115

4 Охорона праці

Головною метою охорони праці є створення на кожному робочому місці безпечних умов праці, безпечної експлуатації обладнання, зменшення або повна нейтралізація дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів на організм людини і, як наслідок, зниження виробничого травматизму та професійних захворювань.

Законами України, що визначають основні положення з охорони праці, є Конституція України, Кодекс законів про працю України та Закон України «Про охорону праці». Спеціальними законодавчими актами є міжгалузеві акти про охорону праці та багато інших нормативних документів, як було вказано вище.

Закон України «Про охорону праці» є одним із найважливіших актів законодавства і визначає основи і положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності. Дія цього Закону поширюється на всі підприємства, установи й організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності, на усіх громадян, які працюють, а також залучені до трудового процесу на цих підприємствах [48].

Дана дипломна робота передбачає дослідження впливу технології формування шлакового гарнісажу у кисневому конвертері № 1 в умовах конвертерного цеха №2 ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Тому у даному розділі розглянуті основні шкідливі та небезпечні фактори у конвертерному цеху, розроблені засоби по їх зниженню.

Виконані розрахунки величини повітряного напору в аераційних прорізах і швидкості руху повітря в нижніх і верхніх прорізах у конвертерному відділенні, узагальнені питання пожежної профілактики.

4.1 Вибір та характеристика будівельного майданчика конвертерного цеха

У зв’язку з тим, що темою дипломної роботи передбачено виконання дослідження впливу технології формування шлакового гарнісажу у кисневому конвертері в умовах діючого металургійного підприємства й при цьому зміна класа шкідливості підприємства не відбувається, то вибір будівельного майданчика не виконується й характеристика його не приводиться.

4.2 Основні шкідливі та небезпечні чинники в умовах конвертерного цеха

Перелік небезпечних та шкідливих чинників у сталеплавильному виробництві визначається вживаним устаткуванням для виплавлення та розливання сталі, особливостями технологічного процесу і організації виробництва. Незважаючи на велику різноманітність сталеплавильного устаткування, технологічних процесів і схем виробництва сталі, небезпечні та шкідливі виробничі чинники мають незначні відмінності. Найхарактернішими з них є рухомі машини і механізми, розплавлений метал та шлак, полум’я, інфрачервоне випромінювання, теплові виділення, шум, вібрація, запиленість та загазованість, електричний струм і недостатнє виробниче освітлення.

У сталеплавильних цехах до числа робочих місць з джерелом інфрачервоного випромінення відносяться: міксерне відділення, завалочний майданчик, робочий майданчик біля випускного отвору печі і жолоба, розливний майданчик. Факел полум’я, футерівка внутрішнього простору печі і поверхня розплавленого металу або шлаку, чавун, який заливається – це джерела випромінення, які забезпечують інтенсивність опромінення від 0,01 до 10,5 кВт/м² [39, 40].

Механізм теплової дії інфрачервоного випромінювання на організм людини полягає в тому, що енергія інфрачервоного випромінювання, яке глибоко проникає у тканини, перетворюється здебільшого на теплову енергію. При цьому в тканинах відбуваються фотохімічні реакції, нагромаджуються специфічні високоактивні речовини, зокрема гістаміни, які потрапляють у кров. У крові збільшується вміст загального і залишкового азоту, поліпептидів та амінокислот. Припускають, що інфрачервоне випромінювання, проникаючи у клітину, може впливати на резонуючі клітинні субстанції, спричинюючи розпад білкової молекули. Продукти розпаду, що надійшли у кров'яне русло, тривалий час діють на різні органи і системи безпосередньо або через нервову систему.

Таким чином, рівень фізіологічних змін в організмі під впливом інфрачервоного випромінювання залежить від його інтенсивності, спектрального складу, площі та ділянки опромінювання, тривалості дії, ступеня фізичного напруження, а також факторів виробничого мікроклімату - температури, вологості та швидкості руху навколишнього повітря.

