляють відчуття реальності, а, навпаки, зниження відчуття реальності приводить до виникнення подібних психічних явищ.

В результаті ослаблення відчуття реальності у клієнта різко знижується відчуття відповідальності перед самим собою за результати своїх дій. В основі цього підходу стоїть намагання спонукати клієнта брати на себе відповідальність і досягати поставлених цілей, якщо вони реальні.

основні положення теорії Глассера: особа сама вибирає свою позицію — жертви або діяча; сама вибирає собі бажаний світ і бажану поведінку, а відтак і реакції світу на себе, і здійснює контроль над ними.

У. Глассер вважає, що успішність персоналізації і позитивна особистісна спрямованість — це умови особистого здоров'я. Минулому клієнта надається вельми низьке значення, оскільки воно не може бути змінене і, отже, поза владою клієнта.

Цілі корекції. Загальна мета корекції — активізація у клієнта «відчуття реальності» і допомога йому в подоланні розриву між його планами і їх здійсненням в реальному житті.

Проміжна мета — досягнення особистої незалежності, підвищення рівня самосвідомості і розробка плану особистісного вдосконалення.

Головні задачікорекційного процесу — допомогти клієнту стати розсудливим, емоційно стійким. Розвинути у нього здатність оцінювати власні дії і плани залежно від тих цінностей, які він відстоює і тих наслідків для нього самого, до яких можуть привести його вчинки.

Позиція психолога. Позиція психолога визначається як близька до позиції вчителя. А звідси вимоги до професійних якостей: седативність, емпатичність, здатність бути вимогливим, послідовним і служити моделлю поведінки.

Вимоги і очікування від клієнта. Вважається, що клієнт бажає досягнути задоволення основних потреб, але використовує при цьому неадекватні способи поведінки. Тому центральним моментом корекції виступає забезпечення прийняття клієнтом відповідальності за свою поведінку. Основною задачею корекційної роботи ставиться активізація у пацієнта відчуття реальності і допомога йому в подоланні розриву між його планами і їх здійсненням в реальному житті.

У. Глассер виділяє сім кроків спільної з клієнтом роботи, яка в сукупності забезпечує досягнення психопедагогічних задач.

1. Встановлення стосунків з клієнтом: подружитися, уміти вислухати, проявити щиру турботу, готовність приймати клієнта таким, яким він є.

2. Забути про минуле клієнта і основну увагу приділити поточній поведінці.

3. Заохочувати клієнта до оцінювання своєї поведінки; допомогти йому з'ясувати, що допомагає і що заважає клієнту у тому, що він робить.

4. Допомогти клієнту в пошуку альтернативних способів дій і виробленні плану. План повинен бути ясний, простий, конкретний: що робитиме клієнт, де, коли, як, навіщо.

5. Клієнт повинен узяти на себе зобов'язання про виконання плану, який повинен бути реалістичним.

6. Відмова в прийнятті вибачень.

7. Бути жорстким з клієнтом, але, відмовляючись від застосування покарань, не відмовлятися від роботи з клієнтом, навіть якщо у клієнта можливі зриви.

Ці сім етапів роботи є способом реалізації основних цілей корекції розвитку відповідальності, самоконтролю і позитивної поведінки.