- •Завдання і мета складання схем землеустрою
- •Основні вимоги до складання схем землеустрою
- •1.3. Установлення розрахункових періодів і термінів реалізації схем землеустрою
- •1.4.Організація робіт, пов'язаних із складанням схем землеустрою
- •1.5.Нормативно-правова база, яку використовують при складанні схем землеустрою
- •2.1.Загальні положення
- •2.2.Підготовчі роботи
- •2.3.Відомості про район і його соціально-економічні умови
- •2.4.Природні умови
- •2.5.Земельно-ресурсний потенціал району
- •2.6. Розроблення пропозицій щодо вдосконалення розподілу й організації раціонального використання земель
- •2.6.1.Удосконалення міжгалузевого розподілу земель району на перспективу
- •2.6.2.Виділення територіальних зон з особливим правовим режимом використання й особливо цінних земель
- •2.7.Удосконалення системи землеволодінь і землекористувань
- •2.7.1. Характеристика системи землеволодінь і землекористувань та тенденції її розвитку
- •2.7.2Створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань сільськогосподарського призначення
- •2.7.3.Усунення недоліків у розміщенні існуючих землеволодінь і землекористувань сільськогосподарського призначення
- •2.8.Організація території сільськогосподарських підприємств
- •2.8.1.Оптимізація структури земельних угідь
- •2.8.2.Установлення площ і розміщення земельних ділянок, які використовують сільськогосподарські підприємства на різному праві
- •3.1 Аналіз сучасного стану Каланчацького району Херсонської області.
- •3.1.1 Аналіз земель
- •3.1.2 Аналіз водо забезпечення
- •3.1.3 Аналіз товаровиробництва
- •3.1.4 Аналіз соціально-побутового забезпечення
- •3 . 2.1.Природно-господарські умови об’єкту досліджень
- •3.2.2.Кліматичні умови
- •3.2.3.Геоморфологія і рельєф
- •3.2.5.Геологічні та гідрогеологічні умови
- •3.3 Пропозиції щодо організації території району
- •3.3.2.Виявлення земельних ділянок,які не використовуються або нераціонально використовуються
- •3.3.3.Оптимізація складу і співвідношення угідь
- •3.3.4.Уточнення меж територій (земель) природоохоронного, природно-заповідного, оздоровчого, рекреаційного й історико-культурного призначення.
- •3.3.5.Обгрунтування потреби в земельних ресурсах для розвитку галузей різних форм господарювання
- •3.3.6.Обґрунтування перспектив розвитку й удосконалення територіального розміщення галузей сільського господарства
- •Висновок до розділу 3
- •5.1.Охорона природи та навколишнього середовища
3.1.4 Аналіз соціально-побутового забезпечення
В районі зареєстровано 6 385 чол.- пенціонерів,у тому числі: за віком - 5 231 чол., 629 чол.-по інвалідності, регресники , 127 чол.-за вислугою років, 61 чол. отримують соціальні пенсії, 337чол.- Міністерства оборони України.
Щомісячний фонд виплати пенсій складає - 5942370 грн. Середньомісячна заробітна плата становить - 1652,32 грн, місячний фонд оплати праці - 5166900 грн. Обсяг реальних доходів населення - 172607,0 тис.грн.
Трудові ресурси - 11,813 тис.чол., у тому числі: працездатне населення у працездатному віці - 11,813 тис.чол. Зайнято в усіх сферах економічної діяльності - 4,225 тис.чол., у тому числі: у промисловості - 0,6 тис.чол., у сільському господарстві - 0,7 тис.чол., в інших галузях - 2,2 тис. чол. в державному управлінні - 0,7 тис. чол. Рівень зайнятості населення – 40,74 %. Рівень безробіття – 4,2 %
Мережа навчальних закладів налічує 17 денних загальноосвітніх навчальних закладів, в яких навчається - 2557 учнів, працює 315 вчителів; 1 навчально-виховних заклад інтернат ( 81 учеь, 34 вчителя); 16 постійних дошкільних закладів (594 дітей, 187 чоловік персоналу), а також дві дитячих позашкільних установ (будинки творчості дітей та юнацтва, школярів, клуби юних техніків, екологів, авіа-, автолюбителів, інші) на 11389 дітей. Налічується 16 шкільних бібліотек (бібліотечний фонд - 147 874 один.) та 1 книжковий магазин.
