ЗМІСТ

Загальні методичні вказівки……………………..4

Вимоги до оформлення звітів до практичних робіт ..6

Практична робота № 1. Ознайомлення з базою

нормативних документів, каталогом нормативних

документів. Вивчення порядку роботи з нормативними документами (бази, тематичні підбирання) ...7

Практична робота № 2. Вивчення нормативних та

правових документів, що регламентують діяльність з

оцінки відповідності …………….……………………………..16

Практична робота № 3. Вивчення порядку сертифікації продукції, вибір та опис схеми сертифікації .21

Практична робота № 4. Аналіз показників якості

продукції, складання їх номенклатури .31

Практична робота № 5. Дослідження показників

якості продукції .37

Практична робота № 6. Розроблення основоположних документів системи управління якістю………………...……..49

Практична робота № 7. Вивчення порядку

сертифікації системи управління якістю на виробництві .56

Перелік використаних і рекомендованих джерел………..61

ДОДАТОК А...............................................................................62

ДОДАТОК Б…………………………………………………...67

ДОДАТОК В…………………………………………………...72

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Сучасні умови господарювання змушують кожне підпри­ємство запровадити якийсь дійовий комплексний механізм управління якістю продукції та суворо дотримуватись його вимог. Визначальними елементами цього специфічного мене­джменту, що справляють найбільш істотний вплив на процес постійного забезпечення виробництва і постачання на ринок конкурентоспроможної продукції є стандартизація та серти­фі­кація виробів.

Одне з основних завдань економічної політики будь-якої країни в сучасний період - всебічне підвищення технічного рівня та якості товарів і послуг. Якісні й конкуренто­спро­можні товари та послуги, що реалізуються на внутрішньому та зовнішньому ринках, мають відповідати останнім досяг­ненням науки, найвищим техніко-економічним, естетичним та іншим споживчим вимогам.

Одним із ефективних засобів підвищення якості товарів і послуг на всіх стадіях є стандартизація та сертифікація. Суть їх полягає в забезпеченні діяльності на всіх рівнях вироб­ництва й обігу з установлення та використання у різних галу­зях обов'язкових норм і правил, спрямованих на прискорення технічного прогресу та досягнення високої якості товарів і послуг.

Метою даної дисципліни є формування у студентів ціліс­ної системи знань із стандартизації і сертифікації, що дає можливість забезпечити високу кваліфікацію майбутніх спе­ціалістів у їх багатогранній діяльності, використовувати до­сягнення сучасної стандартизації в управлінні якістю товарів та послуг, сприяти прийняттю самостійних правильних рі­шень під час розгляду наукових і виробничо-господарських завдань для одержання високих кінцевих результатів.

Опрацювання даного практикуму з дисципліни „Стан­дартизація, сертифікація, управління якістю” ставить такі зав­дання:

– засвоєння основних понять і визначень у галузі стан­дартизації, сертифікації, кваліметрії, законодавчої метрології;

– вивчення технічних засобів, технологій та чинних нор­мативних документів і стандартів, пов’язаних із реалізацією процедур оцінки відповідності, управління якістю продукції, процесів та послуг в промисловості.

Після вивчення курсу “Стандартизація, сертифікація, управління якістю” студент повинен знати і вміти викорис­то­вувати:

- основні нормативні документи в сфері стандартизації та сертифікації, управління якістю продукції, процесів та послуг;

- процедури оцінки відповідності продукції, процесів та послуг;

- принципи та підходи до управління якістю на промис­лових підприємствах.

Тривалість практичних занять визначається відповідно до робочого плану (табл. 1).

Таблиця 1 – Тривалість практичних робіт

Номер практичної роботи	Кількість годин
Практична робота № 1	6
Практична робота № 2	2
Практична робота № 3	2
Практична робота № 4	2
Практична робота № 5	2
Практична робота № 6	2
Практична робота № 7	2
Всього:	18

Вимоги до оформлення звітів до практичних робіт

Практичні роботи слід оформляти в учнівському зошиті. Кожна робота повинна містити:

– тему та мету роботи;

– зміст завдання і розрахункові формули;

– порядок виконання завдання;

– висновки з даної роботи.

