- •Запитання на екзамен з курсу «основи психокорекції»
- •Місце психокорекції серед інших психологічних дисциплін.
- •3. Специфічні риси, функції та види психологічної корекції.
- •5. Способи оцінки ефективності психокорекції та чинники, що її визначають.
- •6. Компоненти психологічної готовності спеціаліста, котрий проводить психокорекцію.
- •8. Моделі корекції: загальна, типова, індивідуальна.
- •9.Основні блоки, з яких складається психокорекційна програма: діагностичний, настановний, корекційний, блок оцінки ефективності корекційних дій.
- •10. Основні вимоги до складання психокорекційної програми.
- •11. Основні принципи, за якими складається психокорекційна програма.
- •Основні складові психокорекції
- •Сторія розвитку вчення про гіпноз та навіювання.
- •Опосередковане навіювання.
- •Опосередковане навіювання.
- •Теорія когнітивних спотворень за а. Беком: персоналізація, дихотомічне мислення,вибіркове абстрагування, свавільні висновки, надгенералізація, катастрофізація.
- •Поведінкові правила та етапи когнітивної психокорекції за а. Беком.
- •4. Зміна правил регуляції поведінки (чи програми поведінки).
- •5. Зміна ставлення до правил саморегуляції.
- •6. Перевірка істинності правил, заміна їх новими, гнучкішими.
- •Теоретична база раціонально-емотивної психокорекції а. Елліса: дескриптивні когніції, оціночні когніції, «кодекс невротика».
- •«Авс-теорія» особистості а. Елліса, етапи і основні техніки психокорекції а. Елліса.
- •Теоретичні засади, мета, позиція психолога та вимоги до клієнта у реальнісній психокорекції у. Глассера.
- •Засадничі постулати гуманістичного напрямку психології.
- •Особливості теоретичного обгрунтуванняекзистенційної психокорекції.
- •Основні поняття клієнт-центрованого підходу к. Роджерса.
- •Чотири необхідні елементи створення психологічного клімату за к. Роджерсом.
- •Основні техніки клієнт центрованого підходу: вербалізація та відображення емоцій.
- •74. Мета, задачі логотерапії та основні її положення
- •75. Задачі психолога і вимоги до клієнта в гуманістичній психокорекції.
- •76. Підходи до вирішення проблем в межах різних течій гуманістичної школи.
- •77. Характерна особливість гри та базові припущення про двоплановість гри, на яке спирається ігрова психокорекція
- •78. Основні психологічні механізми корекційної дії гри.
- •79. Принципи та види ігротерапії.
- •80. Особливості психоаналітичної ігрової психокорекції.
- •81. Клієнтцентрована ігрова психокорекція.
- •82. Особливості ігрової психокорекції відреагування
- •83. Ігрова психокорекція побудови стосунків.
- •84. Особливості примітивної ігрової психокорекції.
- •85. Вітчизняна школа ігротерапії.
- •86.Обладнання ігрової кімнати та вимоги до ігротерапевта.
- •Загальна характеристика методу артотерапії, види арттерапії.
- •88.Метод психодрами: опис, мета і задачі.
- •89.Основні терміни психодорами: протагоніст, режисер, допоміжне «я», «теле».
- •90.Поняття сцени та її організація.
- •91.Особливості форм та видів психодрами: центрована на протагоністі, центрована на темі, спрямована на групу, центрована на групі.
- •92.Основні фази психодрами.
- •94.Суть музико терапії, особливості американської та шведської шкіл музикотерапії.
- •95.Активна та рецептивна музикотерапія.
- •96.Особливості проведення музикотерапії з дітьми.
- •Самопідготовка психокоректора.
- •2. Орієнтування в можливостях бібліотерапії і її жанрів.
- •3. Складання списку.
- •4. Вироблення системи читання.
- •Суть казкотерапії та можливості роботи з казкою.
- •Основні прийоми роботи з казкою в психокорекції.
- •Теоретичне обґрунтування можливості використання лялькотерапії.
- •Види ляльок і типи керування ляльками.
- •Критика класичного психоаналізу з.Фрейда в 20 ─ 30-х роках та історичні передумови виникнення групової психокорекції.
- •Групова психокорекція як перша тенденція відходу від класичної психоаналітичної процедури: перші відступники та обставини, котрі сприяли її масовому впровадженню.
- •Сімейна терапія ─ чергова революція у поглядах на психокорекцію.
- •Жіночий проект в межах сімейної психокорекції.
- •Сучасні тенденції в науковому психокорекційному полі за р.Фіцджеральдом.
- •Зміст поняття «позитивна психокорекція».
- •Короткотривала психокорекція.
- •47. Поняття базального конфлікту та способи його вирішення за к. Горні.
- •49. Трансперсональна психокорекція с. Грофа: основні етапи трансперсональної психокорекції, поняття скд та перинатальних матриць; фази, які проходить клієнт в процесі корекції.
- •50. Структура особистості, за Берном: три стани «я», або «его-станів»; «Батько», «Дитина», «Дорослий».
- •Події, що відбуваються між людьми в спілкуванні за е.Берном: «гра», «прогладжування і удари».
- •Основні поняття трансактного аналізу: трансакція, «здирництво», «заборони та ранні рішення», «життєвий сценарій», «психологічна позиція або основна життєва установка».
- •Трансактний аналіз е.Берна: мета та задачі, вимоги до клієнта, позиція психолога
- •Класичне обумовлення і.П. Павлова та оперантне обумовлення б. Скіннера.
- •Основні поняття поведінкового підходу: обумовлення, генералізація, «згасання», контробумовлення.
