- •Завдання і мета складання схем землеустрою
- •Основні вимоги до складання схем землеустрою
- •1.3. Установлення розрахункових періодів і термінів реалізації схем землеустрою
- •1.4.Організація робіт, пов'язаних із складанням схем землеустрою
- •1.5.Нормативно-правова база, яку використовують при складанні схем землеустрою
- •2.1.Загальні положення
- •2.2.Підготовчі роботи
- •2.3.Відомості про район і його соціально-економічні умови
- •2.4.Природні умови
- •2.5.Земельно-ресурсний потенціал району
- •2.6. Розроблення пропозицій щодо вдосконалення розподілу й організації раціонального використання земель
- •2.6.1.Удосконалення міжгалузевого розподілу земель району на перспективу
- •2.6.2.Виділення територіальних зон з особливим правовим режимом використання й особливо цінних земель
- •2.7.Удосконалення системи землеволодінь і землекористувань
- •2.7.1. Характеристика системи землеволодінь і землекористувань та тенденції її розвитку
- •2.7.2Створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань сільськогосподарського призначення
- •2.7.3.Усунення недоліків у розміщенні існуючих землеволодінь і землекористувань сільськогосподарського призначення
- •2.8.Організація території сільськогосподарських підприємств
- •2.8.1.Оптимізація структури земельних угідь
- •2.8.2.Установлення площ і розміщення земельних ділянок, які використовують сільськогосподарські підприємства на різному праві
- •3.1 Аналіз сучасного стану Каланчацького району Херсонської області.
- •3.1.1 Аналіз земель
- •3.1.2 Аналіз водо забезпечення
- •3.1.3 Аналіз товаровиробництва
- •3.1.4 Аналіз соціально-побутового забезпечення
- •3 . 2.1.Природно-господарські умови об’єкту досліджень
- •3.2.2.Кліматичні умови
- •3.2.3.Геоморфологія і рельєф
- •3.2.5.Геологічні та гідрогеологічні умови
- •3.3 Пропозиції щодо організації території району
- •3.3.2.Виявлення земельних ділянок,які не використовуються або нераціонально використовуються
- •3.3.3.Оптимізація складу і співвідношення угідь
- •3.3.4.Уточнення меж територій (земель) природоохоронного, природно-заповідного, оздоровчого, рекреаційного й історико-культурного призначення.
- •3.3.5.Обгрунтування потреби в земельних ресурсах для розвитку галузей різних форм господарювання
- •3.3.6.Обґрунтування перспектив розвитку й удосконалення територіального розміщення галузей сільського господарства
- •Висновок до розділу 3
- •5.1.Охорона природи та навколишнього середовища
2.6.2.Виділення територіальних зон з особливим правовим режимом використання й особливо цінних земель
Відповідно до Земельного кодексу України, з метою захисту земель особливо охоронних природних територій від несприятливих антропогенних впливів, збереження сприятливих санітарних і екологічних умов на Землях територій лікувально-оздоровчих місцевостей і курортів, збереження історичного, ландшафтного і містобудівного середовища об'єктів культурної спадщини, гарантування безпеки населення і створення необхідних умов для функціонування й експлуатації об'єктів промисловості, енергетики, транспорту, зв'язку, джерел водопостачання, різних комунікацій та інших об'єктів можна встановлювати територіальні зони (охоронні зони або округи, округи санітарної (гірничо-санітарної) охорони, зони охорони об'єктів культурної спадщини) з особливим правовим режимом використання земель.
Земельні ділянки, внесені до складу таких зон, у власників земельних ділянок, землекористувачів, землевласників і орендарів не вилучаються, але в їхніх межах вводиться особливий режим їх використання, що обмежує або забороняє ті види діяльності, які несумісні з цілями встановлення зон.
До особливо цінних земель крім цінних ґрунтів належать землі, у межах яких розміщені природні об'єкти і об'єкти культурної спадщини, які є особливою науковою, історико-культурною цінністю (типові або рідкісні ландшафти, культурні ландшафти, рослинних угруповань, тваринних організмів, рідкісні геологічні утворення, земельні ділянки, призначені для здійснення діяльності науково-дослідної організації).
На власників таких земельних ділянок, землекористувачів (землевласників і орендаторів) покладаються обов'язки щодо їх збереження.
При складанні схеми землеустрою району мають бути виявлені всі територіальні зони з особливим правовим режимом використання земель і особливо цінні землі, визначене місце розташування, межі і площі, встановлені відповідним режимом використання цих земель.
Межі територіальних зон визначаються на основі проектно-технічної документації на будівництво відповідних об'єктів (далі режимоутворювальні об'єкти) або відповідно до затверджених встановленим порядком норм. При цьому рекомендується використовувати карти обмежень і обтяжень у використанні земель адміністративно-територіальних утворень, матеріали виконавчих зйомок будівництва різних режимоутворювальних об'єктів, проект землеустрою і планування населених місць та інші матеріали, що мають інформацію про режимоутворювальні об'єктиві зони з особливим правовим режимом використання земель.
Щоб установити межі територіальних зон з особливим правовим режимом використання земель на основі нормативів, слід спочатку визначити місце розташування режимоутворювальних об'єктів, їх конструкції, параметри (потужності), способи прокладання, схеми розташування тощо із урахуванням цих чинників розрахувати параметри зон і встановити їхні межі.
«Точки відліку» для встановлення меж зон режимоутворювальних об'єктів вибирають відповідно до правил, визначених відповідними нормативними актами,
Місце розташування режимоутворювальних об'єктів та їхніх територіальних зон зображують на планово-картографічних матеріалах, обчислюють площі зон у розрізі землекористування .району, складають реєстр режимоутворювальних об'єктів і зон з особливим режимом використання земель і експлікацію земель, внесених до складу територіальних зон з особливим режимом використання земель.