Загальна температура тіла під впливом інфрачервоного випромінювання змінюється неістотно. Вона може підвищитися на 1,5-2,0 °С, якщо інфрачервоного випромінювання зазнає значна площа поверхні тіла або людина виконує важку фізичну роботу.

Конвертерне виробництво сталі, що характеризується великою інтенсивністю технологічного процесу, є джерелом теплових виділень.

Такими джерелами є технологічне устаткування (кожух, горловина конвертера), розплавлений метал і шлак, гази, що утворюються при продуванні конвертера, робота газових пальників у котлах-утилізаторах, розплавлений метал у виливницях. Інтенсивність випромінювання на робочих місцях коливається від 350,0 до 10500,0 Вт/м². Особливо інтенсивне теплове опромінення відбувається на робочих місцях при узятті проби, вимірюванні температури, огляді і ремонті горловини конвертера. Джерела теплових виділень обумовлюють і температуру повітря на робочих місцях.

При тривалому перебуванні людини в зоні теплового променистого потоку, як і при систематичній дії високої температури, відбувається різке порушення теплового балансу в організмі. Порушується робота терморегулювального апарату, посилюється діяльність серцево-судинної й дихальної систем, посилюється потовиділення, відбувається втрата потрібних організму солей. Спостерігається зниження уваги, настає відчуття розслаблення, різко підвищується стомлюваність, знижується продуктивність праці. Таким чином, теплове випромінювання впливає на організм людини, порушуючи його нормальну діяльність, викликаючи серйозні ускладнення.

Шум і вібрація негативно впливає на здоров’я і працездатність людини. Санітарними нормами регламентований рівень промислового шуму 80,0 дБ(А), а фактично 87,0 дБ(А) і більше. Джерелами його є конвертер, робота електромостових кранів, процеси розвантаження і завантаження завалочної корзини, система газоочищення. Рівень звукового тиску залежить від стадії плавки, дисперсності використовуваної шихти, газокисневого дуття, швидкості на­вантажувально-розвантажувальних робіт, кількості працюючих кранів.

До найбільш «шумонебезпечних» професій слід віднести професії сталеварів, їх підручних, розливальників, шихтувальників, машиністів електромостових кранів.

Дія шуму на організм людини може проявлятися у вигляді специфічних змін органа слуху і неспецифічних – інших органів і систем. Специфічні зміни слуху проявляються у вигляді приглухуватості, а іноді і глухоти. Неспецифічна дія шуму проявляється в порушеннях астеновегетативного симптомокомплекса і характеризується стомлюваністю, утомою, загальною слабкістю, дратівливістю, млявістю, пітливістю, порушенням сну, зниженням пам’яті, зміною артеріального тиску та ін..

Виробничі операції в цеху при роботі конвертерів, а також окремих машин і механізмів (електромостових кранів, стрічково-кидкових мульдозавалочних машин) супроводжуються загальною вібрацією [43].

Дія вібрації протягом тривалого періоду часу може викликати порушення різних фізіологічних функцій організму: розлади з боку центральної нервової системи (часті запаморочення, не переносність тряски, постійні головні болі, сонливість), зміни вестибулярного апарату, відхилення у функціональному стані вегетативної нервової системи (нестійкість артеріального тиску), іноді – деструктивні зміни в хребті.

Основними джерелами викидів забруднюючих речовин в конвертерному цеху є конвертери, від яких в атмосферу викидається значна кількість як газоподібних, так і твердих речовин.

Кількість і хімічний склад пилу зале­жить від складу чавуну і присадок, об'єму конвертера, висоти фурми над рівнем металу, витрати і тиску кисню. Додатковими джерелами пилоутво­рення є перевантаження шихтових матеріалів, кладка конвертерів і стале­розливних ковшів, ламання футерівки та ін.

