1.5.Нормативно-правова база, яку використовують при складанні схем землеустрою

Нормативно-правовою базою, яку використовують при складанні схем землеустрою, є земельне, природоохоронне та інше законодав­ство України і постанови Кабінету Міністрів України, регіональні цільові програми, відомчі нормативні акти, рішення органів дер­жавної влади й органів місцевого самоврядування, пов'язані з ра­ціональним використанням і охороною земель.

При складанні схеми землеустрою слід керуватися нормативно-правовими актами, перелік яких наведено у збірниках законодав­чих та нормативно-правових актів із питань земельних відносин, землеустрою, земельного кадастру, охорони земель.

До основних нормативно-правових актів належать:

1.  Земельний кодекс України;

2.  Закон України «Про землеустрій»;

3.  Закон України «Про охорону земель»;

4.  Закон України «Про природно-заповідний фонд України»;

5.  Закон України «Про екологічну мережу України»;

6.  Закон України «Про планування і забудову територій»;

7.  Закон України «Про оренду землі».

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ 1

У даному розділі висвітлено теоретичні основи землеустрою територіальних утворень, а саме представлено землеустрій як основу еколого-економічного і соціального землекористування, з’ясовано геодезичне забезпечення еколого-економічних проектів та нормативно-правове забезпечення землеустрою.

Права, надані громадянам, що мають у власності землю, можуть призвести до подальшого надмірного використання природних та економічних властивостей землі. Тому законодавством передбачена система обмежень, зокрема система державного стимулювання раціонального землекористування. Ці заходи мають сприяти формуванню естетично привабливості ділянки, підвищенню цінності землі, збільшенню її товарного обігу вринковому середовищі та наповненню місцевих бюджетів.

Необхідні обґрунтовані науково-практичні розробки з удосконалення системи сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань, підвищення родючості грунту, впорядкування використання кожної ділянки, оскільки від інтенсивності використання залежить подальший розвиток агропромислового комплексу і добробут жителів

Проведення внутрішньогосподарського землеустрою території (складання проектів розпланування сільських населених пунктів, гідромеліоративні заходи гідротехнічні споруди, а саме: водозатримуючі й водовідводні вали, водозбірні споруди, ставки, терасування схилів) вимагає створення планової основи.

Схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень розробляються на підставі затверджених загальнодержавних і регіональних програм викорис­тання та охорони земель.

РОЗДІЛ 2 ПОРЯДОК СКЛАДАННЯ СХЕМИ ЗЕМЛЕУСТРОЮ АДМИНІСТРАТИВНОГО РАЙОНУ.

2.1.Загальні положення

Складання схеми землеустрою адміністративного району перед­бачає:

• проведення підготовчих робіт;

• еколого-ландшафтне та інше районування, агроекологічне оці­нювання земель і агроекологічне зонування території;

• розроблення пропозицій щодо удосконалення використання земель та їх охорони на перспективу;

• оформлення документації схеми землеустрою;

• узгодження і затвердження схеми землеустрою;

• виготовлення і видачу матеріалів схеми землеустрою замовникові.

Склад і зміст схеми землеустрою, ступінь деталізації розгляну­тих питань визначаються технічним завданням, обліком конкрет­них природних, економічних і соціальних умов, характером роз­в'язуваних завдань. При цьому доцільно враховувати певні вимоги до встановлення складу і змісту робіт.

Оскільки схема землеустрою адміністративно-територіального утворення є техніко-економічною основою для розроблення і здійснення системи заходів щодо організації території, меліорації земель, захисту земель від різних негативних впливів, удоско­налення розміщення інфраструктури та інших виробничих і со­ціальних об'єктів на рівні відповідних проектів, першочергового значення набуває комплексність, взаємопов'язаність і обґрунтова­ність рішень, які передбачаються схемою та відповідають цим вимогам.

Аналіз стану розроблення схем землеустрою адміністративних районів показує, що неповне врахування або ігнорування зазначе­них чинників призводить до необґрунтованої необхідності самостій­ного розроблення на рівні адміністративного району окремих пи­тань (складання схем протиерозійних заходів, розміщення тварин­ницьких комплексів, рекультивації земель, розміщення шляхової мережі, використання кормових угідь тощо).

Склад розв'язуваних завдань і ступінь деталізації їх розроблення можуть бути різними, але їх слід опрацьовувати тим більше, чим вища перспективна насиченість території інженерними елементами виробничої й соціальної інфраструктури і чим більше економічних можливостей для реалізації заходів.

Зважаючи на це, схема землеустрою району має не тільки визна­чати технічно обґрунтоване і взаємопов'язане з організацією тери­торії та виробництва розміщення об'єктів меліорації, ферм, доріг та інших комунікацій, а й обґрунтовувати їх економічну цілеспрямо­ваність і можливість виконання технічних вимог під час здійснення зазначених заходів.

Наприклад, у районах, в яких передбачається виконання знач­них обсягів меліоративних робіт, пов'язаних з осушенням перезво­ложених земель і великою контурністю угідь, розміщення мережі водовідвідних каналів, шляхової мережі має бути взаємопов'язане і узгоджене з розміщенням елементів територіального устрою угідь. Аналогічним чином потрібно розв'язувати питання організації во­докористування і розміщення обслуговуючої іригаційної мережі в районах зрошуваного землеробства, розміщення протиерозійних рубежів у районах розвиненої ерозії ґрунтів тощо.

При цьому правильне і узгоджене вирішення цих завдань можна забезпечити при відповідному розробленні питань з організації угідь у схемі землеустрою району.

Відповідно до сучасних вимог склад і зміст схеми землеустрою адміністративно-територіального утворення мають забезпечувати складання такої документації, яка передбачає детальний розгляд питань, що є складовими проектів територіального і внутрішньогос­подарського землеустрою. До них належать вдосконалення земле­володінь і землекористувань та їх спеціалізації, встановлення між­господарських зв'язків, розміщення виробничих центрів, шляхової і меліоративної мереж, протиерозійних меж трансформації й органі­зації угідь. З огляду на це значною мірою вирішується й урегульо­вується багато інших складових проекту внутрішньогосподарського землеустрою. Оскільки розроблення проектів землеустрою на основі районних схем має стати нормою, проекти повинні бути логічним продовженням й інструментом реалізації схеми.

Водночас складові проектів, які частково розв'язуються в схемі зем­леустрою району, в проектах мають бути, але вже як результат розро­блення в схемі за необхідних уточнень і відповідної деталізації,

Такий підхід до розроблення схеми повинен відобразитися в тех­нічному завданні, а також враховуватися під час проведення підго­товчих робіт і розроблення проектних пропозицій.