Обсяг роботи є довільним. Звіт повинен містити основні розрахунки, показники чи відомості, які оформляються відпо­відно до наведених у порядку виконання роботи теоретичних відомостей та прикладів, які стосуються даної роботи. Рисун­ки у звіті повинні бути чіткими і зрозумілими.

Захист робіт проводиться усно або у тестовій формі.

Таблиця 2 – Оцінювання практичних робіт

Номер практичної роботи	Кількість балів
Практична робота № 1	5
Практична робота № 2	5
Практична робота № 3	5
Практична робота № 4	5
Практична робота № 5	10
Практична робота № 6	5
Практична робота № 7	5
Загальна кількість балів:	40

ПрактичнА робота № 1 Ознайомлення з базою нормативних документів, каталогом нормативних документів. Вивчення порядку роботи з нормативними документами (бази, тематичні підбирання)

1.1. Мета і тривалість роботи

Мета роботи: ознайомлення з Українським класифіка­тором нормативних документів та покажчиком державних стандартів. Набути навики пошуку стандартів за бібліографіч­ними джерелами, електронними базами нормативних доку-ментів та складання бібліографічного опису нормативних до­кументів.

Місце проведення роботи: заняття проводиться в лабо­раторії кафедри технічної діагностики та моніторингу.

Тривалість: 6 год.

1.2. Основні теоретичні положення

Стандартизація - діяльність, що полягає у розробленні положень для загального та багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері, результатом якої є під­вищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усунення бар'єрів у торгів­лі, сприяння науково-технічній співпраці [1].

Нормативний документ - документ, який визначає пра­вила, загальні принципи чи характеристики різних видів ді­яльності або їх результати.

Стандарт - документ, що містить правила для загаль­ного й багаторазового застосування, загальні принципи або характеристики, які відносться до діяльності чи її результатів, з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості у певній галузі, розроблений у встановленому порядку на основі консенсусу.

Ідентичний стандарт - це стандарт, повністю еквіва­лентний міжнародному.

Модифікований стандарт - це національний стандарт, який має технічні відхилення, але відтворює структуру міжна­родного стандарту.

Кодекс усталеної практики - документ, у якому подані правила чи процедури проектування, виготовлення, монтажу, технічного обслуговування, експлуатації, обладнання, кон­струкцій чи виробів. Кодекс усталеної практики може бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом.

Технічні умови - документ, що містить технічні вимоги, яким мають відповідати продукція, процеси чи послуги. Тех­нічні умови можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом.

Технічний регламент - нормативно-правовий акт, зат­верджений органом державної влади, що передбачає технічні вимоги до продукції, процесів чи послуг безпосередньо або через посилання на стандарти чи відтворює їх зміст.

Об'єктами стандартизації називають предмети (про­дукцію, процеси, послуги), що підлягають стандартизації. Ни­ми можуть бути тільки результати людської діяльності (ви­роби, документи, міри, норми тощо). Не можуть бути об'єк­тами стандартизації натуральні продукти (нафта, вугілля, руди та інші корисні копалини), однак продукти їх перероблення, як результати людської діяльності, підлягають стандартизації.

Інформаційне забезпечення юридичних та фізичних осіб в галузі стандартизації, технічного регулювання та підтверд­ження відповідності проводиться на базі Фонду нормативних документів [2, 3].

Покажчики стандартів дають можливість:

– визначити нормативні документи, що діють у конкрет­ній галузі;

– ознайомитись з бібліографічними описами нормативних документів;

– визначити перелік необхідних нормативних документів;

– побачити динаміку розвитку технічного законодавства в конкретній галузі;

– сформувати та регулярно оновлювати фонд стандартів.

Покажчики стандартів побудовані за єдиним принципом та мають єдиний вигляд. Цей єдиний принцип побудови по­кажчиків стандартів запроваджений на основі аналізу роботи фондів нормативних документів державних центрів стандар­тизації, метрології та сертифікації, провідних підприємств України, а також аналізу значної кількості стандартів міжна­родних та національних організацій зі стандартизації.

Класифікація нормативних документів полягає у розмі­щенні документів у заданому порядку та послідовності, при­датних для користування, та присвоєнні їм відповідних поз­начень (кодів). Процес розміщення документів у заданому по­рядку називають систематизацією.