Концентрації пилу складають 21,2 мг/м³ при нормі 6,0 мг/м³. Приблизний хімічний склад пилу, який виходить з конвертера, %: 86,4 Fe₂O₃; 2,61 FeO; 1,94 Al₂O₃; 2,26 CaO; 2,16 MgO; 0,47 MnO; 1,75 S [45].

Ступінь впливу пилу на організм людини залежить від фізико-хімічних властивостей, токсичності, дисперсності і концентрації його на робочій ділянці. Від дії пилу різних видів і газів можуть виникати професійні захворювання легенів, кон’юктивіт.

З горловини конвертера у виробничі приміщення може надходити окис вуглецю й інші шкідливі гази, що утворюються в процесі плавлення в результаті фізико-хімічних реакцій. Навіть незначна концентрація окису вуглецю в повітрі (0,01 % за об’ємом) при тривалому перебуванні людини в даному середовищі викликає головний біль і призводить до зниження працездатності. Вищі концентрації газу призводять до розвитку атеросклерозу, поразки центральної нервової системи, виникнення інфаркту міокарда та ін.

Люди, що працюють в конвертерному цеху мають справу також з електроустаткуванням.

Причиною ураження людини електричним струмом може стати: пошкодження ізоляції струмопровідних частин кабелів в місцях частих вигинів з’єднань; наявність відкритої апаратури з оголенням струмопровідних частин; ненадійна ізоляція; наявність розривів в заземлюючих пристроях електромережі, місця підвищеної вологості на стінах, опорах електропередач. Дотик працюючих до струмопровідних частин призводить до поразки нервової системи, м'язів, серця, рук та інших частин тіла, опікам, травмам очей, обличчя, в окремих випадках до паралічу нервової системи і зупинки серця.

Виробниче освітлення є одним із найбільш важливих умов праці. Незадовільне освітлення ускладнює проведення робіт, знижує продуктивність праці, є причиною нещасних випадків. Освітлення впливає на весь організм людини: частоту пульсу, обмін речовин, нервово-психологічний стан, органи зору.

Виробниче освітлення нормується згідно СНіП II-4-79 [45]. Для різноманітних ділянок позапічного просвіту освітленість повинна складати 75,0-150,0 лк.

Під час виконання трудових операцій (торкретування футерівки, завалення брухту, заливання чавуну, продування ванни киснем, розкислення, випуск сталі) несприятливі чинники виробничої середи впливають на організм робітника [40-42] (таблиці 4.1– 4.2).

Таблиця 4.1

Шкідливі чинники конвертерного цеху

Шкідливі чинники	Концентрація
	ГДК, ГДР	Фактична величина
1	2	3
Загазованість: СО, мг/м3	20,0	2,0
Запиленість: пил, мг/м3	6,0	21,2
Шум, дБ (А)	80,0	87,0
Інфрачервоне випромінення, кВт/м2	0,14	1,4

В результаті аналізу шкідливих та небезпечних чинників в умовах конвертерного цеху було виявлено істотне перевищення інфрачервоного випромінювання, незначне відхилення від норми концентрації пилу, рівня шуму.

Таблиця 4.2

Небезпечні чинники конвертерного цеху

Небезпечні чинники	Джерело	Вплив на робітника
1	2	3
Розплавлений метал та шлак	Сталеплавильний агрегат, сталерозливний ківш, шлакова чаша	Опіки від капель розплавленого металу й шлаку, перегрівання організму від надлишку тепла
Підйом та перенесення важких вантажів	Консольно-поворотний механізм фурми, передаточний візок	Травми механічного характеру
Електричний струм	Несправна ізоляція електроустаткування	Ураження електричним струмом, опіки, ураження очей й відкритих ділянок тіла
Рухомий транспорт	Залізничний транспорт, завалочні машини, візки з мульдами	Травми механічного характеру у разі аварій

Всі вище перераховані шкідливі й небезпечні чинники впливу на людину можуть призвести як до часткової, так і до повної втрати працездатності а при недотриманні правил охорони праці, навіть до летальних випадків.