Медична допомога населенню району надається в 16 установах охорони здоров'я на 95 лікарняних ліжок, кількість лікарів - 38 чол. Кількість середнього медичного персоналу - 117 чол. Забезпеченість лікарняними ліжками у розрахунку на 10 тис. населення - 42,6 ліжок Планова ємність амбулаторно-поліклінічних закладів - 360 відвід. за зміну Планова ємність амбулаторно-поліклінічних закладів у розрахунку на 10 тис. населення - 161,4. Забезпеченість лікарями на 10 тис. населення - 17,04 Працює 15 аптек.
Заклади культури Каланчацького району свою роботу спрямовують на формування та реалізацію в районі державної політики в галузі культури, забезпечують відродження, захист, зберігання та всебічний розвиток традицій, звичаїв, обрядів, духовних цінностей українського народу. Народні доми у своїй повсякденній практичній діяльності творчо використовують набуті і запроваджують нові, народжені сьогоденням форми і методи культурно-просвітницької роботи з урахуванням професійних, вікових, освітніх та інших особливостей і культурних запитів різних груп населення. Так в районі працюють 1 кінозал, 17 бібліотек, 1 музей,14 будинків культури, 2 сільських клуби, 11 клубів за інтересами, 2 дитячих шкіл мистецтв.Культурна спадщина району налічує 27 пам’яток історії, 6 – культури, 207 – археології. Налічується 23 релігійні конфесії, 22 культові споруди (церкви, монастирі, костели, мечеті, молитовні доми, синагоги, інше).
Зі спортивних об’єктів налічується 1 стадіон , 9 футбольних полів, 17 спортивних зали, 59 спортивних площадок, 3 фізкультурно-оздоровчих центри, 4 стрільбищ, тирів, 3 тренажерних зали.
Органи місцевого самоврядування - Районна рада (24 депутата, 10 працюючих), дві селищні ради (50 депутатів, 20 працюючих), 10 сільських рад (158 депутатів, 43 працюючих).
Виконавчі органи влади - районна державна адміністрація (71 працюючий), 4 управління (36 працюючих), 7 відділів (15 працюючих), 12 Виконкомів сільських і селищних рад (43 працюючих)
Курортно-рекреаційна зона Каланчацького району – це близько 600 га узбережжя. Протяжність берегової лінії складає 121,3 км, 1,3 км з яких придатні для розміщення пляжів. Тут розміщено 40 закладів для відпочинку та оздоровлення, загальна площа яких складає 44,9 га. Влітку в прибережній зоні можуть відпочити біля 14 тис. чол.
Зонування території Каланчацького примор’я склалося стихійно. Вимальовуються три основні групи, які можуть формувати рекреаційну зону:
Рисунок 1.9 – Фото зі супутнику місце розташування
с. Хорли, с. Приморське та с. Роздольне. Найбільш розвинену мережу оздоровчих закладів має село Хорли, яке розташоване на однойменному півострові. Заклади відпочинку для дітей знаходяться в с. Роздольне. Через курортну зону району проходять веломаршрути, які дають можливість поєднувати швидкісне екологічно-чисте пересування та ознайомлення з історичними пам'ятками.Останніми роками швидко набуває популярності сільський зелений туризм, який має переваги перед готельним відпочинком, а саме: свіже повітря, тиша сільської місцевості, харчування на замовлення, проживання у затишних оселях та доступність для широких верств населення.
3.2 Природно - кліматичні Каланчацького района Херсонської області.