Алфавітний покажчик подано у вигляді ключових слів у контексті назв стандартів. Форма подання інформації відпо­відає формі, прийнятій в каталогах стандартів. Назви стан­дартів з’являються поряд з ключовими словами. Ключові слова (надруковані жирним шрифтом) розташовані в алфавітному по­рядку одним стовпцем на сторінку. Кожна назва стандарту за­писується лише в один рядок для кожного ключового слова з цієї назви, і тому назви, що містять понад 120 знаків, скорочені. Ключові слова відокремлені від назв стандартів символом "" за винятком тих випадків, коли назва починається з ключового слова. Для економії місця ключові слова у запису назви стан­дарту замінені на символ "#".

Електронний збірник стандартів – це база даних з біб­ліографічними описами стандартів та повними офіційними ко­піями актуалізованих текстів стандартів.

Електронна бібліотека стандартів складається з інформа­ційних довідників, в яких подані в повнотекстовому вигляді стандарти, які є чинними в Україні і розповсюджуються на продукцію (процеси) певної галузі.

Усі міждержавні нормативні документи, затверджені до 1992 р., чинні в Україні, крім стандартів, чинність яких ска­совано наказами Держспоживстандарту України. Міждержав­ні нормативні документи розроблені, розпочинаючи з 1992 р, державами-учасницями “Угоди про проведення узгодженої політики в галузі стандартизації, метрології та сертифікації” вводяться в дію наказами Держспоживстандарту України. Пе­релік міждержавних нормативних документів, до яких прий­нято зміни і чинність яких встановлена Держспоживстан­дар­том України, надано в покажчику “Міждержавні стандарти”.

В переліку нормативних документів за галузями стандар­тизації документи згруповані відповідно до Українського кла­сифікатора нормативних документів ДК 004 [4]. Нормативні документи в переліку подано за порядком зростання реєстра­ційних номерів.

Класифікація нормативних документів побудована за ієрархічною трирівневою системою: перший рівень – клас – охоплює галузі стандартизації. Другий рівень – група – об’єк­ти стандартизації. Деякі групи мають подальший поділ на підгрупи.

Позначення та назви документів подано безпосередньо під назвами класифікаційних угруповань, до яких вони від­носяться, за порядком зростання реєстраційних номерів від­повідно до розміщення їх у розділах основної частини. Якщо документ відноситься до двох або більше угруповань, то він розміщується в усіх цих угрупованнях.

Бібліографічний опис нормативного документу містить такі дані [4]:

1) позначення документа складається з індексу, реєстра­ційного номеру та відокремлених тире або двокрапкою цифр року прийняття стандарту (наприклад, ДСТУ 1.1-2001). У реєстраційному номері стандарту, що входить до комплексу стандартів, перші цифри з крапкою визначають систему чи комплекс стандартів, а цифри після крапки – порядковий но­мер стандарту в системі чи комплексі;

2) чинний від – дата надання чинності документа (на­приклад, чинний від 2001-07-01);

3) до – дата скасування чинності документа (якщо є), або вперше, якщо документ прийнятий на заміну іншого;

4) класифікація нормативного документа відповідно до ДК 004 (наприклад, УКНД 01.120);

5) назва документа українською мовою (наприклад, На­ціональна стандартизація. Стандартизація та суміжні види ді­яльності. Терміни та визначення основних понять);

6) на заміну або введено вперше – містить позначення нормативних документів, на заміну яким прийнято цей до­кумент або зазначають, що документ вводиться в дію вперше (наприклад, введено вперше);

7) зміни – містить позначення змін і поправок до доку­мента;

8) гармонізований із – містить перелік міждержавних стандартів, міжнародних чи європейських стандартів, з якими гармонізований стандарт України із зазначенням ступеня від­повідності за ДСТУ 1.7: IDT – ідентичний, MOD – модифіко­ваний, NEQ - нееквівалентний;

9) замінюється – подається позначення документа або переліку документів, які його замінюють. У дужках може стояти дата надання чинності новому документу, яка є і датою скасування чинності цього.

Дані 6-9 у бібліографічному описі документа можуть бути відсутні.