- •Завдання і мета складання схем землеустрою
- •Основні вимоги до складання схем землеустрою
- •1.3. Установлення розрахункових періодів і термінів реалізації схем землеустрою
- •1.4.Організація робіт, пов'язаних із складанням схем землеустрою
- •1.5.Нормативно-правова база, яку використовують при складанні схем землеустрою
- •2.1.Загальні положення
- •2.2.Підготовчі роботи
- •2.3.Відомості про район і його соціально-економічні умови
- •2.4.Природні умови
- •2.5.Земельно-ресурсний потенціал району
- •2.6. Розроблення пропозицій щодо вдосконалення розподілу й організації раціонального використання земель
- •2.6.1.Удосконалення міжгалузевого розподілу земель району на перспективу
- •2.6.2.Виділення територіальних зон з особливим правовим режимом використання й особливо цінних земель
- •2.7.Удосконалення системи землеволодінь і землекористувань
- •2.7.1. Характеристика системи землеволодінь і землекористувань та тенденції її розвитку
- •2.7.2Створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань сільськогосподарського призначення
- •2.7.3.Усунення недоліків у розміщенні існуючих землеволодінь і землекористувань сільськогосподарського призначення
- •2.8.Організація території сільськогосподарських підприємств
- •2.8.1.Оптимізація структури земельних угідь
- •2.8.2.Установлення площ і розміщення земельних ділянок, які використовують сільськогосподарські підприємства на різному праві
- •3.1 Аналіз сучасного стану Каланчацького району Херсонської області.
- •3.1.1 Аналіз земель
- •3.1.2 Аналіз водо забезпечення
- •3.1.3 Аналіз товаровиробництва
- •3.1.4 Аналіз соціально-побутового забезпечення
- •3 . 2.1.Природно-господарські умови об’єкту досліджень
- •3.2.2.Кліматичні умови
- •3.2.3.Геоморфологія і рельєф
- •3.2.5.Геологічні та гідрогеологічні умови
- •3.3 Пропозиції щодо організації території району
- •3.3.2.Виявлення земельних ділянок,які не використовуються або нераціонально використовуються
- •3.3.3.Оптимізація складу і співвідношення угідь
- •3.3.4.Уточнення меж територій (земель) природоохоронного, природно-заповідного, оздоровчого, рекреаційного й історико-культурного призначення.
- •3.3.5.Обгрунтування потреби в земельних ресурсах для розвитку галузей різних форм господарювання
- •3.3.6.Обґрунтування перспектив розвитку й удосконалення територіального розміщення галузей сільського господарства
- •Висновок до розділу 3
- •5.1.Охорона природи та навколишнього середовища
3.3.2.Виявлення земельних ділянок,які не використовуються або нераціонально використовуються
Невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням є одним з порушень земельного законодавства, за які передбачена адміністративна відповідальність (ст. 54 Кодексу про адміністративне правопорушення України).
Кожний власник земельної ділянки та землекористувач зобов'язаний як єфективніше використовувати всю закріплену за ним земельну ділянку.
Таким чином для зменшення земель, які не використовуються або використовуються нераціонально не за цільовим призначенням, необхідно забезпечити виконання ряду заходів:
організувати ефективне сільськогосподарське виробництво і впорядкування сільськогосподарських угідь, раціонально використовувати та охорону земель, створення сприятливого екологічного середовища і покращення природних ландшафтів;
створення сучасних систем ґрунтозахисного землеробства;
запобігання деградаційним процесам ґрунтового покриву та мінімізації їх наслідків, зокрема на землях сільськогосподарського призначення шляхом впровадження ґрунтозахисних технологій та інших заходів щодо охорони родючості ґрунтів;
визначення якісних характеристику земель, економічної цінності та вартості земель, збільшення надходжень орендної плати за землю;
створення умов для сфери охорони об’єктів культурної спадщини, забезпечення належного рівня збереження та використання об'єктів культурної спадщини, сприятливого режиму водних об’єктів навколо озер, водосховищ та інших водойм, позбавлення причин порушення вимог земельного законодавства в межах прибережних захисних смуг;
резервування земель для природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного й історико-культурного використання
пріоритетності екологічної безпеки та дотримання екологічних вимог охорони земель у процесі землевпорядкування територій;
пріоритетності здійснення запобіжних заходів щодо земель, які ще не зазнали деградації чи зазнали її незначною мірою
формування та поновлення банку даних Державного земельного кадастру про якісний стан ґрунтів та забезпечення необхідною інформацією органів державної влади й органів місцевого самоврядування, зацікавлених підприємств, установ і організацій, громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів.
Це допоможе забезпечити раціональне розміщення використання земель, та оптимальне забезпечення земельними ресурсами виробничих сил, гармонійне поєднання господарської діяльності з охороною довкілля, захист ґрунтів від ерозії та створення на цій основі умов зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції для забезпечення продовольчої безпеки області .
Добавити
3.3.3.Оптимізація складу і співвідношення угідь
Оптимізація землекористування повинна спиратись на ряд принципів, які є основою для його раціоналізації, зокрема:
- економічна ефективність повинна бути максимальною, природні втрати – мінімальними;
- необхідність розроблення системи економічних стимулів та покарань для землекористувачів за дотримання або порушення принципів раціонального землекористування;
- необхідність враховувати всі можливі природні фактори разом із виробничою діяльністю людини;
- створення умов для раціонального природокористування, у тому числі застосування прогресивних методів землекористування та охорони земель;
- встановлення норм антропогенного навантаження на земельні ресурси та контроль за їх дотриманням;
- екологічний моніторинг земельних ресурсів, що залучені у господарське використання;
- підвищення ефективності використання природних ресурсів і умов одночасно із нормуванням негативного впливу на довкілля.
Досягнення екологічної рівноваги в природних ландшафтах потребує створення на території певної пропорції між землею що використовується у господарстві та обмежено використовується, а також заповідною землею на всіх рівнях: державному, регіональному і місцевому