- •Основні поняття поведінкового підходу: ефект часткового підкріплення., сформовані емоційні реакції, реакції уникання, конфлікт, надлишкова поведінка.
- •Характерні особливості, задачі та мета поведінкової психокорекції.
- •Вимоги до клієнта і позиція психолога в поведінковому напрямі.
- •Особливості когнітивної психокорекції.
- •Основні поняття когнітивно-аналітичної школи: пастки, ділеми, перешкоди.
- •61.Етапи роботи з клієнтом в поведінковій психокорекції.
- •Специфіка, переваги і недоліки групової психокорекції.
- •Порівняльна характеристика мети і задач індивідуальної та групової психокорекції: в пізнавальній сфері, в емоційній сфері, в поведінковій сфері.
- •Правила формування груп.
- •Стандартна процедура групової психокорекції та фактори, що впливають на її ефективність.
- •Поняття групової динаміки, згуртованості групи та групового напруження.
- •Фази розвитку групи
- •Задачі та норми групи.
- •130. Групові ролі по р. Шиндлеру
- •131. Керівництво групою.
Запитання на екзамен з курсу «основи психокорекції»
Місце психокорекції серед інших психологічних дисциплін.
Місце психокорекції серед інших психологічних дисциплін.
Психологічна культура — це турбота про своє психічне здоров'я, уміння виходити з психологічних криз самому і допомагати близьким людям. У психологічній культурі виділяють три основні компоненти:
1. Самопізнання і самооцінка.
2. Пізнання інших людей.
3. Уміння управляти своєю поведінкою, емоціями, спілкуванням.
Оволодіння психологічною культурою саме по собі несе великий психотерапевтичний заряд. Багато проблем людина може вирішувати самостійно, використовуючи рекомендації фахівців — психологів. Кожна людина може бути самою для себе інтуїтивним психологом, оцінювати свої психічні стани, особливості поведінки і прояви емоцій. Проте бувають ситуації, коли людина не може самостійно здолати складні проблеми, які зустрічаються на її життєвому шляху, і потребує психологічної допомоги.
Психологічна допомога включає: психодіагностику, психокорекцію, психотерапію, психологічне консультування, профорієнтацію і ін. Залежно від віку, особливості життєвої ситуації людини, стану здоров'я, наявності або відсутності певного життєвого і соціального досвіду тощо, таку допомогу можуть надати:
психолог — фахівець з базовою психологічною освітою, який володіє методами оцінки психічних явищ і умінням їх коректувати;
психотерапевт — лікар за освітою, який надає людині допомогу у вирішенні проблем, пов'язаних з психічним здоров'ям, але не з психопатологією. За наявності психопатології необхідно звернутися по допомогу до лікаря-психіатра.
Достатньо дискусійним і по теперішній час є питання про розділення двох сфер психологічної допомоги — психологічної корекції і психотерапії. Як у психокорекції, так і в психотерапії пред'являються схожі вимоги до особи клієнта і фахівця, що надає допомогу; до рівня його професійної підготовки, кваліфікації і професійних навиків; використовуються однакові процедури і методи; пред'являються однакові вимоги; допомога виявляється в результаті специфічної взаємодії між клієнтом і фахівцем.
Основні підходи до визначення суті поняття психокорекція.
психологічної допомоги, що надається саме психологом.
Трактування суті поняття психокорекція, його особливості, співвіднесення з іншими видами психологічної допомоги тощо пройшло цілий ряд трансформацій, проте до сьогодні є доволі дискусійним та розглядається порізному представниками різних психологічних шкіл та напрямків. Однак є загальновизнаним, що психокорекція є як ключовим видом діяльності психолога так і невід’ємною складовою його підготовки.
На ранніх етапах психокорекція розглядалася як усунення окремих симптомів та труднощів пацієнта, переважно на когнітивному рівні. Ще одним сучасним аспектом є така ознака психокорекції як глибинність. Згідно з психодинамічною теорією, важливий цілісний підхід до психокорекції, яка є процесуальною та спрямована на виявлення глибинних передумов особистісної проблеми, оскільки психіка – усистематизоване, динамічне утворення з свідомим і несвідомим аспектами, які перебувають у тісному взаємозв’язку. Вони схожі, тотожні – лиш різноспрямовані, що відображено у “Моделі внутрішньої динаміки психіки”, створеної академіком АПН України Т. Яценко. Свідоме та несвідоме кожного суб’єкта співіснують, уживаються за рахунок суб’єктивної зінтегрованості психіки. Обов’язкова ж з точки зору процесів модернізації всієї психології, і психокорекції зокрема, гуманістична складова полягає у відновленні та розвитку потенціалу людського “Я” як показника ефективності втручання. А тому сучасна психокорекція спирається на теорії інтегративних елементів психіки. Однією із сучасних тенденцій є точка зору, що психокорекція покликана вирішувати завдання психопрофілактики з метою запобігання психічним диструкціям у кризових ситуаціях, полегшенню гострих психотравматичних реакцій.
Ми будемо дотримуватися визначення психокорекції за А.А. Осиповою.
За А.А.Осиповою термін «корекція» буквально означає «виправлення».
Психокорекція — це система заходів, спрямованих на виправлення недоліків психології або поведінки людини за допомогою спеціальних засобів психологічної дії.
Психокорекції підлягають недоліки, що не мають органічної основи і не є такими стійкими якостями, які формуються досить рано і надалі практично не змінюються.
Психокорекції підлягають окремі недоліки, які піддаються відносно швидкому впливу та виправленню, а психотерапії більш узагальненні всеохопні сторони особистості, для зміни яких потрібна перебудова особистості вцілому.